Радіотиха нейтронна зоря — нейтронна зоря, яка не випромінює помітного радіовипромінювання, але все ще видима з Землі через електромагнітне випромінювання в інших частинах спектра, зокрема рентгенівське та гамма-випромінювання.
Загальна інформація
Більшість виявлених нейтронних зір є пульсарами й випромінюють електромагнітне випромінювання в радіочастотному діапазоні. У каталозі Принстонського університету наведено близько 700 радіопульсарів, і всі вони, крім одного, випромінюють радіохвилі на частотах 400 МГц і 1400 МГц. Винятком є Гемінга, який є радіотихим на частотах понад 100 МГц, але є потужним джерелом рентгенівського та гамма-випромінювання.
Загалом запропоновано десять об'єктів як нейтронні зорі з обертальним механізмом живлення, які не спостерігаються як радіоджерела, але видимі в рентгенівському та гамма-діапазонах. На користь того, що це справді нейтронні зорі, свідчать високе співвідношення рентгенівського випромінювання до випромінювання на нижчих частотах, сталий профіль рентгенівського випромінювання та збіг із джерелом гамма-випромінювання.
Гіпотези
Імовірно, радіотихі нейтронні зорі — це пульсари, імпульси яких не спрямовані в бік Землі. Вважають, що під час обертання пульсари випромінюють радіохвилі зі своїх магнітних полюсів. Якщо магнітні полюси не збігаються з віссю обертання й перетинають лінію зору спостерігача, можна зареєструвати радіовипромінювання, що надходить поблизу магнітних полюсів зорі. Через обертання зорі це випромінювання здається спостерігається у вигляді окремих імпульсів. Радіотихі нейтронні зорі можуть бути нейтронними зорями, магнітні полюси яких під час обертання не спрямовуються до Землі.
Група радіотихих нейтронних зір, неформально відома як Чудова сімка, імовірно, випромінює переважно теплове випромінювання.
Можливо, деякі нейтронні зорі вивільняють потужне радіовипромінювання через позитрон-електронний джет, що виходить із зорі та проходить крізь навколишню речовину, наприклад газову хмару або акреційний матеріалhttps://www.youtube.com/watch?v=Sw-og52UUVg start FOUR minutes into video: Sagittarius produces 15 billion tons/sec of electron-positron matter. Варто зазначити, що деякі радіотихі нейтронні зорі, згадані в цій статті, не мають акреційного матеріалу.
Магнетари Магнетари — найпоширеніше пояснення для джерел м'яких повторюваних гамма-сплесків та аномальних рентгенівських пульсарів — часто вважають радіотихими. Однак магнетари можуть випромінювати радіохвилі, хоча їхні радіоспектри зазвичай є пласкими, а самі імпульси — лише періодичними широкими спалахами змінної тривалості.
Список радіотихих нейтронних зір
Ізольовані нейтронні зорі з тьмяним рентгенівським випромінюванням Їх класифікують як XDINS (, ізольовані нейтронні зорі з тьмяним рентгенівським випромінюванням), XTINS (, ізольовані нейтронні зорі з тепловим рентгенівським випромінюванням), XINS (, ізольовані рентгенівські нейтронні зорі), TEINS (, нейтронні зорі з тепловим випромінюванням), INS (, ізольовані нейтронні зорі).
Їх визначають як нейтронні зорі з тепловим випромінюванням і сильними магнітними полями, хоча й слабшими, ніж у магнетарів. Їх виявляють у тепловому рентгенівському випромінюванні, і вважають радіотихими. Група із семи окремих, фізично подібних і порівняно близьких нейтронних зір, відома під неофіційною назвою Чудова сімка, до якої входять: RX J1856.5−3754
RBS1556 RBS1223 RX J0806.4-4132 RX J0420.0-5022 MS 0317.7-6647 1RXS J214303.7+065419/RBS 1774
Центральні компактні об'єкти в залишках наднових
Центральні компактні об'єкти в залишках наднових визначають як радіотихі компактні джерела рентгенівського випромінювання, оточені залишками наднових. Вони мають теплові спектри випромінювання та слабші магнітні поля, ніж XDINS і магнетари.
(1E 0820–4247) у залишку наднової Корма A (SNR G260.4-3.4). 1E 1207.4-5209 у залишку наднової PKS 1209-51/52 (SNR G296.5+10). RXJ0007.0+7302 (у SNR G119.5+10.2, CTA1) RXJ0201.8+6435 (у SNR G130.7+3.1, 3C58) 1E 161348–5055 (у SNR G332.4-0.4, RCW103) RXJ2020.2+4026 (у SNR G078.2+2.1, γ–Cyg)
Інші нейтронні зорі : високошвидкісний пульсар, викинутий із залишку наднової.
Див. також Злиття нейтронних зір
Посилання