Віктор Олександрович Гвоздєв (, місто Смоленськ, тепер Російська Федерація — , Російська Федерація) — радянський діяч, 1-й секретар Гомельського обласного комітету КП Білорусії, 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР. Кандидат економічних наук (1981), спеціаліст у галузі економіки сільського господарства. Член ЦК КП Білорусії з 1971 до 1982 року, член Бюро ЦК КП Білорусії з вересня 1978 до квітня 1982 року. Депутат Верховної ради Білоруської РСР у 1967—1971 та 1980—1985 роках. Депутат Верховної ради СРСР 8—10-го скликань.
Життєпис У 1954 році закінчив Білоруську сільськогосподарську академію.
У 1954—1959 роках — головний інженер Стойковської машинно-тракторної станції (МТС) Богушевського району Вітебської області; директор Зарубської МТС Дубровенського району Вітебської області; головний інженер Дубровенської ремонтно-технічної станції (РТС) Вітебської області.
Член КПРС з 1956 року.
6 жовтня 1959 — 20 серпня 1961 року — 2-й секретар Дубровенського районного комітету КП Білорусії Вітебської області.
20 серпня 1961 — 26 липня 1962 року — 1-й секретар Єзерищенського районного комітету КП Білорусії Вітебської області.
У липні 1962—1963 роках — партійний організатор (парторг) Вітебського обласного комітету КП Білорусії у Городоцькому територіально-виконавчому колгоспно-радгоспному управлінні.
У 1963 — грудні 1964 року — заступник завідувача сільськогосподарського відділу Бюро ЦК КП Білорусії з сільського господарства. З грудня 1964 до 1966 року — заступник завідувача сільськогосподарського відділу ЦК КП Білорусії.
11 серпня 1966 — жовтень 1969 року — начальник Головного управління з осушення земель і будівництва радгоспів на Поліссі при Міністерстві меліорації і водного господарства СРСР («Головполіссяводбуду»).
6 жовтня 1969 — 20 жовтня 1978 року — 1-й секретар Гомельського обласного комітету КП Білорусії.
20 жовтня 1978 — квітень 1979 року — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР — голова Державного планового комітету Білоруської РСР.
У квітні 1979 — 19 квітня 1982 року — 1-й заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР — голова Державного планового комітету Білоруської РСР.
У 1981 році захистив кандидатську дисертацію з економічних наук на тему «Проблеми розвитку міжгосподарської кооперації та підвищення її економічної ефективності (за матеріалами Білоруської РСР)».
У 1982 році переведений на роботу до Москви на посаду заступника голови Держплану СРСР.
Потім — на пенсії.
Помер 9 лютого 2001 року.
Нагороди два ордени Леніна орден Жовтневої Революції орден «Знак Пошани» медалі
Примітки
Джерела Депутаты Верховного Совета СССР 9-го созыва. Москва, 1974 Гомельская область