Регламент (ЄС) 2019/1111 (також Brussels IIb або Brussels IIb Regulation; офіційна назва — Регламент Ради (ЄС) 2019/1111 від 25 червня 2019 року про юрисдикцію, визнання та виконання рішень у справах про шлюб та у справах щодо батьківської відповідальності, а також про міжнародне викрадення дітей) — регламент Європейського Союзу у сфері сімейного права та міжнародного приватного права Європейського Союзу. Він установлює уніфіковані правила юрисдикції, визнання й виконання рішень у справах про розлучення, судове розлучення, визнання шлюбу недійсним, а також у справах щодо батьківської відповідальності; крім того, регламент доповнює механізм Гаазької конвенції 1980 року у справах про міжнародне викрадення дітей.
Назва Неофіційна назва Brussels IIb використовується для позначення переробленої редакції попереднього Регламенту (ЄС) № 2201/2003, відомого як Brussels IIa.
Історія та набрання чинності Регламент Ради (ЄС) 2019/1111 був ухвалений 25 червня 2019 року та опублікований в Official Journal of the European Union 2 липня 2019 року. Згідно з його текстом, загалом він застосовується з 1 серпня 2022 року, за винятком статей 92, 93 і 103, які почали застосовуватися з 22 липня 2019 року.
Цим регламентом було скасовано Регламент (ЄС) № 2201/2003 (Brussels IIa), однак попередній регламент і надалі застосовується до проваджень, офіційно розпочатих до 1 серпня 2022 року, а також до певних автентичних актів і угод, що підпадають під його перехідні положення.
Сфера застосування Регламент поширюється на транскордонні справи у межах Європейського Союзу щодо:
розлучення; судового розлучення; визнання шлюбу недійсним; батьківської відповідальності, включно з питаннями опіки, місця проживання дитини, права на спілкування та іншими заходами захисту дитини; міжнародного викрадення дітей.
Регламент застосовується між усіма державами — членами ЄС, крім Данії.
Основні положення Регламент визначає, суди якої держави-члена мають юрисдикцію у шлюбних справах і справах щодо батьківської відповідальності, коли справа має міжнародний елемент.
У сфері батьківської відповідальності одним із ключових критеріїв є звичайне місце проживання дитини. На офіційних сторінках European e-Justice Portal підкреслюється, що загальна мета спільних правил полягає в недопущенні паралельних проваджень у різних державах і винесення двох рішень щодо тієї самої дитини.
Регламент передбачає автоматичне визнання рішень, постановлених у державі-члені, в інших державах-членах без потреби у спеціальній процедурі. Для рішень, що підлягають виконанню, регламент скасовує процедуру оголошення виконавчої сили (екзекватури): для примусового виконання в іншій державі-члені зазвичай достатньо копії рішення та відповідного сертифіката.
Регламент також полегшує обіг автентичних актів і угод про судове розлучення, розірвання шлюбу та справи щодо батьківської відповідальності між державами-членами.
Міжнародне викрадення дітей У частині, що стосується міжнародного викрадення дітей, Регламент (ЄС) 2019/1111 не замінює, а доповнює Гаазьку конвенцію 1980 року.
Офіційні матеріали e-Justice Portal зазначають, що регламент має на меті зробити процедуру повернення дитини швидшою: для суду першої інстанції встановлено орієнтир у шість тижнів, і такий самий максимальний строк передбачено для кожної апеляційної інстанції, якщо відсутні виняткові обставини.
Якщо суд дійшов висновку, що дитину не слід повертати, він повинен контактувати із судом держави попереднього звичайного місця проживання дитини. Остаточне рішення суду держави походження, за наявності відповідного сертифіката, визнається та підлягає виконанню в іншій державі-члені без екзекватури.
Центральні органи і форми Кожна держава-член повинна визначити щонайменше один центральний орган для сприяння застосуванню регламенту у справах щодо батьківської відповідальності.
Регламент передбачає дев'ять стандартних форм, доступних через Європейський портал електронного правосуддя.
Права дитини Однією з характерних рис регламенту є посилення уваги до процесуальних прав дитини. Офіційні матеріали ЄС підкреслюють, що регламент надає дітям можливість висловлювати власні погляди у провадженнях щодо батьківської відповідальності та в справах про міжнародне викрадення дітей.
На сторінках e-Justice Portal також наголошено, що ці правила застосовуються до всіх дітей незалежно від того, народилися вони у шлюбі чи ні.
Значення Регламент (ЄС) 2019/1111 вважається одним із центральних актів судової співпраці у цивільних справах у частині сімейних правовідносин. На офіційних сторінках ЄС його характеризують як наріжний акт судової співпраці в справах про шлюб і батьківську відповідальність.
Його значення полягає в уніфікації правил юрисдикції, спрощенні визнання і виконання рішень у сімейних справах, прискоренні процедур повернення дітей у випадках міжнародного викрадення та посиленні ролі прав дитини у транскордонних провадженнях.
Див. також
Регламент (ЄС) № 2201/2003 Brussels I bis Судова співпраця у цивільних справах Європейський портал електронного правосуддя Європейська судова мережа у цивільних і комерційних справах
Примітки