Конвенція ОЕСР про боротьбу з підкупом (офіційно Конвенція про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях) — це антикорупційна конвенція ОЕСР, яка вимагає від країн-підписантів криміналізувати підкуп іноземних посадових осіб. Конвенція є юридично обов'язковою міжнародною угодою, яка зосереджена на стороні пропозиції хабарництва шляхом криміналізації дій, пов'язаних з пропозицією або наданням хабарів іноземним посадовим особам компаніями або фізичними особами. Її метою є створення рівних умов гри в міжнародному бізнес-середовищі.

Історія У 1989 році ОЕСР створила спеціальну робочу групу для порівняльного огляду національного законодавства щодо підкупу іноземних посадових осіб. У 1994 році Рада міністрів ОЕСР ухвалила Рекомендацію Ради щодо хабарництва в міжнародних ділових операціях. Конвенцію було підписано 17 грудня 1997 року та вона набула чинності 15 лютого 1999 року. Рекомендація 2009 року містить додаткові вказівки для країн-підписантів щодо того, як запобігати та виявляти випадки підкупу іноземних службовців з боку постачальників, а також як розслідувати звинувачення.

Вміст і принципи Конвенція встановлює міжнародні стандарти: криміналізації підкупу іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях, відповідальності юридичних осіб, застосування ефективних санкцій, запобігання відмиванню доходів, вимоги щодо належного ведення бухгалтерської та фінансової звітності. Конвенція також регламентує механізми міжнародної правової допомоги, екстрадиції та моніторингу виконання державами своїх зобов'язань.

Дослідження 2017 року показало, що багатонаціональні корпорації, на які поширюється дія конвенції, рідше вдавалися до хабарництва, ніж корпорації, що базуються в державах, що не є членами. Дослідження 2021 року показало, що конвенція може збільшити хабарництво з боку фірм з країн, що не є членами конвенції, і призвести до того, що фірми в країнах-членах перейдуть на хабарництво через посередників у країнах, що не є членами.

Сторони конвенції погоджуються визнати підкуп іноземних державних службовців кримінальним злочином згідно зі своїм законодавством, а також розслідувати, переслідувати та карати за цей злочин. Ключові елементи їхніх зобов'язань включають створення системи, в якій компанії не лише окремі особи можуть бути притягнуті до відповідальності за підкуп іноземних службовців, встановлення стримуючих санкцій та основи для юрисдикції, яка є ефективною у боротьбі з підкупом іноземних державних службовців, а також співпрацю з іноземними правоохоронними органами у боротьбі з підкупом іноземних службовців.

ОЕСР не має повноважень щодо впровадження конвенції, але натомість контролює її впровадження країнами-учасницями. Країни несуть відповідальність за впровадження законів і нормативних актів, що відповідають конвенції, і таким чином забезпечують правозастосування. ОЕСР виконує свою функцію моніторингу в рамках чотириетапного процесу перевірки, причому фаза 4 розпочалася 16 березня 2016 року. Фаза 1 складається з огляду законодавства, що впроваджує конвенції в країні-учасниці, з метою оцінки адекватності законів. Фаза 2 оцінює ефективність застосування законодавства. Фаза 3 оцінює, наскільки добре країни-учасниці дотримуються конвенції, рекомендації 2009 року та будь-яких подальших рекомендацій з фази 2. Фаза 4 задумана як індивідуальний огляд, що відповідає потребам країни-учасниці. Робоча група з питань хабарництва готує публічний звіт наприкінці кожного етапу. Ці звіти приймаються за принципом консенсусу мінус один, що означає, що країна, що перевіряється, не може блокувати публікацію звіту.

Члени Конвенція відкрита для приєднання будь-якої країни, яка є членом ОЕСР або стала повноправним учасником Робочої групи ОЕСР з питань хабарництва в міжнародних ділових операціях. Станом на 2018 рік 46 країн (38 країн-членів ОЕСР та 8 країн, що не є членами) ратифікували або приєдналися до конвенції:

Серед країн, які брали участь у Робочій групі як спостерігачі, є Китай, Перу, Індонезія та Малайзія.

Конвенція і Україна

10 березня 2026 року Верховна Рада України прийняла закон № 4811-IX «Про приєднання України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях».

Імплементація Конвенції передбачає внесення змін до: Кримінального кодексу України (далі — КК), Кримінального процесуального кодексу України Закону України «Про запобігання корупції».

Тому закон закон № 4811-IX набере чинності одночасно з набранням чинності законом України про внесення змін до зазначених законів.

Проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та Закону України „Про запобігання корупції“ у зв'язку з приєднанням України до Конвенції про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях» зареєстрований у Верховній Раді України за № 15056 від 06.03.2026.

Див. також

Європейський державний прокурор Група держав проти корупції Міжнародна академія боротьби з корупцією ISO 37001 Системи управління боротьбою з хабарництвом Трансперенсі Інтернешнл Конвенція Організації Об'єднаних Націй проти корупції

Примітки

Посилання