Франтішек Бенгарт (, 10 вересня 1924, Севлюш (Sevlyush), Підкарпатська Русь, Чехословаччина (тепер Виноградів, Берегівський район, Закарпатської області України) — 25 грудня 2006, Прага) — чеський історик, літературний критик, романіст, славіст та перекладач, редактор, публіцист. Член-кореспондент Словенської академії наук і мистецтв (з 1985 року).

Зі студентських років він працював переважно як критик і рецензент чеської та словенської літератури, а також частково російської та української літератури XX-го століття. За своє життя він мав низку псевдонімів. Свої перші журнальні вірші він підписував псевдонімом Франтішек Фана, пізніше використовував також інші псевдоніми, такі як Фріволін та Франчек Нездомець, які використовував у «Содобності». Інші його псевдоніми та шифри були: Циріл Перхай, Бедржих Нанька; Bt, fbt, FB.

Біографія Франтішек Бенгарт народився та провів своє дитинство на Підкарпатській Русі, у теперішньому Виноградові, де його батько працював залізничником. З 1930 по 1935 рік він навчався у початковій школі у своєму рідному місті, а з 1935 по 1939 рік в реальній гімназії в місті Хуст. Це навчання він завершив у Празі в 1944 році. Між 1945 і 1949 роками він вивчав чеську, російську та югославську літературу на факультеті мистецтв Карлового університету. Одночасно він був позаштатним редактором «Народної культури» (Lidová kulturа).

Протягом 1949—1951 років він працював у видавництві «Наше військо» (Naše vojsko). Звідти він перейшов до новоствореного журналу «Златосвіт» (1956—1957). Потім майже два роки працював перекладачем. З 1957 року переклав зі словенської на чеську мову 70 творів, зокрема Антона Інголіча, Едварда Коцбека, Цирила Космача, , Томажа Шаламуна, Драго Янчара та низки інших. У вересні 1959 року він став членом редакційної колегії щомісячника (Plamen), де працював головним редактором відділу літературної критики та редактором поезії. У 1964 році він став одним із засновників Асоціації друзів та вболівальників футбольної команди «Славія», метою якої був порятунок та піднесення футбольного клубу «Славія», який на той час боровся у другій футбольній лізі.Франтішек Бенгарт. Яскравий день біля річки vetrnemlyny.cz

Франтішек Бенгарт написав 8 книг художньої літератури. Став автором критичних роздумів про сучасну словенську та чеську літературу та дорожніх нотаток про Словенію. Він переклав 70 творів зі словенської на чеську мову, за що був нагороджений за свою життєву працю. Він став членом-кореспондентом Люблянської академії наук, а також отримав престижну на зустрічі словенських письменників Herberstein-Litera у 2005 році та разом з нею почесне звання Посла словенської культури у світі.Помер перекладач Франтішек Бенгарт rtvslo.si/kultura 03.01.2007

З 1977 року був почесним членом Асоціації перекладачів словенської літератури.

Літературна діяльність Францішек Бенгарт був перекладачем і популяризатором словенської культури — він зосереджувався переважно на перекладах словенської літератури та літературній критиці. Свій перший літературний твір він опублікував у 1945 році в журналі «Руде право», свій перший ліричний вірш — у 1947 році в журналі «Народна культура» (Lidova kultuřa).

Окрім журналів, у яких працював, він також публікувався в Zemědělské noviny, Svobodné Československú, Slovanské přehled, Tvorba, Kulturní politika, Nové životů, Hostu do domu, Literární noviny, Krasné literatura, Slovenské pohľadé (Братислава), Lidová demokracia, Světová literatura, Revui svetovej literatury (Братислава), Nové knihy, Svobodné slov, 150 000 slov, Přítomnosti, Svět a divadle, Tvar, Český deník, Lidové noviny та ROK.

У Словенії публікувався з 1960-х років у періодичних виданнях Naši rozgledi, Dialogi, Planinski vestnik, Delo, Književni listi, Knjiga. З 1977 року систематично дописував до літературного місячника «Содобність». Франтішек Бенгарт також представив низку чеських авторів словенському культурному просторові, як у формі рецензій, анотацій і критики, так і як редактор і перекладач. Завдяки Бенгартові сьогодні ми можемо читати цілий ряд книг словенських авторів чеською мовою. Більшість перекладів Бенгарта — це твори прозаїків (Цирил Космач, , Антон Інголич, Мате Доленц, Драго Янчар, Міра Міхелічова). Однак, за останні двадцять років, він все більше перекладав і поезію таких авторів: Івана Мінатті, Циріла Злобеця, Йоже Удовича, Каєтана Ковича, Дане Зайца, Мілана Єсіха, Томажа Шаламуна, Алеша Дебеляка, Алеша Штегера та інших. Тривалий час був членом багатьох товариств і організацій, зокрема, Словенської академії наук і мистецтв у Любляні, ПЕН-клубу, Асоціації письменників та Асоціації перекладачів.

Твори

Книги «Один і один»: Критичні тексти про чеську та словенську літературу 1963—1998; «Яскравий день біля річки», есе про подорожі, 1997, 2-ге видання, розширене, 2006; «Ми всі наші»: Афоризми та легковажні тексти, 2003; Трохи інше прочитання 1990 року.

Переклади

1959 — Jamnica Praga 1959 — Slzičky 1972 — Semeno větru Praga 1973 — Spálenisko Praga : 1957 — Dolomity se drolí : 1988 — Upír z Gorjanců : 1964 — Pohřební hostina 1964 — Večírek 1978 — Zvony před bouří Praga 1984 — Holubník : 1983 — Drahá moje Izo Антон Інголич: 1958 — Odvážná cesta 1959 — Viničný vrch 1967 — Tajný spolek PGC 1969 — Večírek u Ady : 1980 — Ani bůh, ani zvíře Цирил Космач: 1978 — Jarní den Praga Едвард Коцбек: 1978 — Sám sobě vstříc : 1971 — Novoluní Praga 1976 — Duha nad městem 1982 — Dům večera Юре Мікуж (Jure Mikuž): 1991 — Obrazy Gallusovy doby Lublana : 1995 — Prohlubeň ticha Іван Потрч: 1965 — Setkání Praga 1980 — Poslouchej řeku Praga : 1974 — Lest 1976 — Osidla 1977 — Zúčtování Йоже Удович Jože Udovič: 1979 — Ostrovy jasu Томаж Шаламун: 1996 — Ambra Драґо Янчар: 1978 — Profesor Arnož a ti jeho 1985 — Velký brilantní valčík 1990 — Galejník 1990 — Ringo Star 1992 — Špiclování Godota 1995 — Pohled anděla

Нагороди 1995 — Орден Свободы (Словения) 2005 — .

Примітки

Посилання