Анна Ігорівна Крилова (російською Анна Игоревна Крылова, народилася 6 травня 1967 року, Донецьк, Українська РСР) — професорка кафедри природничих наук Університету Південної Каліфорнії (USC). Працюючи в галузі теоретичної та обчислювальної квантової хімії, вона є винахідницею методу спін-фліпу. Крилова здобула всесвітнє визнання, зокрема завдяки розробці методу спін-фліпу, входила до складу редакційних колегій численних рецензованих журналів і є членкинею Американського фізичного товариства, Американського хімічного товариства, Королівського хімічного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки. Вона є президенткою Q-Chem, Inc. та обраною членкинею Міжнародної академії квантової молекулярної науки, Європейської академії, Американської академії наук і літератури та Американської академії мистецтв і наук.

Життя та освіта Крилова народилася в Донецьку, Україна. Вона здобула ступінь магістра (з відзнакою) з хімії в Московському державному університеті 1990 року та ступінь доктора філософії (з відзнакою) в Єврейському університеті в Єрусалимі, працюючи під керівництвом професора Роберта Бенні Гербера. Її докторське дослідження в Центрі молекулярної динаміки імені Фріца Габера було зосереджене на молекулярній динаміці в кластерах і матрицях інертних газів.

Кар'єра Після здобуття докторського ступеня 1996 року Крилова приєдналася до групи професора Мартіна Геда-Гордона в Каліфорнійському університеті в Берклі як постдокторська дослідниця, де займалася розробкою методів електронної структури. 1998 року вона приєдналася до кафедри хімії Університету Південної Каліфорнії.

Дослідження Професорка Крилова очолює лабораторію iOpenShell — дослідницьку групу, що спеціалізується на теоретичному моделюванні частинок з відкритою оболонкою та електронно збуджених станів. Вона розробляє надійні «чорні скриньки» методи для опису складних багатоконфігураційних хвильових функцій у рамках одноетапних формалізмів, таких як методи зв’язаних кластерів та рівнянь руху (або лінійної реакції). Вона розробила підхід спін-фліпуРозмірно-узгоджені хвильові функції для розриву зв'язків: модель спін-фліпу на основі рівняння руху Chem. Phys. Lett., 338, 375–384 (2001)Метод електронної структури зв'язаних кластерів на основі рівняння руху спін-фліпу для опису збуджених станів, розриву зв'язків, дирадикалів та трирадикалів. Acc. Chem. Res., 39, 83–91 (2006), який розширює застосування методів зв’язаних кластерів і функціоналу густини до бірадикалів, трирадикалів і процесів розриву хімічних зв’язків.

Крилова також зробила внесок у розвиток концепцій молекулярних орбіталей у межах багаточастинкових хвильових функцій і в розширення теорії молекулярних орбіталей на сферу нелінійних оптичних властивостей і метастабільних електронних станів. Крім того, вона розробляє багаточастинкові теорії для опису метастабільних електронних станів (резонансів) та інструменти для спектроскопічного моделювання, включаючи нелінійні оптичні властивості та переходи на рівні ядра.

Крилова також відома розробкою ефективних алгоритмів і програмного забезпечення для обчислень у квантовій хімії. Вона є однією з розробниць бібліотеки з відкритим кодом libtensor для багаточастинкових розрахунків та пакета електронної структури Q-Chem.

Використовуючи інструменти обчислювальної хімії та співпрацюючи з численними експериментальними лабораторіями, Крилова також досліджує роль радикалів і електронно збуджених частинок у таких галузях, як горіння, хімія газової та конденсованої фаз, астрохімія, сонячна енергія, квантове зберігання інформації, біовізуалізація та світло індуковані біологічні процеси. Вона є авторкою понад 300 публікацій і прочитала понад 300 запрошених лекцій, зокрема лекцію Левдіна 2012 року в Уппсальському університеті (Швеція), лекцію Кулсона 2013 року в Університеті Джорджії, лекцію Девісона 2018 року в Університеті Північного Техасу та лекцію Ганса Гельмана 2023 року в Університеті Філіпса в Марбурзі (Німеччина).

Наукова освіта та інформаційно-просвітницька робота Крилова розробила навчальні матеріали (обчислювальні лабораторії та навчальні посібники), спрямовані на підвищення рівня знань хіміків у галузі квантової хімії. Вона також створила науково-популярні фільми. Два фільми iOpenShell — («Сяй світлом») та «Laser» («Лазер») — переглянули на YouTube понад 66 000 разів станом з вересня 2009 року.

2015 року Крилова прочитала публічну лекцію в серії «Tow Talks» Науково-інноваційного центру Тельюрайду під назвою «Молекули та світло: історія життя, смерті та нашого прагнення до знань».

Нагороди Крилова здобула міжнародне визнання, зокрема за розробку методу спін-фліпу. Вона була нагороджена медаллю Дірака WATOC 2007 року за «видатні дослідження нових методів у теорії електронної структури для опису розриву зв’язків, зокрема методу спін-фліпу», а також дослідницькою премією Агнес Фей Морган.

Вона є лауреаткою дослідницької премії імені Фрідріха Вільгельма Бесселя Фонду Олександра фон Гумбольдта, премії з теоретичної хімії 2012 року Відділу фізичної хімії Американського хімічного товариства, а також отримала низку відзнак за наставництво й викладацьку діяльність.

2017 року Крилову відзначено нагородою Мілдред Дрессельгауз Центру надшвидкої візуалізації DESY (Гамбург, Німеччина). 2018 року вона отримала стипендію Саймонса з теоретичної фізики. 2020 року вона стала лауреаткою премії Ерла К. Плайлера Американського фізичного товариства за молекулярну спектроскопію та динаміку «Лауреати премії APS | Анна Крилова, лауреатка премії Ерла К. Плайлера за молекулярну спектроскопію та динаміку Університету Південної Каліфорнії 2020 року». aps.org. Американське фізичне товариство. Отримано 13 листопада 2025 року..

2022 року вона отримала нагороду USC Associates Award за креативність у дослідженнях, а також першу нагороду «Комунікатор року» з науки та математики Коледжу Дорнсайфа USC. 2023 року її обрано до Американської академії наук і літератури та відзначено премією Баррі Академії за видатні інтелектуальні досягнення.

Крилова є членом Американського фізичного товариства, Американського хімічного товариства, Королівського хімічного товариства та Американської асоціації сприяння розвитку науки.

Професійна діяльність

Крилова була членом редакційних колегій численних рецензованих журналів, включаючи Annual Review of Physical Chemistry, Journal of Chemical Physics, Journal of Physical Chemistry, Chemical Physics Letters, International Journal of Quantum Chemistry, Physical Chemistry–Chemical Physics, Molecular Physics та Wires Computational Molecular Science. Вона була запрошеним редактором спеціальних випусків J. Phys. Chem. A присвячених професору Бенні Герберу та професорці Ханні Рейслер спеціального випуску Chemical Reviews on Theoretical Modeling of Excited-State Processes та спеціального випуску Physical Chemistry–Chemical Physics, присвяченого квантовій інформатиці . Наразі вона є заступником редактора журналів Physical Chemistry-Chemical Physics (Королівське хімічне товариство) та Wires Computational Molecular Science (Wiley).

Крилова організувала численні наукові симпозіуми, є членкинею правління WATOC і Міжнародного товариства теоретичної хімічної фізики. Вона є президенткою Q-Chem Inc. та однією з розробниць програмного забезпечення Q-Chem.

Вона є обраною членкинею Міжнародної академії квантової молекулярної науки, Європейської Академії та Американської академії мистецтв і наук.

Окрім роботи в Університеті Південної Каліфорнії, Крилова була запрошеною професоркою в Каліфорнійському технологічному інституті, Університеті Міннесоти, Університеті Колорадо (JILA), Гейдельберзькому університеті, Майнцькому університеті, Гронінгенському університеті, Міжнародному фізичному центрі Доностія (Іспанія) та Центрі надшвидкої візуалізації DESY у Гамбурзі.

Активності Крилова активно підтримує гендерну рівність у STEM галузях, особливо в теоретичній хімії. Вона створила та підтримує довідник «Жінки в теоретичній та обчислювальній хімії, матеріалознавстві та біохімії», який містить дані про понад 400 науковців.

Вона виступала з доповідями щодо гендерної рівності у STEM, зокрема з лекцією на міжнародному симпозіумі в Уппсалі, Швеція.

Крилова є співзасновницею Альянсу академічної свободи та членкинею його керівного комітету. Її стаття «Небезпека політизації науки», яка викликала широку дискусію в науковому середовищі, отримала понад 100 000 переглядів і стала однією з найцитованіших у журналі Journal of Physical Chemistry Letters.

Її роботи були перекладені польською, естонською , французькою та російською мовами.

У жовтні 2025 року Крилова відмовилася рецензувати рукопис для Nature Communications, припинила співпрацю з Nature Portfolio та опублікувала відкритий лист. У листопаді 2025 року вона опублікувала статтю, у якій закликала до бойкоту журналів Nature, критикуючи політику видавця. Лист підтримав еволюційний біолог Річард Докінз. Представники Springer Nature зазначили, що рекомендації щодо різноманітності цитування не є обов’язковими для авторів.

Посилання

Зовнішні посилання

Сторінка дослідницької групи Крилова iOpenShell Академічна генеалогія Анни Крилової