Василь Костянтинович Луцкін (, село Пустинки Мстславського повіту Могильовської губернії, тепер Мстиславського району Могильовської області, Білорусь — , місто Могильов, тепер Білорусь) — радянський білоруський діяч, голова Брестського та Могильовського облвиконкомів. Депутат Верховної ради Білоруської РСР 4—8-го скликань.
Життєпис Народився в селянській родині. У 1934 році закінчив Мстиславський педагогічний технікум Білоруської СРР.
З 1934 року працював вчителем у Мстиславському районі Білоруської СРР.
З листопада 1939 року — в Червоній армії. Учасник радянсько-фінської війни.
Член ВКП(б) з 1940 року.
Навчався на курсах у Військово-політичній академії імені Леніна, потім служив у Лепельському артилерійсько-мінометному училищі.
Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. До липня 1941 року воював на Західному фронті. Потім разом із артилерійсько-мінометним училищем евакуйований до міста Барнаула Алтайського краю. З 1943 року служив заступником командира дивізіону 2-го дивізіону із політичної частини 455-го окремого мінометного полку 1-го гвардійського танкового корпусу, заступником із політичної частини командира артилерійського дивізіону 1-ї окремої гвардійської мотострілецької бригади, брав участь у Сталінградській та Курській битвах. Воював на Брянському, Білоруському, 1-му Білоруському фронтах. У липні 1944 року важко поранений у бою на річці Щара, став інвалідом другої групи. Демобілізований із Радянської армії.
З вересня 1944 року працював директором Мстиславської школи № 1 Могильовської області, завідувачем відділу пропаганди та агітації Могильовського обласного комітету КП(б) Білорусії.
У 1947—1949 роках — секретар Брестського обласного комітету КП(б) Білорусії.
З 8 лютого 1958 до березня 1959 року — 2-й секретар Брестського обласного комітету КП Білорусії.
У березні 1959 — січні 1963 року — голова виконавчого комітету Брестської обласної ради депутатів трудящих.
У січні 1963 — 11 грудня 1964 року — голова виконавчого комітету Брестської сільської обласної ради депутатів трудящих.
У грудні 1964 — лютому 1974 року — голова виконавчого комітету Могильовської обласної ради депутатів трудящих.
Потім — персональний пенсіонер у Могильові.
Помер 2 липня 1981 року в місті Могильові.
Звання капітан гвардії капітан
Нагороди орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора (20.07.1944) орден Вітчизняної війни IІ ст. (3.04.1944) три ордени Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден Червоної Зірки (17.08.1943) медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1945) медаль «За трудову доблесть» медалі
Примітки
Джерела Луцкин Василий Константинович Луцкін Васіль Канстанцінавіч // Беларуская савецкая энцыклапедыя: у 12 т. Мінск, 1972. Т. 6. С. 444.