Алек Синявін (ім'я при народженні: Олександр Синявін; народився 4 травня 1906 року в Одесі; помер 20 вересня 1996 року в Парижі) - французький піаніст, композитор і диригент у галузі шансону та популярної музики українського походження.
Життя та творчість Алек Синявін (Олександр Синявін) (фр. Alexandre Siniavine; 4 травня 1906, Одеса - 20 вересня 1996, Париж) - французький піаніст, композитор і диригент українського походження, відомий у сфері шансону та легкої музики.
Народився в Одесі. Під час громадянської війни на території колишньої Російської імперії змушений був разом з одним із батьків залишити місто та емігрувати до Румунії. Виріс у Бухаресті, напівсиротою, де в дитинстві навчався гри на фортепіано. У 18 років вступив до Бухарестської консерваторії, паралельно відвідуючи лекції з права в університеті. Свою музичну кар’єру розпочав виступами в нічних клубах і кабаре Румунії.
Згодом, отримавши стипендію, переїхав до Парижа. Спочатку виступав у кафе Tabac Pigalle, а також грав на весіллях і банкетах. На початку 1930-х років працював музикантом на океанських лайнерах компанії Compagnie Générale Transatlantique. У 1933–1934 роках працював у Монте-Карло, де познайомився з низкою провідних французьких музикантів, зокрема Жаном Саблоном.
Отримавши французьке громадянство, Синявін долучився до французької музичної сцени міжвоєнного періоду. У квітні 1934 року разом із Джанго Рейнартом та Андре Екяном взяв участь у першій студійній сесії Жана Саблона, під час якої було записано пісню «Je sais que vous êtes jolie» для Columbia Records.
На замовлення музичного видавця Рауля Бретона Синявін написав музику до пісні «La dernière bergère» на слова Луї Совата. Записана 7 січня 1935 року у виконанні Жана Саблона, композиція стала великим хітом у Франції. У наступні десятиліття Синявін співпрацював із багатьма відомими артистами, серед яких Едіт Піаф, Моріс Шевальє, Жульєт Греко, Шарль Азнавур та інші.
З кінця 1930-х років виступав у престижних кабаре та музичних залах Франції й Монако, зокрема в Sporting d’été, Ciro’s та Les Capucines. У 1953 році разом зі співаком Андре Клаво відкрив власний нічний клуб.
У 1946 році, спираючись на спогади про батьківщину, написав пісню «Україна», яку виконували популярні французькі співачки того часу, зокрема Івет Жиро та Лео Маржан.
Також Синявін працював для театру та мюзиклу. Разом із Жаном Делеттром створив мюзикл «Прекрасний сезон», а також написав музику до вистави Version française, прем’єра якої відбулася 1950 року в театрі L’Arbalète у Парижі за участю Louis de Funès за участі тоді ще маловідомого Луї де Фюнеса.
Серед інших його творів - «J'ai qu'à l'regarder» (1943, у співпраці з Едіт Піаф), «Poème d'Amour», «Le Trottoir aux chansons», «Une nuit mon amour», «Ce jour tant attendu» (1960, на слова Шарля Азнавура), «La vagabonde» та «Les dames de la Poste».
Твори Синявіна продовжують використовуватися в кіно та на телебаченні. Його музика, зокрема, увійшла до саундтреків серіалу Емілі в Парижі (2022) та фільму The Round Up (2010).
Зовнішні посилання
Alec Siniavine на сайті IMDB
Посилання