Василь Григорович Доркін (, село Канаєвка Городищенського повіту Пензенської губернії, тепер Городищенського району Пензенської області, Російська Федерація — , тепер Білорусь) — радянський білоруський діяч, 1-й секретар Молодечненського обласного комітету КП Білорусії. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 3-го, 4-го, 6-го скликань. Кандидат у члени ЦК КП Білорусії. Кандидат історичних наук.
Життєпис Народився в селянській родині.
У 1927 році закінчив єдину трудову школу II-го ступеня селища Нікольський хутір Городищенського повіту Пензенської губернії. Завідував хатою-читальнею, працював вчителем та завідувачем навчальної частини початкової школи.
Член ВКП(б) з 1929 року.
У 1930-ті роки обирався секретарем партійної організації фабрики «Красный Октябрь», секретарем партійної організації Чаадаєвського радгоспу.
Потім працював директором середньої школи та вчителем історії.
З 1936 до 1941 року навчався заочно на історичному факультеті Куйбишевського державного педагогічного інституту.
У 1940—1942 роках — 2-й секретар Пензенського міського комітету ВКП(б).
У 1942—1944 роках — секретар Пензенського обласного комітету ВКП(б).
У 1944—1946 роках — 3-й секретар Барановицького обласного комітету КП(б) Білорусії.
У 1946—1947 роках — у резерві ЦК КП(б) Білорусії.
У 1948 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК ВКП(б).
У 1947—1950 роках — 2-й секретар Брестського міського комітету КП(б) Білорусії.
У 1950—1951 роках — 1-й секретар Брестського міського комітету КП(б) Білорусії.
У 1951 — квітні 1954 року — 1-й секретар Молодечненського обласного комітету КП(б) Білорусії.
У квітні 1954 — квітні 1955 року — голова виконавчого комітету Молодечненської обласної ради депутатів трудящих.
У 1955—1956 роках — слухач Курсів перепідготовки при ЦК КПРС.
У 1956 — січні 1963 року — інспектор ЦК КП Білорусії.
У січні 1963 — грудні 1964 року — голова виконавчого комітету Гродненської промислової обласної ради депутатів трудящих.
З грудня 1964 до серпня 1968 року — ректор Брестського державного педагогічного інституту імені Пушкіна.
Помер 8 листопада 1983 року.
Нагороди два ордени Трудового Червоного Прапора (1956) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) Почесна грамота Верховної Ради Білоруської РСР Почесні грамоти Міністерства вищої, середньої спеціальної та професійної освіти Білоруської РСР.
Примітки
Джерела Доркин Василий Григорьевич