Келантан (Джаві: كلنتن دار النّعيم) — штат Малайзії. Столиця і королівська резиденція — Кота-Бару. Арабською мовою штат шанобливо називають Darul Naim («Щасливе місце»).
Келантан розташований на північному сході Півострівної Малайзії. Він межує на півночі з провінцією Наратхіват Таїланду, а також із малайзійськими штатами: на південному-сході — Тренгану, на заході — Перак, на півдні — Паханг. З північного-сходу Келантан омиває Південнокитайське море.
Келантан розташований у північно-східній частині півострова. Келантан, як говорять, у перекладі означає «Земля блискавок» (див. далі інші теорії походження назви), є аграрним штатом із багатими заливними полями, з простими рибальськими селищами і зарослими казуаріною берегами. У Келантані було зроблено декілька найдавніших археологічних відкриттів у Малайзії, в тому числі декілька доісторичних поселень аборигенів.
Вже багато років панівною партією є Ісламістська партія Малайзії і завдяки її політиці Кетантан є найбільш соціально-консервативним ісламським штатом Малайзії.
Історія
Назва Келантан, за однією версією, походить від двох слів, gelam hutan, що малайською означає кайяпут або дерево болотного чаю (Караяпутове дерево). За іншими теоріями, назва походить від малайського слова kilatan — «сонячний / блискучий» або kolam tanah — «глиняна калюжа».
Найдавніша історія Келантану має інформацію про існування людських поселень, які відносяться доісторичних часів. У давні часи Келантан був під владою королівства Фунань, Кхмерської імперії, імперії Шривіджая та Сіаму. Приблизно в 1411 році раджа Кумар, правитель Келантану, отримав незалежність від Сіаму і наприкінці XV століття Келантан стає важливим центром торгівлі.
У 1499 році Келантан стає васалом Малаккського султанату. Після розпаду Малакського султанату в 1511 році, Келантан було розділено між дрібними правителями, які платили данину Паттані, який, своєю чергою, був васалом Сіаму за часів правління Аюттхая. У 1603 році більшість дрібних правителів Келантану були підкорені Паттані.
Приблизно в 1760 році правителю Кубанг Лабу вдалося об'єднати територію Келантану майже в сучасних кордонах. Через деякий час, у 1764 році, Лонг Юнос був призначений пенгхулу (правитель) Кота-Бару, а його брат, Нік Мухаммаді, правив як султан Мухаммад I. Нік Мухаммаді або султан Мухаммад I офіційно став першим султаном Келантану.
У 1812 році Лонг Сенік, прийомний син Мухаммада I, перейшов на сторону тайців і був призначений султаном Келантану, відомий як султан Мухаммад II. Але під натиском Таренггану через деякий час Келантан увійшов до тайської держави. В 1820-х рр. Келантан став одним із густонаселених і розвинених штатів Півострову Малакка, якому вдалося уникнути війн і спорів, які вирували в південних і західних штатах. Тай мав вплив на управління Келантаном ще протягом XIX століття.
Відповідно до Англо-Сіамського договору 1909 р. до управління Великої Британії перейшли Келантан, Тренгану, Кедах і Перліс і вони увійшли до складу Федерації малайських штатів із британським радником.
Келантав був одним із найперших штатів які захопила Японія під час вторгнення 8 грудня 1941 року. Під час японської окупації Келантан знову перейшов під контроль Сіаму, але після поразки Японії в серпні 1945 року Келантан знову перейшов під британський контроль.
1 лютого 1948 року Келантан став частиною Федерації Малаї і разом з іншими штатами здобув незалежність 31 серпня 1957 року. А 16 серпня 1963 року Келантан став одним зі штатів Малайзії.
Географія
Стікає високо схилами гори Корбу, другої за висотою вершини Півострівної Малайзії річка Ненгірі на захід, щоб влитися в Галас, а потім у Лебір, яка протікає зарослями Національного парку Таман-Негара, а далі різко повертає на північ, перед тим як впасти в мілководне Південнокитайське море. Від Куала-Краі два потоки зливаються в річку Келантан, широку й окрашену грязевими потоками, яка домінує над родючими прибережними рівнинами і визначає географію регіону. Долина ріки Келантан — це родючі рисові плантації, багата деревиною, каучуком різноманітними тропічними фруктами.
Протягом багатьох століть Келантан був практично відокремлений від іншої частини країни горами Тітівангса, які простягаються з півночі на південь через півострів. Щоб досягнути Келантан потрібно було здійснити багатоденний дуже складний перехід. «Легкий шлях» до Келантану проходив морем, для цього необхідно було проплисти навколо півострова, витримавши саму стихію а також піратів. Саме завдяки цьому історія Келантану тісно пов'язана з морем та лодками. Навіть сьогодні багато людей досить сильно залежать від моря. Спілкування з жителями, які населяють прибережну територію підтвердили, що їх пращури і навіть вони самі пов'язані з морем.
На початку 1980 років було побудовано магістральні дороги, які з'єднали Келантан з сусідніми штатами. На сьогодні, щоб дістатися від столиці Куала-Лумпур до Кота Бару необхідно затратити на подорож через гори 5 годин.
Економіка Економіка Келантану має розвинене сільське господарство, в якому переважає вирощування рису, заготівля каучуку та тютюну. Також важливе значення має рибальство, яке проводиться вздовж 96-кілометрової берегової лінії. Також велике значення мають домогосподарства, використовують які традиційний досвід таких традиційних народних промислів як батік, різьба по дереву і шиття сонгкет. Також свій внесок у розвиток економіки Келантани дають лісові райони. Останніми роками збільшується значення туризму, особливо на офшорних островах. Там було побудовано готелі відомих мереж, відкрито сучасні торговельні центри для обслуговування міських людей.
Столиця Кота-Бару є найбільшим містом у південній частині штату якому планується реалізувати амбітні проекти розвитку вартістю в багато мільйонів доларів. Головний ринок у центрі міста є найпривабливішим місцем.
ВВП на душу населення Келантану становить близько 10 000 малайзійських рингітів, який є одним із трьох штатів найбагатших штатів до яких також відносяться Селангор і Пенанг. Але є відомим той факт, в Келантані є маленькі і середні фірми, які отримують значні доходи, але він не входить до розрахунку сум ВВП через приховування доходів.
У 2008 році у штату Келантан буде власна авіакомпанія Amrose Air і центральний аеропорт Sultan Ismail Petra. Amrose Air планує обслуговувати внутрішні і зовнішні маршрути, а також міжнародного значення до Бангкоку і Джидди.
Клімат У Келантані тропічний клімат із температурами від 21 до 32 °C і не тривалими опадами протягом року. Сезон дощів — це сезон мусонів на східному узбережжі з листопада по січень.
Політика та уряд
Конституція Конституція Келантану була введена в 1949 році і складається з двох частин:
перша частина законів друга частина цивільно-правових законів
Султан Келантану Султан Келантану — за конституціїю є правителем штату. Значення, обов'язки та повноваження зазначено в конституції та інших законах штату. У конституції задекларовано, що султан виконує роль виконавчої влади, є главою мусульманської общини штату і є уособленням усіх почестей і шани штату. На сьогодні правителем штату є — Султан Туанку Ісмаіл Петра (Duli Yang Maha Mulia Tuanku Al-Sultan Ismail Petra bin Almarhum Al-Sultan Yahya Petra).
Виконавча рада штату Виконавча рада штату затверджена конституцією. До складу виконавчої ради входить Верховний міністр (Menteri Besar), який її очолює, та десять її членів. Верховний міністр і члени Виконавчої ради призначаються султаном Келантану зі складу Зібрання штату. Нині пост Верховного міністра займає Нік Азіз Нік Мат (Dato' Nik Abdul Aziz Nik Mat), релігійний наставник і духовний лидер PAS.
Політична ситуація
Більшість консервативних малайських осередків Келантану очолювала з 1990 року опозиційна Ісламістська партія Малайзії (PAS), яка також переобиралася в 1995, 1999 і в 2004 роках. На сьогодні Келантан — один із п'яти малайзійських штатів де після виборів у 2008 році правлячою політичною силою є не коаліція Національний фронт.
Майже усі члени PAS — малайські мусульмани, які становлять 95 % населення Келантану.
Штат Келантан майже ототожнюється з PAS, так як PAS був правлячою силою протягом двох тривалих періодів. У сусідньому штаті Теренгану PAS також був двічі правлячою партією, але не такі тривалі терміни (1959—1962 рр. і 1999—2004 рр.). Перший період правління PAS в Келантані розпочався два роки по тому як було здобуто незалежність в 1959 році і тривав 18 років (1959—1978 рр.); другий період триває вже також 18 років.
Інтервал між двома періодами правління PAS, коли штат очолювала партія Національний фронт, становив близько 12 років (з 11 березня 1978 року по 21 жовтня 1990 року). В 1990 році PAS повернулась, здобувши на Загальних виборах переконливу перемогу і отримашли перемогу и здобувши 13 місць у парламенті. Перемогу було здобуто завдяки створенню коаліції опозиційних сил під назвою Мусульманський об'єднаний фронт (Angkatan Perpaduan Ummah), яку очолювала PAS. На наступних виборах в 1995 році PAS знову отримав перемогу, але вже не так переконливо. В 1999 році PAS отримало більш значну перемогу, основною причиною якої стало невдоволення малайської частини населення стосовно ставлення прем'єр-містра Мохатхіра Мохаммеда і інших членів національного уряду до лікування колишнього заступника прем'єр-міністра Анвара Ібрагіма. Але, PAS майже втратила владу в Келантані в 2004 році, зберігаючи більшість тільки завдяки одному голосу в зібранні штату, коли перемогу отримав Національний фронт який очолив новий лідер Абдулла Бадаві після відставки Тун Махатхіра. Але, вже після Загальних виборів у Малайзії в 2008 році, PAS повернула дві третини місць у зібранні штату.
Протягом багатьох років PAS намагалася запровадити в Келантані сувору інтерпритацію мусульманського права. Певні досягнення в цьому напрямку все-таки мали місце, але досить гостро критикувалися в суспільстві, наприклад, одностатеві черги в магазинах; окремі місця для жінок та чоловіків у громадських місцях; обмеження на розважальні заходи з метою недопущення «непристойної поведінки». Також пропонувалося запровадити як покарання ампутацію частин тіла за вчинення крадіжок та богохульство (відомий як Закон Худуд), але вони були заблоковані національним урядом, як неконституційні.
Але самими дискусійними в політиці PAS в Келантані стало: жорстке обмеження або повна заборона традиційних синкретичних малайських театралізованих видів мистецтва, як-от Ваянг, Макіонг, Дікір Барат і Маін Путері. Також намагалися ввести зміни в традиційні трактування щодо індуїстських дева-деві і малайських ханту (привиди або духи), відповідно до ортодоксального ісламу, але є допустимими в окремих випадках. Також були забороненими публічні виступи жінок, крім випадків, які детально описані в Корані, тобто повністю заборонялися такі виступи, якщо в аудиторії присутній чоловік. У той час як PAS запевняла, що такі кроки є суттєвими і спрямовуються, насамперед, на поширення ісламу і з метою припинення аморальної поведінки серед мусульманського населення, але більшість вважали що це є актом непокори відносно законів Національного фронту, які були лояльнішими щодо цього, а найголовнішим було те, що ставилося під загрозу існування малайських національних видів мистецтв.
Також почали виникати твердження, що федеральний уряд навмисно відмовляється фінансувати проекти по створенню робочих місць у Келантані і таким чином здійснювати тиск на виборців під час голосування за Національний фронт до уряду штату.
Демографія