Нілюфер Гюрсой (; , Бурса — , Стамбул) — турецька філологиня, політикиня і мемуаристка. Була депутаткою парламенту в періоди з 1965 до 1969 року і з 1973 по 1980 рік. Дочка третього президента Туреччини Джеляля Баяра.

Освіта й академічна діяльність Здобула початкову освіту приватно вдома. Потім навчалася у школах фонду Maarif Koleji (пізніше коледж ТЕД Анкара), закінчивши середню та старшу школу у 1939 році. Того ж року почала вивчати філософію у Стамбульському університеті. За рік, у зв'язку з переїздом сім'ї до Анкари, перевелася на факультет мови, історії та географії Анкарського університету, де вивчала класичну філологію. Після закінчення університету у 1949 році призначена асистентом на кафедрі давньогрецької мови. Вона працювала над докторською дисертацією на тему «Політичні погляди Евріпіда» і 1954 року здобула ступінь доктора філології.

Після державного перевороту 1960 року звільнена з університету, коли її батька, президента Джеляля Баяра, і її чоловіка Ахмета Іхсана Гюрсоя (депутат від Кютаг'ї від Демократичної партії), разом з багатьма іншими чиновниками і політиками, заарештувала хунта і відправила на Яссиаду (невеликий острів біля узбережжя Стамбула) для участі у судових процесах над членами Демократичної партії. Її повноваження припинили тоді, коли вона готувалася стати доцентом. Пізніше вона подала позов проти університету та виграла справу, проте в академічне середовище так і не повернулася.

Політична кар'єра Активну політичну кар'єру розпочала, вступивши у створену 1961 року Партію справедливості (), яка стала наступницею Демократичної партії, забороненої після перевороту 1960 року. На загальних виборах 1965 вона балотувалася від Партії справедливості як депутата від Бурси і пройшла у Великі національні збори Туреччини, пропрацювавши у складі парламенту 13-го скликання до 1969 року.

На виборах 1969 року вона не балотувалася. Нілюфер вийшла з Партії справедливості разом з 40 іншими політиками і приєдналася до заснованої 1970 року Демократичної партії (). Вона входила в керівництво партії і на загальних виборах 1973 року обрана депутатом від Стамбула, пропрацювавши в парламенті 15-го скликання до 1977 року.

Пізніше Гюрсой повернулася до своєї первісної Партії справедливості і на виборах 1977 року знову обрана депутатом від Стамбула. Робота парламенту 16-го скликання була перервана державним переворотом 1980 року, після чого всі політичні партії заборонили, і вона пішла з політики назавжди.

Літературна діяльність Народившись під час Війни за незалежність Туреччини, вона стала свідком найважливіших періодів в історії Республіки: епохи Ататюрка, періоду Іненю, правління Демократичної партії, а також переворотів 1960 та 1980 років.

2014 року опублікувала мемуари про переворот 1960 під назвою «27 Mayıs Darbesi ve Bizler, Cumhurbaşkanı Celal Bayar'ın Kızı Anlatıyor» («Переворот 27 травня і ми: розповідає дочка президента Джеляля Баяра»). 2021 року, коли їй було майже 100 років, її вірші та спогади про ранню політичну історію Республіки опублікували у книзі «İçimin Renkleri» («Кольори моєї душі»).

Особисте життя та смерть Гюрсой народилася в сім'ї Джеляля Баяра та його дружини Решиде в Бурсі 1 червня 1921 року. У неї було двоє братів — Рефії та Тургут. Її батько був соратником Ататюрка. Вона вийшла заміж за лікаря та політика Ахмета Іхсана Гюрсоя; у них народилося три дочки, кожна з яких згодом обрала академічну кар'єру. Гюрсою жила в районі Кадикьой у Стамбулі. Вона обіймала посаду голови Фонду Джеляля Баяра. 2015 року передала в дар Бібліотеці історії, літератури та мистецтв муніципалітету Кадикьой колекцію з приблизно 20 000 книг, зокрема бібліотеку свого батька. Померла у своєму будинку 1 липня 2024 року у 103 роки — у тому ж віці, в якому помер її батько Джеляль Баяр. Похована на цвинтарі Джебеджі Асрі в Анкарі.

Бібліографія

Примітки

Посилання