Бої за Селидове - почались 27 серпня 2024 року в ході наступу Збройних Сил РФ у Донецькій області у рамках вторгнення Росії в Україну. Закінчились 29 жовтня 2024 року захопленням міста російськими окупаційними військамиRussland meldet Einnahme der Stadt Selydowe.
Під час свого наступу російські окупаційні війська перекидали до міста велику кількість живої сили, спричиняли численні жертви та діяли в цілому зневажливо до законів війни.
Передумови Селидове — українське місто в Донецькій області, розташоване неподалік стратегічно важливого міста Покровськ. Воно розташовано приблизно в 13 км на південь від Покровська та приблизно в 30 км на північний захід від Донецька, обласного центру та столиці самопроголошеної Донецької Народної Республіки. До повномасштабного російського вторгнення у 2022 році населення Селидового становило приблизно 20 000 чоловік.
Після того як наступ на Покровськ захлинувся, російські окупаційні війська перекинули свої частини на напрямок Селидове, який став основною точкою наступу окупантів на сході України.
23 серпня 2024 року незалежне опозиційне російськомовне інтернет-ЗМІ Meduza повідомило про неочікувану зміну напрямку основного удару з Покровська на південь — в бік міст Курахове та Селидове, через які здійснюється логістичне забезпечення підрозділів, що ведуть оборону в районі міст Вугледар, Мар'їнка і Красногорівка.
Селидове представляло загрозу для угруповання окупаційних військ, що вело наступ на Покровськ, з боку населених пунктів Новогродівка та Гродівка, які росіяни окупували в серпні та вересні 2024 року. Саме з Селидового підрозділи ЗСУ мали змогу завдати фланговий контрудар по наступаючим силам окупантів у напрямку Новогродівки та Гродівки. Через таку перспективу, ворог був змушений зменшити темп наступу на Покровськ.
На кінець серпня Селидове стало прифронтовим містом. Під час наступальної операції з захоплення стратегічно важливого міста Покровськ, окупаційні війська просунулись на південь від Покровська, та наблизились до околиць Українська та Селидового, захопивши навколишні населені пункти.
Перебіг подій Увечері 26 серпня 2024 року голова Донецької ОВА оголосив примусову евакуацію частини населення з населених пунктів Селидівської міської громади у зв'язку з наступом російських окупаційних військ.
27 серпня 2024 року росіяни окупували Новогродівку. Почались бої за Селидове. Російські окупаційні війська обстріляли м. Селидове з артилерії. Обстріл стався о 15.00. Пошкоджено один приватний будинок.
28 серпня 2024 року, російські військові блогери розповсюдили інформацію про те, що під час бою за Селидове росіяни взяли під контроль трасу Покровськ — Курахове, яка є одною з основних логістичних магістралей Донецької області.
На кінець серпня 2024 року командування СОУ перекинула на ділянку фронту, що опиналась під загрозою, в район Селидового підкріплення, дві бригади НГУ і одну бригаду ЗСУ, а саме «Кара-Даг», «Азов» і «Холодний Яр», що дозволило СОУ провести ряд невеликих контратак, основним ефектом яких стало незначне відкидання окупаційної армії, що сповільнило її просування на Селидове і змусило почати тактичні операції вздовж лінії Селидове — Українськ — Гірник для захисту виступу від контратакуючих дій СОУ.
1 вересня 2024 року щойно перекинута під Селидове на підкріплення бригада «Кара-Даг» відбила атаку російських окупаційних військ в районі населеного пункту Михайлівка.
На початку вересня 2024 року бригада «Кара-Даг» провела декілька локальних контратак в районі Новогродівки, це стабілізувало ситуацію та сповільнило просування окупантів. В наступні тижні бригада «Кара-Даг» успішно обороняла місто Селидове, підтримку на південному фланзі їй надавала 117-та окрема бригада територіальної оборони.
2 вересня 2024 року розпочались бої за Українськ. Надалі окупанти увійшли в місто, і на середину вересня 2024 року захопили значну частину східної а південної частини міста.
15—16 вересня 2024 року окупанти продовжили спроби оточити Українськ з півночі та півдня. Окупанти також мали просування в північній частині Желанного Першого. ЗСУ відновили позиції в західній частині Михайлівки. Лінія фронту в районі Селидового стала проходити по залізничній лінії між Михайловкой те Селидове.
17 вересня 2024 року окупанти захопили Українськ з незначним супротивом, після чого вони просунулись до Гірника і Селидового.
Впродовж жовтня 2024 року бригада «Кара-Даг» відбила декілька атак окупаційних військ, насамперед 27-й мотострілецькій дивізії, яка зазнала важких втрат.
1 жовтня 2024 року російські окупаційні війська увійшли в південну частину Цукурине.
7 жовтня 2024 року були виявлені тіла чотирьох страчених окупантами військовослужбовців бригади «Кара-Даг», які напередодні здались росіянам в полон.
До 10 жовтня 2024 року російські війська просунулись до заводу залізобетонних виробів, що на сході від Селидового.
13 жовтня 2024 року росіяни окупували Михайловку.
До 17 жовтня 2024 року російські війська, що діяли на південному сході Покровська, мали просування вздовж лісосмуги к південному заході від Селидового.
20—21 жовтня 2024 року окупанти вийшли на околиці Селидового, а також подолали природну перешкоду річку Вовча в Зоряному та просунулись до центру цього населеного пункту, щоб мати змогу з цього населеного пункту атакувати у напрямку міста Гірник.
20 жовтня 2024 року російські військові блогери повідомили, що на околиці міста між російськими та українськими військами відбулись запеклі бої «вулиця за вулицею». Окупанти застосували аналогічну тактику, як і в інших містах Донецької області, оточуючи населений пункт до тех пір, поки українські підрозділи не будуть змушені відійти, що підтвердив український військовий експерт Денис Попович. За його твердженням, окупанти не просуваються напряму до Покровська, а зосереджені на Селидовому, важливому місту для оборони Покровська. Окупанти намагаються оточити українські війська в Селидовому, росіяни здійснюють спроби обійти місцеві шлакові відвали щоб змусити відійти оборонців міста. Захоплення шлакових відвалів дасть окупантам координувати вогонь по околицях Покровська з висот. Російська тактика повторює тактичну стратегію в Вугледарі. Попович також заявив, що оборона міста в край важка, через критичну нестачу живої сили.
22—23 жовтня 2024 року окупанти з боями просунулись з півночі, північного сходу та сходу до центру Селидового, а також окупували Ізмайлівку, що на південному сході від Селидового. Окупаційні війська також просунулись на північному сході околиці Новоселидівки, на захід від Ізмайлівки та на південь від Селидового, та в полях, що на північному заході від Цукурине.
22 жовтня 2024 року командир 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» Станіслав Бунятов повідомив, що половина міста окупована російськими військами, це стало можливим, через нестачу особового складу. На наступний день цю інформацію підтвердив Deep State. Українські військові повідомили, що місто «на межі» захоплення. На вечір 23 жовтня 2024 року бої досягли центру міста.
До 23 жовтня 2024 року окупанти просунулись більше ніж на 3 кілометри у глиб фронту, а у великій кількості увійшли до Селидового вздовж річки Солона. Того ж дня окупантів з російськими прапорами, помітили на дахах будинків у Селидовому.
25 жовтня 2024 року британська розвідка повідомила, що російська армія просунулась до центру Селидового у Донецькій області, до стратегічного логістичного хабу Покровська лишається близько 13 км; значна частина міста перебуває у сірій зоні, а Селидове прикриває південний фланг Покровська та трасу E50.. OSINT-проект Deep State повідомив, що російські окупаційні війська вийшли в тил частинам ЗСУ, що ведуть оборону Селидового.
26 жовтня 2024 року росіяни прорвались на південь від Селидового та просунулись до Вишневого на заході, ще більше послабивши контроль над лініями постачання міста. В наступні дні окупанти майже оточили Селидове, більшість доріг була перекрита або знаходилась під вогнем ворога. Цього ж дня згідно з повідомленням Deep State місто Гірник було окуповано росіянами.
Після втрати села Вишневого на схід від міста, ситуація в місті сала нестабільною, що змусило бригаду «Кара-Даг» поступово відійти з міста в період з 25 по 27 жовтня 2024 року.
27 жовтня 2024 року видання Polskie Radio повідомило, що Офіс Генерального прокурора ініціював розслідування розстрілу російськими військовими автомобіля з цивільними особами, один з них отримав поранення. Кримінальне провадження було відкрито на підставі опублікованого відео. Також ЗМИ повідомило про вбивство двох цивільних жінок. За твердженням Офісу Генерального прокурора, вбивства відбулись після того, як територія, на якій були виявлені тіла, була окупована російськими військами. Індепендент, з посиланням на Deep State, повідомив, що росіяни окупували східні райони Селидового, а центр міста залишається в «сірій зоні». Інститут вивчення війни на підставі геолокованих кадрів повідомив про просування окупантів до центру Селидового.
28 жовтня 2024 року OSINT-проект Deep State повідомив про контроль росіян над значною частиною Селидового. Однак на ранок 28 жовтня 2024 року все місто зайняте не було. Deep State також опублікував відео, на якому російські військові перебувають в будівлі міської адміністрації Селидового. Також росіяни окупували Цукурине.
Інститут вивчення війни на основі геолокованих кадрів від 27 і 28 жовтня 2024 року повідомив, що росіяни просунулись на північ від Селидового, а також до центру селища Вишневе.
29 жовтня 2024 року Міністерство оборони РФ заявило про повну окупацію Селидового. DeepState повідомив про просування окупаційних військ в північних західних районах міста, в результаті чого місто було майже повнісю окуповане. За словами представника бригади «Кара-Даг», Селидове в продовж тижня зазнавав постійних ворожих атак з різних сторін і було захоплене 29 жовтня 2024 року.
30 жовтня 2024 року окупацію міста Селидове росіянами остаточно підтверджено.
Наслідки Захоплення російськими військами Гірника і Селидового дало можливість росіянам обійти із заходу Курахове, дуже важливий вузол оборони фронту, розташованого на південний захід від Донецька.
Селидове розташоване в 13 кілометрах на південний схід від Покровська, після його захоплення, окупанти створили в ньому свій плацдарм, для подальшого наступу на Покровськ, найбільший важливий вузол українських військ на заході Донбасу.
Захоплення Селидового дозволило росіянам просунутись далі на північний захід до Покровську та захопити більше сіл. Це сприяло тому, що за Селидовим не було побудовано великих оборонних ліній, відтак, окупаційні війська зустріли незначний опір та змогли швидко захопити більше територіїUkraine: Lage an der Front angespannt.
Примітки