Йозеф фон Фаллуа (; 8 листопада 1849, Штеттін — 24 листопада 1912, Мюнхен) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Він був сином майбутнього прусського генерал-лейтенанта Фрідріха фон Фаллуа (1801–1867) та його дружини Марії, уродженої Гаррер.

Фаллуа навчався в кадетській академії у Вальштатті та Берліні. Згодом, 13 червня 1866 року, його було призначено до 2-го піхотного гвардійського полку Прусської армії. З цим полком він брав участь у битвах під Соором та Кенігінгофом під час Австро-прусської війни того ж року. Фаллуа був важко поранений у битві під Кеніггрецем. Він був відряджений до роти палацової варти з 29 вересня 1867 по 15 листопада 1868 року.

Фаллуа також брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років. З 19 серпня по 19 жовтня 1870 року він командував 2-ю ротою, бився під Гравелоттом, Бомоном та Седаном, а також брав участь в облозі Парижа. Фаллуа був відряджений до школи унтерофіцерів в Еттлінгені з 9 листопада 1871 року по 24 вересня 1872 року після Франкфуртського мирного договору. Після повернення до свого полку його призначили ад'ютантом фузилерського батальйону та 12 жовтня 1872 року підвищили до першого лейтенанта. Пізніше у своїй військовій кар'єрі Фаллуа командував 1-м Баденським лейб-гренадерським полком № 109 до 14 червня 1898 року. Потім його призначили командувати 57-ю піхотною бригадою у Фрайбурзі-ім-Брайсгау, а 20 липня 1898 року він був затверджений на посаді.

З 18 травня 1901 по 3 квітня 1907 року Фаллуа командував 29-ю дивізією.Dermot Bradley (Hrsg.), Günter Wegner: Stellenbesetzung der Deutschen Heere 1815–1939. Band 1: Die Höheren Kommandostellen 1815–1939. Biblio Verlag, Osnabrück 1990, ISBN 3-7648-1780-1, S. 125. З 4 квітня 1907 року він обіймав посаду командувача-генерала 13-го (Королівського Вюртемберзького) армійського корпусу в Штутгарті. Фаллуа був відряджений до Вюртемберга до 22 лютого 1908 року, коли його було внесено до резервного списку 2-го піхотного гвардійського полку з виплатою йому встановленої законом пенсії.

Звання

Фенріх портупеї (13 червня 1866) Другий лейтенант (6 серпня 1866) Перший лейтенант (12 жовтня 1872) Майор (22 березня 1887) Оберстлейтенант (18 червня 1892) Оберст (22 березня 1895) Генерал-майор (20 липня 1898) Генерал-лейтенант (7 липня 1901) Генерал піхоти (16 жовтня 1906)

Нагороди

Пам'ятний хрест за кампанію 1866 Почесний військовий знак 1-го класу (15 січня 1867) Залізний хрест 2-го класу із застібкою «25» Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 з трьома застібками Орден Франца Йосифа, лицарський хрест (Австро-Угорщина) Орден військових заслуг (Іспанія) 2-го класу, білий дивізіон Орден Святого Станіслава 2-го ступеня (Російська імперія) Орден Червоного орла 4-го класу 3-го класу з бантом (18 січня 1897) 2-го класу з дубовим листям зірка до ордена 2-го класу 1-го класу з дубовим листям Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Орден Святої Анни 2-го ступеня (Російська імперія) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (18 січня 1894) 1-го класу Орден Церінгенського лева командорський хрест 2-го класу командорський хрест 1-го класу великий хрест Столітня медаль Орден Генріха Лева, великий хрест Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрестWürttembergisches Kriegsministerium (Hrsg.): Königlich Württembergisches Militär-Verordnungsblatt. Nr. 5 vom 22. Februar 1908, S. 11.

Примітки

Література

Friedrich von Rieben: Geschichte des Königlich Preußischen Kaiser Franz Garde-Grenadier-Regiments Nr. 2. Verlag Paul Parey, Berlin 1914, S. 289–290. Erich Müller: Pommersche Gedenktage 1922. In: Unser Pommerland. Heft 10/11 1922, S. 386f.

Посилання

Фаллуа на сайті The Prussian Machine. Фотографії і нагороди Фаллуа.