Транзитологія ( перехід, прохождення та — вчення) — розділ політології, а також новітньої історії, соціології та економії, який вивчає перехід від авторитаризму до демократії.
Транзитологія як нова наукова дисципліна почала формуватися наприкінці 20-го ст., тому її конституціалізація як окремої самостійної наукової дисциліни (предмет, методологія) ще не закінчилася і у багатьох випадках ще лишається проблемною. Значний внесок у розробку проблем Т. внесли А. Пшеворський, Ф. Шміттер, Х. Лінц, С. Хантінгтон та ін.
Транзитологія літературна — галузь літературознавства спрямована на вивчення і систематизацію тих літературних і навкололітературних явищ, котрі виникають, або набувають ознак трансгресивності у періоди історичних (також метаісторичних) зсувів у культурному ґештальті. Примітки
Література 0. Бабкіна. Транзитологія // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.718 ISBN 978-966-611-818-2
Посилання Андреас Умланд. Новейшая история как транзитология (нім. оригінал: Andreas Umland. Zeitgeschichte als Transitologie. - in: J.A.Fuchs, A.Umland, J.Zarusky. Brücken bauen - Analysen und Betrachtungen zwischen Ost und West. - 2012. ISBN 9783838203539). — ж-л «Континент» С.Г.Вонсович (к.політ.н.). Тенденції формування транзитологічної парадигми. Політична транзитологія. - з кн.: Дегтярьов А.А.. Основи політичної теорії: Учеб. посібник / Ін-т "Відкрите про-во". - М.: Вища. шк. - 239 с. О.Бреский, О.Бреская. От транзитологии к теории пограничья. - Вильнюс, ЕГУ, 2008. - 336 с. ISBN 978-9955-773-08-5 Генадій Шипунов. Методологія аналізу суспільств, що трансформуються: Транзитологічний підхід. МИР СЛОВАРЕЙ(?)
Jordan Gans-Morse (ass. prof. of polit. sc., Northwestern Univ.). Searching for Transitologists: Contemporary Theories of Post-Communist Transitions and the Myth of a Dominant Paradigm