Микола Прокопович Покровський (, село Сорогозьке Лопатинської волості Весьєгонського повіту Тверської губернії, тепер Лісного муніципального округу Тверської області, Російська Федерація — , місто Мінськ, тепер Білорусь) — радянський білоруський діяч, 1-й секретар Барановицького обласного комітету КП(б) Білорусії, командир партизанського загону «Беларусь», полковник (1943). Депутат Верховної ради Білоруської РСР з 1947 до 1955 року. Член ЦК КП(б) Білорусії з 1949 до 1952 року. Герой Радянського Союзу (15.08.1944).

Життєпис Народився в селянській родині.

З 1922 до 1927 року жив і працював у місті Петрограді (Ленінграді). У 1927—1929 роках допомагав організовувати у місті Вишньому Волочку трудову сільську комуну «Красноармеец», де був секретарем комсомольського осередку.

До 1931 року — слухач Тверської школи радянського та партійного будівництва.

Член ВКП(б) з 1931 року.

У 1931—1933 роках — відповідальний секретар Ушацького районного комітету ЛКСМ Білорусії на Вітебщині.

З 1933 року — відповідальний секретар Добрушського районного комітету ЛКСМ Білорусії.

У 1937 році — слухач Курсів удосконалення командного складу запасу Червоної армії (РСЧА) в місті Бобруйську.

У 1937—1939 роках — студент Мінського державного педагогічного інституту.

До 1939 року працював у відділі керівних комсомольських органів ЦК ЛКСМ Білорусії.

У 1939—1944 роках — 1-й секретар Руденського районного комітету КП(б) Білорусії Мінської області.

У 1940 році — слухач Курсів марксизму-ленінізму.

У серпні 1941 — березні 1943 року — командир партизанського загону «Беларусь». У березні 1943 — липні 1944 року — командир партизанської бригади «Беларусь». Активний учасник радянського партизанського руху на території окупованої німцями Білорусі.

Одночасно з 1943 до липня 1944 року — секретар Руденського підпільного районного комітету КП(б) Білорусії Мінської області; член Мінського підпільного обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1944—1950 роках — 1-й секретар Борисовського міського комітету КП(б) Білорусії Мінської області.

До липня 1950 року — 2-й секретар Барановицького обласного комітету КП(б) Білорусії.

У липні 1950 — 1952 року — 1-й секретар Барановицького обласного комітету КП(б) Білорусії.

У 1953—1960 роках — інспектор ЦК КП Білорусії.

У 1960—1971 роках — завідувач 1-го відділу Ради міністрів Білоруської РСР.

Потім — на пенсії в місті Мінську. Був консультантом фільмів Віктора Турова «Війна під дахами» (1967) та «Сини йдуть у бій» (1969).

Помер 4 серпня 1976 року. Похований на Східному цвинтарі Мінська.

Звання майор підполковник полковник (16.09.1943)

Нагороди Герой Радянського Союзу (15.08.1944) орден Леніна (15.08.1944) орден Червоного Прапора (13.11.1942) два ордени Трудового Червоного Прапора медаль «Партизанові Вітчизняної війни» І ст. медаль «Партизанові Вітчизняної війни» ІІ ст. медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю. В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» (1970) медаль «Ветеран праці» медалі

Примітки

Джерела Покровский Николай Прокофьевич Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. Москва: Воениздат, 1988. Т. 2 /Любов — Ящук/. Беларуская энцыклапедыя. У 18 т. Т. 11. Мінск, 2000. Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5. Мінск, 1999.