Оксентій Малахович Мінченко (, село Зябровка Гомельського повіту Могильовської губернії, тепер Гомельської області, Білорусь — ?, тепер Білорусь) — радянський білоруський діяч, 1-й секретар Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії, голова Пінського та Молодечненського облвиконкомів. Депутат Верховної ради Білоруської РСР.
Життєпис У 1923—1930 роках — санітар, діловод, завідувач господарства 2-ї залізничної лікарні міста Гомеля Білоруської РСР.
Член ВКП(б) з 1927 року.
У 1930—1931 роках — секретар Гомельського міського комітету Червоного Хреста та Червоного Півмісяця.
У 1931—1934 роках — завідувач Бюро скарг, голова Лельчицької районної контрольної комісії КП(б) Білорусії.
У 1934—1935 роках — інструктор Толочинського районного комітету КП(б) Білорусії.
У 1935 — січні 1938 року — помічник секретар Лепельського окружного комітету КП(б) Білорусії.
У січні 1938 — грудні 1939 року — секретар Толочинського районного комітету КП(б) Білорусії.
29 листопада 1939 — жовтень 1940 року — голова виконавчого комітету Пінської обласної ради депутатів трудящих.
У жовтні 1940 — офіційно 20 липня 1944 року — 1-й секретар Пінського обласного комітету КП(б) Білорусії.
У 1941—1942 роках — 2-й секретар Павлодарського обласного комітету КП(б) Казахстану.
У 1942—1944 роках — у резерві ЦК КП(б) Білорусії.
У 1944—1946 роках — голова виконавчого комітету Молодечненської обласної ради депутатів трудящих.
У 1946—1953 роках — заступник міністра місцевої промисловості Білоруської РСР.
У 1953—1957 роках — заступник міністра місцевої та паливної промисловості Білоруської РСР.
У 1957—1958 роках — начальник Головного управління матеріально-технічного постачання та збуту при Раді міністрів Білоруської РСР.
У 1958—1959 роках — начальник відділу організаційно-масової роботи, кадрів та працевлаштування інвалідів Білоруського промислової ради.
Одночасно з 1958 року — заступник голови правління Білоруської промислової ради.
У 1958—1960 роках — секретар комітету КП Білорусії Білоруської промислової ради.
З 1959 року — начальник відділу організаційно-масової роботи та кадрів Білоруського промислової ради.
Подальша доля невідома.
Нагороди орден Вітчизняної війни I ст. (1945) два ордени Трудового Червоного Прапора (1944, 1948) медалі
Примітки
Джерела Минченко Авксентий Малахович