Чернігівська тьма (також Чернігівська тем) — одна з адміністративно-територіальних одиниць (тьм) татарського типу на території колишніх Чернігово-Сіверських земель у XV столітті. Тьма була феодальним володінням татарських князів (мирз) у складі або під сюзеренітетом Великого князівства Литовського, яке контролювало значну частину цих земель після послаблення Золотої Орди.
Назва
Термін «тьма» (від монг. tumen — десять тисяч) походить від військово-адміністративної одиниці Золотої Орди, яка теоретично могла виставити 10 тисяч воїнів. У руських джерелах і документах Литовсько-Руської держави цей термін зберігався для позначення великих татарських феодів на прикордонних землях.
Територія За реконструкціями істориків (зокрема, Станіслава Кучинського), Чернігівська тьма охоплювала території сучасної Сумської області України та частково прилеглі райони Білгородської області Росії (верхів'я річок Псел, Ворскла, Сейм та інші). Вона межувала з Яголдаєвою тьмою (на півдні/сході, пов'язаною з князем Яголдаєм/Еголдаєм Сарайовичем) та іншими чернігово-сіверськими володіннями.
До її складу входили спустілі або малозаселені після монгольської навали землі, які використовувалися для кочового/напівкочового господарства татарських загонів та збору данини («виходів»).
Історія Після монгольської навали XIII століття Чернігово-Сіверські землі увійшли до складу Манкерманського улусу улусу Джучі (Золотої Орди). З XIV століття, зі зміцненням Великого князівства Литовського, значна частина цих територій перейшла під литовський контроль, але окремі ділянки залишалися під безпосереднім управлінням татарських князів, які визнавали сюзеренітет Литви або Кримського ханства.
Чернігівська тьма, як і сусідні (Яголдаєва, Курська), сформувалася в першій половині — середині XV століття. Вона згадується в контексті ярликів кримських ханів (наприклад, Менглі-Ґерая) польсько-литовським правителям, де перелічуються татарські володіння з «виходами і данями». Татари отримували данину з місцевих земель, а литовські князі використовували їх як буфер проти степових набігів.
Наприкінці XV — на початку XVI століття, у процесі московсько-литовських війн, ці землі були поступово окуповані Московським князівством (1500 рік — захоплення значної частини). Тьма як окрема одиниця припинила існування.
Значення Чернігівська тьма є прикладом складної системи співіснування литовської, московської та татарської влади на прикордонні в період занепаду Золотої Орди. Такі тьми слугували інструментом контролю над малозаселеними територіями та збору данини. Їхня історія важлива для розуміння колонізації Слобожанщини та перехідного періоду від ординського до литовсько-московського панування в регіоні.
Див. також
Яголдаєва тьма Курська тьма Чернігово-Сіверська земля Золота Орда Велике князівство Литовське Примітки
Джерела та література
Кучинський, Станіслав. Ziemie czernihowsko-siewierskie pod rządami Litwy (1936)