Генріх Вільгельм Мартін фон Госслер (; 29 вересня 1841, Вайсенфельс — 10 січня 1927, Берлін) — німецький воєначальник, генерал піхоти Прусської армії.

Біографія Він походив із дворянської родини Госслер, яка, ймовірно, походила з Гозеля в регіоні Егерланд та іммігрувала до Гюрта до 1630 року. Генріх був сином Карла Густава фон Госслера (1810–1885), канцлера Королівства Пруссія, коронного синдика та голови Вищого земельного суду в Кенігсберзі, та його дружини Софії, уродженої фон Мюлер (1816–1877). Вона була дочкою Генріха Готтлоба фон Мюлера (1780–1857), прусського державного міністра юстиції. У нього було троє братів: Густав (1838–1902), прусський державний міністр і оберпрезидент провінції Західна Пруссія; Конрад (1848–1933), прусський генерал піхоти; та Вільгельм (1850–1928), прусський генерал-лейтенант.

Після здобуття домашньої освіти Госслер навчався в середніх школах у Потсдамі та Кенігсберзі. Потім 15 березня 1860 року він вступив до 1-го Східнопрусського гренадерського полку (№ 1) Прусської армії як трирічний доброволець. 23 липня 1861 року його було підвищено до другого лейтенанта. Як такий, Госслер служив ад'ютантом батальйону з 1 жовтня 1864 року до 14 листопада 1866 року, а також брав участь у битві при Лангензальці та боях під Гундгаймом і Росбрунном під час Австро-прусської війни. Після укладення мирного договору Госслер три роки навчався у Військовій академії, був тимчасово переведений до 6-го Тюринзького піхотного полку № 95, а 9 січня 1868 року отримав звання першого лейтенанта.

Будучи командиром взводу 12-ї роти, Госслер брав участь у Французько-прусській війні 1870/71 років і був важко поранений у битві під Вертом. Наприкінці 1870 року він повернувся до полку та прийняв командування 6-ю ротою. Він був легко поранений у битві під Орлеаном.

У липні 1871 року його було відряджено до Військового міністерства у званні гауптмана. У жовтні 1872 року його було призначено до армійського відомства. Згодом, до 1878 року, він командував 6-ю ротою Гренадерського полку «Король Фрідріх Вільгельм IV» (1-й Померанський) № 2 у Штеттіні, після чого його було відкликано до Відділу армійських справ Військового міністерства. Там його пізніше призначили членом Вищої екзаменаційної комісії. Призначений начальником департаменту у Військовому міністерстві в 1885 році, того ж року він отримав звання оберстлейтенанта.

Близько 1855 року Госслер познайомився з Теодором Фонтане.

Після підвищення до оберста в 1888 році, наступного року його було призначено командиром 3-го піхотного гвардійського полку. У 1891 році Госслера було підвищено до генерал-майора і, як такого, призначено командиром 43-ї піхотної бригади в Касселі. У жовтні 1891 року його було призначено директором Генерального військового відділу Військового міністерства, членом Комісії національної оборони, заступником повноважного представника Союзної ради, головою Імперської окружної комісії та членом Імперського дисциплінарного суду.

У 1895 році Госслера перевели до Дармштадта, одночасно підвищили до генерал-лейтенанта та призначили командиром Великогерцогської Гессенської (25-ї) дивізії. Після відставки Вальтера Бронзарт фон Шеллендорффа з посади начальника військового міністерства у 1896 році він змінив його на посаді військового міністра.Von Lübecks Thürmen. Ausgabe vom 29. August 1896. Через місяць, у вересні, його також призначили прусським повноважним представником у Союзній раді. На цій посаді Госслера підвищили до генерала піхоти у 1899 році. Після схвалення його клопотання про вихід у відставку, 14 серпня 1903 року його було внесено до резервного списку 3-го піхотного гвардійського полку з його законною пенсією. Госслер помер у січні 1927 року в Берлін-Вільмерсдорфі та був похований на Старому цвинтарі Святого Матвія.

Госслер опублікував працю про графа Альбрехта фон Роона.

Сім'я 31 серпня 1872 року в маєтку Герскуллен одружився з Еммою фон Шпербер (1848–1914), дочкою землевласника Ойгена фон Шпербера, володаря Герскуллена, та Емілі Доналіціус. У пари було чотири дочки та троє синів.

Нагороди Отримав численні нагороди, серед яких:

Пам'ятний хрест за кампанію 1866 Залізний хрест 2-го класу Орден Святого Йоанна (Бранденбург), лицар справедливості Хрест «За вислугу років» (Пруссія) (25 років) Столітня медаль Орден Фрідріха (Вюртемберг), великий хрест з короною (1899)Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1901. S. 110. Орден Вюртемберзької корони, великий хрест (1901)Hof- und Staatshandbuch des Königreichs Württemberg 1907. S. 50. Орден Червоного орла, великий хрест

Примітки

Література

Walter von Hueck: Genealogisches Handbuch des Adels, Adelige Häuser B Band XVIII, Band 95 der Gesamtreihe GHdA, C. A. Starke, Limburg an der Lahn 1989, S. 175. Hans Friedrich von Ehrenkrook, Friedrich Wilhelm Euler: Genealogisches Handbuch der Adeligen Häuser, B (Briefadel), Band I, Band 9 der Gesamtreihe GHdA, C. A. Starke, Glücksburg/Ostsee 1954, S. 129 ff. Kurt von Priesdorff: Offizier-Stammliste des Grenadier-Regiments König Friedrich Wilhelm IV. (1. Pommersches) Nr. 2. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1906, S. 385–386.

Посилання

Госслер на сайті The Prussian Machine.

Nachlass Bundesarchiv N 95