Андрій Петрович Ельман (, місто Єлабуга Вятської губернії, тепер Татарстан, Російська Федерація — , місто Мозир Гомельської області, Білорусь) — радянський білоруський діяч, 1-й секретар Білостоцького обласного комітету КП(б) Білорусії. Депутат Верховної ради Білоруської РСР.
Життєпис Член РКП(б) з 1919 року.
З 1924 року — відповідальний секретар районного комітету КП(б) Білорусії; відповідальний секретар міського комітету КП(б) Білорусії.
У 1937 році закінчив історико-літературне відділення Інституту червоної професури.
У 1937—1938 роках — директор Гомельського державного педагогічного інституту імені В. П. Чкалова Білоруської РСР.
У 1938 — грудні 1939 року — секретар Гомельського обласного комітету КП(б) Білорусії.
29 листопада 1939 — 1940 року — 2-й секретар Білостоцького обласного комітету КП(б) Білорусії.
У 1940 — 20 липня 1944 року — секретар Білостоцького обласного комітету КП(б) Білорусії з пропаганди та агітації.
У 1941—1942 роках — 3-й секретар Новосибірського обласного комітету ВКП(б).
20 липня — вересень 1944 року — 1-й секретар Білостоцького обласного комітету КП(б) Білорусії.
У вересні 1944 — 1945 року — секретар Гродненського обласного комітету КП(б) Білорусії з пропаганди та агітації.
У 1948 році — заступник голови Ради міністрів Білоруської РСР.
У 1949—1952 роках — заступник голови виконавчого комітету Поліської обласної ради депутатів трудящих.
У 1952—1958 роках — директор, ректор Мозирського державного педагогічного інституту імені Н. К. Крупської Гомельської області.
Помер 1995 року в місті Мозирі.
Нагороди орден Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медалі Почесний громадянин міста Мозиря
Примітки
Джерела Эльман Андрей Петрович