Зоя Миколаївна Толбузіна (; Семнухова; російською Земнухова; 12 серпня 1922, Дмитрівськ, Донецька область, Українська РСР — 15 травня 2017, Москва, Росія) — радянська та російська акторка театру і кіно, акторка озвучування та співачкаБіографія Зої Толбузіної на kino-teatr.ru , доступ 1 січня 2020 року.
Життя та досягнення Зоя Семнухова народилася на сході України в родині кравця Миколи Ілліча Семнухова (1895—1943) та його дружини Наталії Іванівни (нар. 1896). 1928 року родина переїхала до Тбілісі, а 1936 року — до району поблизу Краснодара. Натхненна співаком Олександром Степановичем Пироговим, юна Зоя вирішила присвятити себе мистецькій кар'єрі. Вона переїхала до Ростова-на-Дону, де 1940 року закінчила середню школу.
Після цього Семнухова навчалася у театральній студії при кіностудії «Ленфільм», де тоді викладав Сергій Герасимов. Після початку німецько-радянської війни добровільно вступила до війська в Ленінграді, однак 1942 року була демобілізована. Після цього вступила до Всесоюзного державного інституту кінематографії імені С. О. Герасимова. Кінець війни вона пережила в евакуації в Алма-Аті.
1946 року акторка повернулася до Москви та приєдналася до Державного театру кіноактора. Вона працювала там до 1954 року, після чого перейшла до Студії кіно імені Горького, де працювала до травня 1992 року. Паралельно до 1955 року Толбузіна навчалася у музичній школі в Москві й згодом виступала як співачкаБіографія Зої Толбузіної ї на a-tremasov.ru , доступ 1 січня 2020 року
Її кінокар'єра розпочалася 1938 року з короткометражного фільму «Паровоз без гальма», проте в 1940-х і на початку 1950-х років вона з'являлася переважно у ролях статистки. Лише після ролі у драмі «Повість про агронома» (1955) її ім'я знову почали зазначати в титрах.
Толбузіна, яка переважно виконувала ролі другого плану, протягом багатьох років знімалася у фільмах різних жанрів. Серед них мелодрама «Смертний ворог» (1971), музична комедія «Карнавал» (1981) та політичний фільм «Твір до Дня Перемоги» (1998).
Вона також знялася у трьох казкових фільмах Олександра Роу: зіграла весільну гостю у стрічці «Вогонь, вода та мідні труби», супутницю цариці у фільмі «Варвара-краса, довга коса» та лісового духа у фільмі «Олень із золотими рогами».
З початку 1950-х років Толбузіна понад двадцять років працювала як акторка дубляжу. Зокрема, вона озвучувала Андреа Парізі у фільмі «Три пілоти-катастрофи в Парижі» та Єву Пфлюг у фільмі «Тільки вітер знає відповідь».
Загалом акторка взяла участь у 117 кінопроєктах, а її останньою роботою стали дві серії детективного серіалу «Без терміну давнини» (2012)Фільмографія Зої Толбузіної на kino-teatr.ru , доступ 1 січня 2020 року
Зоя Миколаївна Толбузіна померла 15 травня 2017 року в Москві, приблизно за три місяці до свого 95-річчя. Її поховано на Ваганьковському кладовищіБіографія Аркадія Толбузіна на kino-teatr.ru , дата звернення: 1 січня 2020 рокуАртамонов М. Д. Ваганьково. — М.: Моск. рабочий, 1991. — С. 172.Толбузина (Земнухова) Зоя Николаевна, 12.08.1922-15.05.201 7. bozaboza.ru. Дата обращения: 27 марта 2022. Архивировано 3 августа 2020 года.
1987 року вона була нагороджена орденом Вітчизняної війни II ступеня
Особисте життя 1944 року одружилася з Аркадієм Чубаровим, а через чотири роки уклала другий шлюб з актором Аркадієм Миколайовичем Толбузіним (1920—1972). Подружжя розлучилося 1958 року.
У неї залишилися донька Ольга Бившева (народилася 21 січня 1945 року), онука та правнучка Дарія Голубцова (народилася 7 червня 1996 року).
Фільмографія
1938 — Паровоз без гальма — Леночка 1943 — Актриса — дівчисько-жебрачка 1944 — Рідні поля — Фрося 1948 — Шлях слави — епізод 1948 — Сторінки життя — Варка 1949 — Кубанські козаки — Настя 1949 — Сталінградська битва — медсестра 1950 — Щедре літо — Віра 1955 — Земля і люди — епізод 1955 — Повість про агронома — Нюра 1956 — Вони були першими — гімназистка 1959 — У степовій тиші — епізод 1959 — Врятоване покоління — Зіна 1961 — Два життя — швачка 1962 — Вступ — провідниця Віра 1963 — Великі та маленькі — Нюрка 1964 — Далекі країни — епізод 1964 — Самотність — молода вчителька 1966 — Такий великий хлопчик — жінка на вокзалі 1967 — Вогонь, вода і… мідні труби — нянька 1967 — Врятуйте потопаючого — сусідка 1968 — Нові пригоди невловимих — одеситка 1969 — Варвара-краса, довга коса — 4-та нянька 1971 — Корона Російської імперії, або Знову невловимі — імператриця 1971 — Смертний ворог — епізод 1972 — Золоті роги — Сучок 1973 — Великі голодранці — епізод 1973 — Шукаю людину — епізод 1973 — Надія — сусідка 1974 — Зірка екрану — адміністратор 1974 — Вважайте мене дорослим — епізод 1975 — Що з тобою коїться? — Зоя Олександрівна 1976 — Білий Бім Чорне вухо — дружина Сірого 1976 — Пригоди Нукі — жінка з півнем 1977 — Службовий роман — 22-га співробітниця статистичної установи 1981 — Карнавал — сусідка 1982 — Захоплення — Тетяна Мумінова 1982 — Семеро солдатиків — епізод 1983 — Ніжний вік — жінка в адресному столі 1985 — Повернення Будулая (ТВ) — працівниця контори 1986 — За явною перевагою — епізод 1987 — Перекид через голову — перехожа 1992 — Злочин не буде розкрито — епізод 1992 — Виховання жорстокості у жінок і собак — господиня цуценят 1997-2002 — Самозванці (ТВ) — прибиральниця 1998 — Твір до Дня Перемоги — учасниця параду 2001 — Черемушки (ТВ) — епізод 2002 — Гроші (ТБ) — епізод 2003 — Євлампія Романова. Слідство веде дилетант. Фільм 1. Манікюр для небіжчика (ТВ) — сусідка 2003 — Краще місто Землі (ТВ) — епізод 2003 — Подаруй мені життя (ТВ) — епізод 2005 — Дев'ятого травня… (короткометражний) — Таня, медсестра 2003 — Француз (ТВ) — Маня 2005 — Золоте теля (ТВ) — нічийна бабуся 2005 — Втеча (ТВ) — свідок на вокзалі 2006 — Солдати 8 (ТВ) — епізод 2007 — Онук космонавта — старенька 2008 — Псевдонім «Албанець» 2 — Сумська, випадкова свідка 2009 — Переправа — старенька 2012 — Без терміну давності (17-та серія «Пропаща душа») — Анна Сергіївна Лопаткіна, свідок Озвучування 1955 — Лимерівна (ТВ) — Маруся (озвучила роль — Олени Ліцканович) (Київська студія художніх фільмів) 1956 — Міст (дублювала роль — Ірени Леонавічюте) (Литовська кіностудія) 1956 — Честь сім'ї — Язгюль (озвучила роль — Антоніни Рустамової) (Туркменфільм) 1956 — Яхти в морі — Карін (дублювала роль — Йє Орав) (Таллінфільм) 1957 — Поки не пізно — Нійоле (дублювала роль — Ірени Леонавічуте) (Литовська кіностудія) 1959 — Меч і троянда — Дайга (дублювала роль — Велгі Віліпи) (Ризька кіностудія) 1963 — Співробітник ЧК — Діна Федосєєва (озвучила роль — Світлани Данильченко) 1964 — До осені далеко — Вія (дублювала роль — Лігіти Дівиці) (Ризька кіностудія) 1968 — Діамантова рука — Ганна Сергіївна (озвучила роль — Світлани Світличної) 1972 — Сюди прилітають лебеді — Шуту (дублювала роль — Гуляндан Шутанової) (Киргизфільм) 1955 — Чаклунка — Інга (дублювала роль — Марини Владі) (Франція) 1956 — Війна і мир — княжна Марія (дублювала роль — Анни-Марії Ферреро) (США/Італія) 1958 — Знедолені (Франція/Італія/НДР) 1960 — Жив-був шахрай — Фреда (дублювала роль — Джин Кларк) (Велика Британія) 1960 — «Біла пряжка» — Власта Жикова (дублювала роль — Блажени Крамешової) (Чехословаччина) 1964 — Золотий гусак — Ліз (дублювала роль — Катаріни Лінд) (НДР) 1965 — Рукопис, знайдений у Сарагосі (ПНР) 1966 — Велика прогулянка — сестра Марі-Оділь (дублювала роль — Андреа Парізі) (Франція/Великобританія) 1966 — Гола пастушка (ЧССР) 1970 — Білі троянди для моєї чорної сестри (Мексика)
Примітки
Посилання
Interview mit Soja Tolbusina in der Sobesednik , abgerufen am 1. Januar 2020