Дефенсив-текл (defensive tackle, позначається літерами DT) — це позиція у лінії захисту в американському футболі та споріднених видах спорту.
Функції
Дефенсив-текл розташовується на лінії сутички, залежно від схеми захисту, навпроти одного з гардів суперника, або навпроти одного з офенсив-теклів.
Дефенсив-текли зазвичай є найбільшими та найсильнішими гравцями захисту. Залежно від схеми гри команди, дефенсив-текл може виконувати кілька різних ролей. Вони можуть включати просте утримання точки атаки, не сходячи з місця, або проникнення у прогалину в лінії нападу суперника, щоб зірвати розіграш в його .
Якщо дефенсив-текл розпізнає, що розірграш буде пасовим, його основним обов'язком є чинити тиск на квотербека і збивати м'яч безпосередньо на лінії, якщо той перебуває в межах досяжності. До інших обов’язків дефенсив-текла може належати протидія або відхід назад для прикриття (drop into coverage) у схемах .
Ноуз-текл
Особливим варіантом дефенсив-текла є ноуз-текл (nose tackle, також відомий як nose guard або middle guard). Перед початком розіграшу ноуз-текл шикується на лінії сутички навпроти центра суперника (тобто в позиції «0-техніки»). На цій позиції гравцеві часто доводиться протистояти центру та принаймні одному (а іноді й обом) гардам, через що роль ноуз-текла вважається фізично найважчоюDixon, D., (October 18, 2004) http://findarticles.com/p/articles/mi_m1208/is_42_228/ai_n6249316/?tag=content;col1 The Sporting News.
У це єдиний дефенсив-текл. У традиційних схемах , ноуз-текл відсутній, натомість є лівий і правий дефенсив-текли. Але деякі команди, особливо в NFL, використовують ноуз-текла і в цій схемі, хоча це трапляється не часто. У таких випадках ноуз-текл розташовується проти центра суперника і, швидше за все, контролює гарда зі слабкого флангу (того, на якому відсутній тайт-енд).
Терміни «ноуз-гард» або «мідл-гард» частіше використовувалися у старій з п’ятьма лайнменами захисту. Ця схема була ефективна проти більшості тогочасних розіграшів, але вразлива до коротких пасів по центру, і поступово зникла з професійного футболу наприкінці 1950-х роківRand, Jonathan, Riddell Presents: The Gridiron's Greatest Linebackers, Sports Publishing, 2003, p. 36Zimmerman, Paul, The New Thinking Man's Guide to Pro Football, HarperCollins, 1984, p. 128., поступившись захисту 4–3, в якому замість мідл-гарда використовується мідл-лайнбекер. В наші дні посилена лінія захисту 5–2 може використовуватися, наприклад, у формації на лінії голу. Серед п'ятьох лайнменів ноуз-текл є центральним, з обох боків від нього стоять ще два дефенсив-текли, а за ними — дефенсив-енди.
Ноуз-текл також використовується в захисті «50 read». У цій схемі є ноуз-текл, два дефенсив-текли та два аутсайд-лайнбекери, які можуть грати як безпосередньо на лінії сутички, так і трохи позаду неї. Ноуз-текл стає прямо навпроти центра на відстані 15–45 см від м’яча, і його завдання — «читати» рухи центра. Під час виносного розіграшу ноуз-текл має позбавитися блокувальника і переслідувати гравця з м'ячем вздовж лінії сутички під кутом. Основна роль у цій схемі — відволікати на себе кількох блокувальників, щоб інші гравці нападу могли переслідувати носія м'яча або атакувати квотербека.
Характеристики ноуз-теклів
Типові ноуз-текли у схемі 3–4 — це габаритні гравці, здатні тримати точку атаки та відволікати на себе і гарда, і центра. Зазвичай це найважчі гравці команди, вага яких становить 145–160 кг. В даному випадку має критичне значення не дуже високий зріст, оскільки вони повинні вміти опинятися «під» лінією нападу: ідеальні ноуз-текли для схеми 3–4 мають зріст не вище 190 см. Сучасними прикладами таких гравців є , , та . Рідше зустрічаються вищі ноуз-текли, як-от та (обидва 196 см заввишки), які ставали чемпіонами Супербоулу. Серед відомих активних гравців — , та .
У схемі 4–3 ноуз-текли досить швидкі й повинні «прошивати прогалину A» обходячи центра та гарда, щоб опинитися в бекфілді. Тут зріст не настільки важливий, а вага наближена до 135 кг.
За словами тренера , традиційний захист 3–4 вимагає масивного гравця, здатного закупорити собою центр, тоді як у захисті 4–3 потрібен ноуз-текл, який покладається на швидкість, щоб проникати крізь лінію та рухатися вздовж фронту.
Текл 3-техніки
Текл 3-техніки (3-technique tackle, 3-tech) або андертекл (undertackle) часто зустрічається у формаціях з чотирма лайнменами захисту (таких як традиційна схема 4–3 або ), але іноді може виконувати і роль ноуз-текла у схемі 3–4.
Порівняно з гравцями 0 або 1-техніки, які більше схожі на класичних ноуз-теклів, 3-tech — це зазвичай більш стрункий та спритний гравець (хоча все одно більший за дефенсив-ендів). Він спеціалізується на проникненні крізь лінію завдяки швидкості, поки його масивніший партнер відволікає блокувальників. Метою прориву за лінію є здійснити квотербек-сек або зупинити ранінбека. Гравець 3-техніки часто стає навпроти «слабкої сторони» лінії нападу, тому рідше стикається з подвійними блоками.
Яскравими прикладами теклів 3-техніки в NFL є , , , , , та . Дональд та Олівер, зокрема, розсунули межі уявлень про те, наскільки легким може бути гравець цієї позиції (обидва важать лише 130 кг).
Примітки