Ізяслав Мстиславич — князь торчеський початку 1230-х років і претендент на галицький престол у 1250-ті роки. За версією Антона ГорськогоГорский А. А. Русские земли в XIII—XIV вв. Пути политического развития. М., 1996. — С.17. Обзор мнений см. Майоров А. В. Галицко-Волынская Русь. СПб, 2001. С.542-544, також великий князь Київський (1235). Син Мстислава Удатного.
Життєпис Вперше в літописі Ізяслав згадується 1226 року, ще за життя батька. Один із лідерів боярської галицької опозиції, Жирослав, був вигнаний Мстиславом Удатним і поїхав до Угорщини разом із Ізяславом.
1231 року Данило отримав від Володимира Рюриковича Київського Торчеськ у Пороссі і передав його братам своєї дружини, синам Мстислава Удатного. У тому ж році літопис повідомляє про участь у княжому з'їзді в Києві трьох Мстиславичів: Мстислава, Ярослава та Ізяслава.
Можливо, Ізяслав (якщо є однією особою з Ізяславом, який діяв у 1235 році в союзі з Михайлом Чернігівським і половцями), розбив Данила Галицького і опанував Києвом, узяв у полон свого дядька Володимира Рюриковича, але той був викуплений з полону і зміг повернути собі Київ.
У 1254 роціГрушевский М. С. ХРОНОЛОГІЯ ПОДІЙ ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО ЛІТОПИСУ Ізяслав вирішив скористатися війною Данила з Ордою і за допомогою ординців заволодіти Галичем. Він запропонував Куремсі, який облягав Кременець, рушити на Галич, але отримав відмову і захопив місто самостійно, після чого був узятий у полон Романом Даниловичем. На думку Михайла Грушевського, метою нападів Куремси було захоплення прикордонних земель Галицько-Волинського князівства, оскільки, з одного боку, ці походи не були простими грабіжницькими, а з іншого, не мали на меті зміни влади в Галичі. Про подальшу долю Ізяслава нічого невідомо.
Про дружину та дітей Ізяслава невідомо.
Примітки
Література
Рыжов К. Все монархи мира. Россия. — М:, Вече, 1999.
Посилання
Усі монархії світу РОСІЙСЬКИЙ БІОГРАФІЧНИЙ СЛОВНИК МЕРЕЖОВА ВЕРСІЯ