Прока Сільвій () — міфічний цар Альба-Лонги з династії Сільвіїв, син Авентина Сільвія та батько Нумітора та Амулія. У римській традиції займає важливе місце в генеалогічній лінії, що пов'язує троянське походження латинських царів із заснуванням Риму, будучи прадідом Ромула і Рема. Згідно з переказами, у дитячому віці зазнав нападу стриксів і був врятований завдяки втручанню німфи Карни. Античні автори приписують йому правління в Альба-Лонзі протягом 23 років.

Антична традиція

Згідно з переказами Альба-Лонга була заснована Асканієм як колонія Лавініума. Місто було столицею Латинського союзу та важливим релігійним центром. Альбой-Лонгою правили царі з роду Сільвіїв, нащадки брата або сина Асканія. З цієї династії, по материнській лінії, походили близнюки Ромул і Рем — засновники Риму. Прока був сином дванадцятого царя Авентина Сільвія. Під час червневих календ, коли царевичу було п'ять днів від народження, він зазнав нападу стриксів — злих духів у вигляді птахів. Почувши крики дитини, до неї прибігла годувальниця. Вона побачила, що дитина зблідла, а на її щоках сліди від пазурів. Тоді годувальниця покликала на допомогу німфу Крану. Прийшовши, вона відігнала духів, тричі доторкнувшись гілкою суничника до дверей і порога та оббризкала їх водою. Після того вона запропонувала стриксам нутрощі двомісячного поросяти, як заміну дитини. Прикріпивши до віконної щілини колючку терну, Крана пішла, а до Проки повернувся рум'янець.

За версією Діонісія Галікарнаського, Прока Сільвій правив протягом 23 років. Роланд Ларош вважав це число штучним. Виходячи з терміну правління попередника Проки — 37 років, їх загальний час правління тривав 60 років, що становить рівно два покоління по тридцять років. Також, дослідник зазначав, що термін правління Проки ідентичний терміну правління римського царя Анка Марція.

У викладі Діонісія Галікарнаського, владу Прока заповідав своєму старшому синові Нумітору. Але його молодший син Амулій скинув Нумітора, убив його сина Лавса, а дочку Рею Сільвію зробив весталкою. В пізньоантичних джерелах приводяться інші версія, в анонімному творі IV сторіччя до н. е., «», розповідається, як Прока заповів владу обом синам з умовою, що вони будуть змінюватися кожного року. У пізньоантичній хроніці «» стверджується, що Амулій та Нумітор були визнані рівними спадкоємцями, але Амулій примусив брата зробити вибір між владою і золотом і Нумітор вибрав багатство. У версії, приведеній письменником Плутархом, в «Порівняльних життєписах», Нумітор навпаки вибрав владу, але Амулій завдяки багатству зміг скинути брата.

У поемі Вергілія «Енеїда» Анхіс розповідаючи Енею своє пророцтво, називає Проку «троянського племені слава».

Походження образу та інтерпретація Французький історик XVIII століття Луї де Бофор першим висловив думку про штучність списку царів Альба-Лонги. Ця теорія була підтримана наступними вченими та залишається загальновизнаною. Список служив для заповнення трьохсотрічної лакуни між падінням Трої та заснуванням Риму. Археологічні відкриття XX століття дозволили судити, що список був сформований Квінтом Фабієм Піктором або кимось із його попередників. На думку Александра Грандаззі, початковий список був створений у середині IV століття до н. е. На думку дослідника, образ Проки Сильвія вже існував у III сторіччі до н. е. і був відомий Фабію Піктору.

Крістофер Макдоно припустив месопотамське походження легенди. Вказавши на її схожість із розповідями про Ламашту — львиноголову демоницю з аккадської міфології. Їй також приносили в жертву свиней, щоб захистити від неї дітей.

Етимологія імені

Діонісій Галікарнаський, Тіт Лівій та Овідій називають царя Прокою. Діодор Сицилійський та Євсевій Кесарійський наводять інший варіант імені — Порка. У середньовічних роботах зустрічаються варіанти Проканос («Chronographeion Syntomon»), Перкас («Вибрана Хронографія» Георгія Сінкелла) і Прокнакс («Excerpta Latina Barbari»).У «Першому Ватиканському міфографі» царя називають Палатином. Конрад Трібер вважав це ім'я відлунням стародавньої традиції, яка пов'язувала Проку з Палатинським пагорбом. Інше таке відлуння він бачив у рядку з «Метаморфоз» Овідія:А на чолі палатинського люду стояв тоді Прока.

Також Трібер вказував на що ім'я царя схоже на ім'я Прокула Юлія — легендарного римського патриція, який засвідчив перетворення Ромула на бога Квіріна.

Гарі Фарні пов'язував ім'я царя з родичкою Енея — Прохітою (). Вона померла під час перебування Енея у Кумської сивіли. Жриця заборонила ховати троянку в Італії, тому її поховали на одному з Флегрінських островів, який носить її .

Крістофер Макдоно, аналізуючи легенду про напад стриксів на Проку, вказував на схожість імені дитини () з назвою тварини ( ; свиня), запропонованої духам як заміну. Александр Грандаззі вважав зв'язок Проки зі свинею пізньою традицією, що з'явилася не раніше III ст. до н. е.

Александр Грандаззі та Робін Хард вважали, що образ Проки з'явився задовго до формування списку царів Альба-Лонги. Ім'я царя пов'язували з латинським словом ( ; ватажок).

Статуя на Форумі Августа

Статуя Проки Сільвія була встановлена ​​на Форумі Августа разом зі статуями інших царів Альба-Лонги. Під час розкопок Форуму було знайдено уламок напису з бази статуї царя. На уламку збереглося три латинські літери OCA. Текст напису було реконструйовано виходячи з аналізу всіх знайдених уламків. Передбачений текст напису:[Пр]ока [Сільвій][Авентина Сільвія с(ин)][Альбою правив 23 р(оки)][чотирнадцятий цар].

Примітки

Джерела та література

Джерела

Література