Людвіг Леопольд Антон фон Голлебен, з 1899 року — фон Голлебен знаний фон Норманн (; 7 жовтня 1854, Лейпциг — 2 червня 1926, Дрезден) — німецький офіцер, генерал-лейтенант Саксонської армії.

Біографія Антон був онуком Антона фон Голлебена знаного фон Норманна (1786—1849), головного єгеря Шварцбурга, та його дружини Іди, уродженої фон Шенберг (1803—1867). Він був сином саксонського генерала піхоти Бернгарда фон Голлебена знаного фон Норманна та його дружини Клементини фон дер Беке (народилася 1832). Його дядьком був таємний радник у князівстві Шварцбург-Зондерсгаузен, Альберт фон Голлебен, двоюрідними братами — віцеадмірал Франц фон Голлебен та саксонський генерал-майор Курт фон Голлебен. Антон був єдиним сином, який досяг повноліття, і мав кількох сестер, серед них — Іда, одружена з саксонським оберстлейтенантом і судовим маршалом Ернстом Егоном фон Трючлером.

Антон фон Голлебен навчався у навчально-освітньому закладі доктора Крістіана Фрідріха Краузе, а в 1867 році вступив до гімназії Фіцтум у Дрездені. Він закінчив гімназію на Великдень 1873 року. Потім він протягом року навчався в Гайдельберзькому університеті. 8 квітня 1874 року вступив в стрілецький (фузілерний) полк «Принц Георг» № 108 в Дрездені, з 1880 по 24 березня 1882 року — батальйонний ад'ютант. З 1 жовтня 1884 по 1 жовтня 1887 року навчався в Прусській військовій академії в Берліні, після чого повернувся у свій полк. З 19 березня 1888 року — ад'ютант 2-ї піхотної бригади № 46 в Дрездені. З 28 березня 1892 року — командир роти стрілецького фузілерного) полку «Принц георг» № 108. 17 квітня 1898 року переведений в 13-й піхотний полк № 1783 в Каменці, з 26 березня 1899 року — командир батальйону. З 26 липня 1902 року служив в штабі 1-го (лейб-) гренадерського полку № 100 в Дрездені. З 22 квітня 1905 року — командир 4-го піхотного поклу № 103 в Бауцені, з 27 березня 1909 року — 4-ї піхотної бригади № 48 в Лейпцигу. 23 вересня 1911 року звільнений у відставку.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і 18 вересня призначений інспектором комунікацій армійської групи «Штранц» (з 2 лютого 1917 року — армійська група «C»). 18 березня 1918 року остаточно звільнений у відставку.

Голлебен був правонаступником свого маєтку в Тюрингії як спадкоємець померлого батька. Його поховали на Північному цвинтарі Дрездена.

Сім'я Він був одружений з Еллою фон Рекс, донькою саксонського генерал-лейтенанта Германа фон Рекса. В пари народились численні діти. Дочка Гелена вийшла заміж за офіцера Ганса фон Шаумберга.

Звання

Офіцер-аспірант (8 квітня 1874) Фенріх портупеї (1 жовтня 1874) Другий лейтенант (8 вересня 1875) Перший лейтенант запасу (24 березня 1882) Перший лейтенант (24 січня 1883; патент від 24 березня 1882) Гауптман (22 червня 1888) Майор (17 квітня 1898) Оберстлейтенант (26 липня 1902) Оберст (22 квітня 1905) Генерал-майор без патенту (27 березня 1909; отримав патент 22 травня 1909) Генерал-лейтенант запасу (23 вересня 1911)

Нагороди

Орден Альберта (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (14 липня 1896) офіцерський хрест (23 травня 1906) командорський хрест 2-го класу (20 червня 1909) Медаль «За вислугу років» (Саксонія) (15 квітня 1899) Почесний хрест (Шварцбург) 2-го класу (20 серпня 1902) 1-го класу (16 вересня 1909) Орден Заслуг (Саксонія) лицарський хрест 1-го класу (1903) командорський хрест 2-го класу (24 травня 1911) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 2-го класу (5 листопада 1908) Орден Грифона, великий командорський хрест (3 червня 1911)

Примітки

Посилання

Голлебен на сайті The Prussian Machine.