«Господь витончений: Наука й життя Альберта Айнштайна» () — біографія фізика-теоретика та нобелівського лауреата Альберта Айнштайна, написана Абрахамом Пайсом.
Вперше опублікована 1982 року видавництвом Oxford University Press, ця книга є однією з найвідоміших біографій вченого і першим його життєписом, що зосереджувався на наукових дослідженнях вченого, а не на його житті як популярної постаті. Автор книги Абрахам Пайс був відомий своїми науковими роботами з фізики елементарних частинок та товаришував з Айнштайном в Інституті перспективних досліджень. Біографія Айнтшайна стала дуже популярною, як для наукової книги, та протягом першого року була продана десятками тисяч примірників. 1983 року вона здобула та .
Спочатку опублікована англійською мовою в США і Великій Британії, книга згодом була перекладена більш як десятком мов. 1994 року Пайс випустив її продовження під назвою «Тут жив Айнштайн» (), а після його смерті видавництво Oxford University Press у 2005 році перевипустило біографію з новою передмовою Роджера Пенроуза.
Передумови
Перш ніж стати істориком науки, Абрахам Пайс був фізиком-теоретиком і одним із засновників теоретичної фізики елементарних частинок. Пайс знав Айнштайна, і впродовж останнього десятиліття життя Айнштайна між ними склалася дружба, особливо коли вони обидва працювали в Інституті перспективних досліджень у Принстоні. Під час написання книги Пайс спирався на цей досвід і включив до неї кілька вставок про їхні взаємини, зокрема розповідь про свій останній візит до Айнштайна, який хворів і помер через кілька місяців. Частина книги, присвячена квантовій теорії, раніше вийшла в статті 1979 року в «Reviews of Modern Physics», співавтором якої був Пайс.
Назва книги походить від вислову Айнштайна, який перекладається як «Господь Бог витончений, але не зловмисний». Цей вислів викарбувано в камені в Принстонському університеті, де Айнштайн виголосив його під час візиту 1921 року для читання лекцій, що згодом вийшли друком як . Коли пізніше його попросили пояснити цей вислів, Айнштайн у 1930 році сказав: «Природа приховує свою таємницю через свою велич, але не шляхом хитрощів». Айзек Азімов підсумував це так: «Закони природи нелегко відкрити, але коли їх відкрито, вони не дають непевних результатів», порівнявши це з іншим відомим висловом Айнштайна: «Я не можу повірити, що Бог грає в кості зі Всесвітом».
Теми Книга є водночас біографією Альберта Айнштайна та каталогом його праць і наукових досягнень. Хоча до її виходу вже існувало кілька відомих біографій Айнштайна, ця стала першою, що зосереджувалася на його наукових дослідженнях, а не на житті як популярної постаті. Сам Айнштайн 1946 року, у віці 67 років, висловив бажання, щоб його пам'ятали за його працю, а не за вчинки, заявивши: «Суттєве в бутті людини мого типу полягає саме в тому, що вона думає і як вона думає, а не в тому, що вона робить або переживає». Окрім біографії, книга стала першим повномасштабним викладом наукового доробку Альберта Айнштайна. Один рецензент зазначив, що хоча літератури про Айнштайна досить багато, до появи цієї книги той, хто хотів дослідити його науковий доробок, «стояв перед вибором: читати одну чи кілька популяризацій обмеженого обсягу (і часто ще більш обмеженої глибини) або намагатися прочитати й засвоїти майже 300 наукових праць, які він створив».
Зміст У вступі Пайс пояснює, що біографія Айнштайна мала б показувати, як його праці зі спеціальної теорії відносності ведуть до загальної теорії відносності, а роботи зі статистичної фізики — до праць із квантової теорії, і всі вони — до досліджень єдиної теорії поля. Структура книги відображає його спробу дотриматися такого задуму. Книга містить 32 розділи, згруповані у вісім великих частин. Деякі розділи суто біографічні й подають нетехнічний огляд життя Айнштайна, тоді як основна частина книги докладно розглядає його внесок у науку з необхідними математичними деталями.
Перша частина книги слугує стислим підсумком і планом змісту книги. Друга частина, присвячена статистичній фізиці, охоплює внесок Айнштайна в цю галузь між 1900 і 1910 роками, а також обговорення ймовірнісного тлумачення термодинаміки. Третя частина, присвячена спеціальній теорії відносності, описує історію спеціальної теорії відносності, ранні праці Айнштайна з теорії відносності, а також їхній зв'язок із працями Анрі Пуанкаре та Гендріка Лоренца. Наступна частина, присвячена загальній теорії відносності, висвітлює розвиток Айнштайном цієї теорії приблизно від 1907 до 1915 року та створення рівнянь гравітаційного поля. Розділ також містить огляд розвитку загальної теорії відносності іншими науковцями від 1915 до 1980 року. Частина п'ята містить біографічний розділ про пізні роки життя Айнштайна та обговорення його праць з єдиної теорії поля. Шоста частина присвячена квантовій теорії та охоплює праці Айнштайна в цій галузі протягом усієї його кар'єри. Сьома частина оповідає про останнє десятиліття життя Айнштайна, а восьма містить додатки про співавторів Айнштайна, детальну історію номінацій Айнштайна на Нобелівську премію й запропонованих ним самим нобелівських номінацій, а також хронологію його життя.
+ Зміст книгиЧастиниРозділиI. Вступ (Introductory)1. Мета і план (Purpose and plan)2. Теорія відносності та квантова теорія (Relativity theory and quantum theory)3. Портрет фізика замолоду (Portrait of the physicist as a young man)II. Статистична фізика (Statistical Physics)4. Ентропія і ймовірність (Entropy and probability)5. Реальність молекул (The reality of molecules)III. Відносність, спеціальна теорія (Relativity, the Special Theory)6. «Господь витончений…» ('Subtle is the Lord …)7. Нова кінематика (The new kinematics)8. Межа історії (The edge of history) |- |valign=top|IV. Відносність, загальна теорія (Relativity, the General Theory) |9. «Найщасливіша думка мого життя» ('The happiest thought of my life''')10. Пан професор Айнштайн (Herr Professor Einstein)11. Празькі статті (The Prague papers)12. Співпраця Айнштайна—Гроссмана (The Einstein-Grossmann collaboration)13. Польові теорії гравітації: перші п'ятдесят років (Field theories of gravitation: the first fifty years)14. Рівняння гравітаційного поля (The Field Equations of Gravitation)15. Нова динаміка (The new dynamics) |- |valign=top|V. Подальша подорож (The Later Journey) |16. «Раптово знаменитий доктор Айнштайн» ('The suddenly famous Doctor Einstein)17. Єдина теорія поля (Unified Field Theory) |- |valign=top|VI. Квантова теорія (The Quantum Theory) |18. Передумови (Preliminaries)19. Квант світла (The light quantum)20. Айнштайн і питомі теплоємності (Einstein and specific heats)21. Фотон (The photon)22. Інтерлюдія: пропозиція БКШ (Interlude: The BKS proposal)23. Втрата ідентичності: народження квантової статистики (A loss of identity: the birth of quantum statistics)24. Айнштайн як перехідна постать: народження хвильової механіки (Einstein as a transitional figure: the birth of wave mechanics)25. Реакція Айнштайна на нову динаміку (Einstein's response to the new dynamics)26. Бачення Айнштайна (Einstein's vision) |- |valign=top|VII. Кінець шляху (Journey's End) |27. Останнє десятиліття (The final decade)28. Епілог (Epilogue) |- |valign=top|VIII. Додатки (Appendices) |29. Про тензори, слуховий апарат і багато іншого: співробітники Айнштайна (Of tensors and a hearing aid and many other things: Einstein's collaborators)30. Як Айнштайн отримав Нобелівську премію (How Einstein got the Nobel prize)31. Кого Айнштайн висував на Нобелівську премію (Einstein's proposals for the Nobel prize)32. Хронологія Айнштайна (An Einstein chronology'')
Сприйняття
Після першого видання книга здобула схвальні відгуки критиків, а згодом її переклали п'ятнадцятьма мовами, що утвердило Пайса як всесвітньо відомого фахівця з цієї тематики. На книгу вийшло багато рецензій, зокрема статті в журналах «Scientific American», , і «The New York Review of Books», а також газетні огляди в «The New York Times», «Los Angeles Times», , «The Observer», «The Age», , , «The Arizona Republic».
Позитивні відгуки Після виходу книги 1982 року написав позитивну рецензію, у якій зазначив, що книга докладно розкриває майже всі значні наукові досягнення Айнштайна разом з історичним контекстом «з погляду видатного фізика». Далі Стейчел писав, що біографічні розділи «становлять найточніший із досі написаних викладів життя Айнштайна», а сама книга є «водночас унікальною й незамінною для кожного серйозного дослідника Айнштайна». Завершуючи рецензію, він зазначив, що книга «слугуватиме не лише джерелом глибокого розуміння й задоволення для багатьох читачів, а й новим поштовхом до сучасного відродження айнштайнознавства». В іншій рецензії 1982 року написав, що це «чудова книга».
у 1983 році назвав книгу «видатною», «жваво написаною» та «великим внеском у дослідження Айнштайна». Айзек Азімов писав, що книга подає «стислу історію залученої фізики» і є «захопливо написаною». Вільям Гантер Маккрі того ж року опублікував критичну рецензію, заперечуючи кілька тверджень Пайса, але водночас зазначив, що загалом це «велика праця про Айнштайна» і що «для тих, хто добре знає, чого досяг Айнштайн, але замислювався, як саме він цього досяг, ця книга розповість майже все, на що вони можуть сподіватися». У третій рецензії 1983 року книгу названо «чудовою біографією Айнштайна», яка, ймовірно, «стане обов'язковим читанням для кожного, хто цікавиться історією фізики XX століття».
Серед газетних публікацій книзі була присвячена головна стаття у випуску . У статті, написаній 1982 року, зазначалося, що «кожен, хто цікавиться Айнштайном, має спробувати прочитати цю чудову книгу». Завершуючи огляд, Ферріс написав: «З усіх біографій Айнштайна, гадаю, саме ця сподобалася б йому самому найбільше». Інша газетна рецензія, авторства , зазначала, що популярна біографія в книзі поєднана з технічним викладом наукової роботи Айнштайна «настільки майстерно, що смак складних аргументів можуть відчути навіть ті, хто має невеликий математичний багаж». Третя газетна рецензія, написана Джоном Нотоном, стверджувала, що книга подає «безкомпромісний хронологічний виклад теоретичної праці Айнштайна — технічну історію, написану фізиком для фізиків», але водночас крізь неї проходить нетехнічна біографія, яку він назвав «книгою в книзі».
У рецензії 1984 року написав, що існувало «багато біографій Айнштайна, але жодна з них не може навіть близько зрівнятися з працею Пайса». Він похвалив книгу за повноту, зазначивши, що вона значно перевершує попередні праці в розгляді внеску Айнштайна як цілісного явища. Редгед відзначив одну «суттєву прогалину», що стосувалася критики універсальної коваріантності з боку , але завершив рецензію словами: «Я від щирого серця рекомендую кожному, хто цікавиться історією сучасної фізики, прочитати надзвичайно майстерну книгу Пайса». У другій рецензії 1984 року написав, що книга є «багатою й цінною для читача» та «написана жвавим і виразним стилем». у третій рецензії 1984 року написав, що книга є «водночас делікатною й ґрунтовною» і що він вважає її «остаточною біографією» Айнштайна. В іншій рецензії 1984 року книгу назвали «монументальною біографією» й зазначили, що вона «повною мірою виправдовує назву „Наука й життя Айнштайна“», будучи написаною з «величезною ерудицією та чутливістю». Рецензія 1986 року зазначала, що «книга, попри її сліпі плями, недоліки та труднощі для непідготовленого читача, залишатиметься незамінним джерелом для кожного, хто цікавиться» життям Айнштайна.
Критичні зауваги