Лук'я́н Іва́нович Сухиня (Сухина) (? — після 1658) — український військовий і державний діяч доби Гетьманщини, дипломат. Ніжинський полковник (1651—1652).
Походження Достеменно не з'ясоване. Відомий білоруський боярський рід Сухиничів із Гродненського повіту, зафіксований у переписі війська ВКЛ 1528 рокуРусская историческая библиотека. Том 33. Литовская метрика. Отдел 1. Часть 3: Книги публичных дел. Переписи войска Литовского. — Петроград, 1915.
Життєпис На початку Національно-визвольної війни входив до близького оточення Богдана Хмельницького. 1648 очолив Бужинську сотню Чигиринського полку, що охороняла стратегічно важливий Бужинський перевіз через Дніпро поруч із гетьманською столицею. Як бужинський сотник зафіксований у Реєстрі 1649Реєстр Війська Запорозького 1649 року. — Київ, 1995.
У червні 1651 призначений наказним полковником над частиною Ніжинського полку, що охороняла переправу через Дніпро поблизу Лоєва. Після програної козаками другої Лоївської битви обороняв північ Чернігівського полку від литовських військ польного гетьмана Януша Радзивілла. Керував успішною обороною обложеного литовцями Чернігова.
Універсалом гетьмана Богдана Хмельницького від 1 серпня 1651 призначений повним ніжинським полковником — замість Прокопа Шумейка, що загинув у битві під БерестечкомУривалкін О. Історичний казус, або Загадка Універсалу гетьмана Богдана Хмельницького.
На початку 1652 гамував повстання у полку у зв'язку з невдоволенням козаків умовами Білоцерківського миру. Через це мав конфлікт з чернігівським полковником Степаном Пободайлом. Не пізніше липня 1652 втратив пірнач на користь гетьманського свояка Івана ЗолотаренкаКривошея В. Козацька старшина Гетьманщини: Енциклопедія. — Київ, 2010.
Перейшов на службу у дипломатичний корпус. У 1653—1656 роках був головним дорадником гетьмана у питанні взаємодії з Донським військом. 1654 двічі очолював посольство Гетьманщини на Дону. На початку 1656 їздив у Калмикію із завданням підбурити тамтешнього хана проти кримських татар.
Невдовзі після цього вдруге призначений бужинським сотникомКривошея В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ, 2008. 16 листопада 1657 в Бужині зустрічався з московським стряпчим Дмитрієм Рагозіним, з яким ділився розвідданими щодо татарських маневрівАкты, относящиеся к истории Южной и Западной России, собранные и изданные Археографической комиссией. Том 4. — СПб, 1863.
Після 1658 не згадується в джерелах.
Родина Близькі родичі обіймали старшинські посади у Ніжинському полку.
БратЛуняк Є. Криваве Різдво Салтикової Дівиці 1664 року: монографія. — Ніжин, 2013 Іван Сухина (Сухмен) був дівицьким сотником (1654). Іван Тимофійович Сухман (племінник?) — воронізьким сотником (1665), прибічником гетьмана Івана Брюховецького. Іван Костянтинович Сухина — наказним батуринським сотником (1679).
Примітки