Зофія Емілія Дашинська-Голінська, до шлюбу Познанська, псевдоніми «Ясколка», «ЗД», «ЗД-Г.» (6 серпня 1860 або 1866, Варшава, Королівство Польське, Російська імперія — 11 або 19 лютого 1934, Варшава, Польська Республіка) — польська економістка, історикиня економіки, соціологиня, громадська та політична діячка, сенаторка другого терміну в Другій Польській Республіці та феміністка.
Біографія Походила з бідної землевласницької родини. Навчалася в державних гімназіях у Варшаві та Любліні. Закінчила Літаючий університет. Зацікавилася соціальними питаннями та наукою, і після навчання у Варшавській державній школі поїхала до Цюріха, Швейцарія. У Швейцарії вивчала філософію, історію, політику та економіку. У Цюриху вона опинилася в гуртку студентів, зібраних навколо журналу Walka Klas ("Класова боротьба"), який видавав у Женеві Станіслав Мендельсон Беднарчук, Моніка (2020). "Akademicka "międzynarodówka" kobieca? Solidarność, rywalizacja i samotność w Szwajcarii (1870–1900)" [Академічний жіночий "інтернаціонал"? Солідарність, суперництво та самотність у Швейцарії (1870-1900)] (PDF). Wielogłos. Pismo Wydziału Polonistyki UJ. 2 : 16.. Гурт називався «Олімп» і був утворений молодими людьми із соціалістичними поглядами: Барборою Бурбайте, Феліксом Дашинським, Станіславою Поплавською та її чоловіком, Марією Козловською, Александером Тупальським, Габріелем Нарутовичем, Йоанною Біллевич, Теодором Кодісом, Александером Дембським та Юзефою Кшижановською.
Здобула ступінь з економіки в Цюрихському університеті, де стала першою жінкою, якій дозволили захистити докторську дисертацію (1891). Потім протягом року навчалася у Відні. Після повернення на польські землі в 1892–1894 роках викладала в Літаючому університеті у Варшаві. За участь у демонстрації на честь Яна Кілінського була вигнана з Російської імперії та 1894 року виїхала до Німеччини, де працювала в Берлінському університеті Гумбольдта, де 1896 року отримала звання доцентаPolka docentem w Akademii Humboldta . „Gazeta Sanocka”, s. 2, nr 65 z 28 czerwca 1895..
Після дворічного перебування в Німеччині оселилася в Кракові. Спочатку захоплювалася марксизмом, однак згодом почала ставитися до нього критично. 1898 року опублікувала полемічний огляд праці Рози Люксембург «Промисловий розвиток Польщі» у журналі «Życie», де згодом протягом шести тижнів очолювала соціально-науковий відділ. 1900 року опублікувала дослідження під назвою «Przełom w socjalizmie» («Прорив у соціалізмі»), у якому підтримала погляди Едуарда Бернштейна та Едварда Давіда, що постулювали ревізію марксистської доктрини. У подальшому розвитку, до 1914 року, стала прихильницею кооперативізму. Напередодні Першої світової війни опублікувала також монографію «Rozwój i samodzielność gospodarcza ziem polskich» («Розвиток і економічна самостійність польських земель») (Краків, 1914), у якій обґрунтовувала існування економічної самостійності польських земель. Хоча її основною сферою діяльності була економіка, вона цікавилася татранським альпінізмом і археологією. Брала активну участь у громадській діяльності, зокрема в боротьбі з алкоголізмом та за рівні права жінок. Опублікувала численні брошури й статті з цих питань. Була засновницею робітничого товариства «Trząść» у КраковіRedakcja, Golińska 1. v. Daszyńska Zofia (1866-1934)..., s. 224.. Читала лекції в Народному університеті імені Адама Міцкевича в Кракові, Школі домашнього господарства у Львові та на Курсах Баранецького в Кракові. Співпрацювала з Товариством польської культури (1908–1913) та читала лекції з політичної економії на факультеті гуманітарних наук Товариства наукових курсів у Варшаві (1909–1910)Dziesięciolecie Wolnej Wszechnicy Polskiej TKN: sprawozdanie z działalności Towarzystwa Kursów Naukowych, 1906-1916, opracowali Ryszard Błędowski, Stanisław Orłowski, Henryk Mościcki, Warszawa 1917, s. 128 Podkarpacka BC – wersja elektroniczna .
Після початку Першої світової війни, у серпні 1914 року, обіймала посаду секретарки Президії Громадянського комітету Польського військового скарбуJózef Musiałek, Rok 1914. Przyczynek do dziejów brygady Józefa Piłsudskiego, Kraków 1915, s. 20.. Після створення Верховного національного комітету очолювала його Бюро економічних робіт у КраковіRedakcja, Daszyńska-Golińska Zofia, [w:] Słownik Biograficzny Działaczy Polskiego Ruchu Robotniczego, t. 1, Warszawa 1978, s. 395.. З 1915 року була активісткою Жіночої ліги Галичини та Сілезії в Кракові, а в 1916–1918 роках — членкинею Верховної ради цієї організації. Була однією з найрішучіших прихильниць боротьби за політичні та соціальні права жінок. 8–9 вересня брала участь у Конгресі польських жінок у Варшаві, який відбувався під гаслом «Громадянство жінок у незалежній, об’єднаній Польській державі»Joanna Dufrat, Kobiety w kręgu lewicy niepodległościowej. Od Ligi Kobiet Pogotowia Wojennego do Ochotniczej Legii Kobiet (1908–1918/1919), Toruń 2001, passim ISBN 83-7174-980-5.. З 1 січня 1917 року до 28 квітня 1918 року була головною та літературною редакторкою тижневика «Na Posterunku», який був спільним органом жіночих ліг Галичини та Польського королівстваKomitet redakcyjno administracyjny „Na Posterunku”, Tamże, nr 39 z 23 września, s. 6..
З травня 1918 року мешкала у Варшаві. У 1918–1921 роках працювала в Департаменті жіночої та молодіжної праці Міністерства праці та соціального забезпечення. З 1919 року була професоркою Вільного польського університету, де читала лекції з політичної економії. У своїй науковій діяльності займалася передусім економічною історією, історією економічної думки, демографією та соціологією праці. Була членкинею Політичного клубу прогресивних жінокDobrochna Kałwa, Model kobiety aktywnej na tle sporów światopoglądowych. Ruch feministyczny w dwudziestoleciu międzywojennym, [w:] Anna Żarnowska i Andrzej Szwarc (red.), Równe prawa i nierówne szanse. Kobiety w Polsce międzywojennej, wydawnictwo DiG, Warszawa 2000, s. 148, ISBN 83-7181-023-7.. Після травневого перевороту приєдналася до табору санації. У своїх економічних поглядах підтримувала державне втручання в економіку. Була членкинею Демократичного виборчого комітету польських жінокJoanna Dufrat, W służbie obozu marszałka Józefa Piłsudskiego. Związek Pracy Obywatelskiej Kobiet (1928–1939), Kraków 2013, s. 157, 163, ISBN 978-83-7730-952-0, а також вступила до Жіночої громадянської спілки, яку очолювала Зофія Морачевська. У 1928–1930 роках була сенаторкою Республіки Польща другого терміну від державного списку BBWR, де працювала, зокрема, в комітетах, що займалися питаннями соціальної політикиKto był kim w Drugiej Rzeczypospolitej, red. Jacek M. Majchrowski przy współpracy Grzegorza Mazura i Kamila Stepana, t. 2, Warszawa 1994, s. 504..
Приватне життя
Її першим чоловіком був Фелікс Дашинський (1863–1890), публіцист і соціалістичний діяч, з яким вона познайомилася під час навчання в Цюриху., брат Ігнація Дашинського, що заснував Польську соціалістичну партію. Він став першим прем'єр-міністром ПольщіМюлен, Гермінія Цур; Госсман, Лайонел (2010). Кінець і початок: книга мого життя. Кембридж, Велика Британія: Видавництво Open Book. С. 190. ISBN 978-1906924270.. Вдруге вона одружилася 1896 року з ботаніком Станіславом Голінським (1868–1931), народила сина Яна (1894–1967), капітана артилерії Польської армії, архітектора і скульптора.
Похована на Повонзківському кладовищі у Варшаві (ділянка 196, ряд 5, могила 11) Cmentarz Stare Powązki: JÓZEF GOLIŃSKI, [w:] Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne [dostęp 2019-03-29].
Ордени та нагороди
Хрест Незалежності – 19 грудня 1933 року «за працю у відновленні незалежності» . Офіцерський хрест Ордена Відродження Польщі – 2 травня 1923 року «на знак визнання заслуг у галузі громадської діяльності»
Творчість
Ziirlchs Bevolkerung im XV I Jahrhundert (1891) Методологічні нариси (1892) Сучасний жіночий рух і робітниче питання (1897) Нарис соціальної економіки (1898) Прорив у соціалізмі (1900) Дослідження алкоголізму в Західній Галичині (1902) Пасивний та активний капіталізм (1903) Голос жінок щодо жіночого питання – Розділ: Громадянка (1903) Алкоголізм як симптом соціальної хвороби (1905) Сонячне вусто (1906) Міста та гільдії у старій Польщі (1906) Соціальна економіка, том 1–2 (1906–1907) Промислове використання спиртних напоїв як засіб боротьби з алкоголізмом (1907) Утопія найближчого майбутнього (Краків, 1907) Роздуми про майбутню сімейну систему (1910) Виховна робота, її завдання, методи, організація – розділи «Народні будинки» та «Боротьба з алкоголізмом на службі освіти та етики» (1913) Польські економісти, т. 1–11 (1911–1918) Розвиток та економічна незалежність польських земель (Краків, 1914) La Chine et le systeme fiziocratique en France (1922) Фермерське містечко (1922) Les valeurs caracferistiques de la science conomique en Pologne (1923) Праця, нарис соціології, політики та законодавства праці (1924) Євгенічне законодавство про шлюб (1925) Жіноче питання та шлюб (1925) Питання демографічної політики (1927) Соціальна політика (1933) .
Бібліографія
Редакція, Golińska 1. v. Daszyńska Zofia (1866-1934), [у:] Польський біографічний словник, т. 8, Вроцлав-Краків-Варшава 1959–1960, стор. 223–225 Редактор, Зофія Дашинська-Голінська, [у:] Біографічний словник діячів польського робітничого руху, т. 1, Варшава 1978, с. 395–396 Біографії видатних жінок. Д-р Зофія Дашинська-Голінська, піонерка економічних та соціальних знань у Польщі. Автобіографічні нотатки, Краків, 1932
Посилання
Зовнішні посилання
Свідоцтво про хрещення № 2521/1860 парафії Святого Хреста у Варшаві Стаття Зофії Дашинської-Голінської «Народні доми» Твори Зофії Дашинської-Голінської в бібліотеці Полони Виборче право жінок у бібліотеці Wolne Lektury