Александер Макомб, або Александер Макум (; 3 квітня 1782, Детройт — 25 червня 1841, Вашингтон) — американський військовий діяч, генерал-майор (1828). 2-й Головнокомандувач армії Сполучених Штатів (1828—1841). Учасник Англо-американської війни.

Макомб очолював американські війська у битві при Платтсбурзі під час війни 1812 року, і після приголомшливої ​​перемоги був оспіваний похвалами та названий «Героєм Платтсбурга» деякими представниками американської преси. За свої заслуги був підвищений до генерал-майора, отримав подяку та Золоту медаль Конгресу.

Біографія Александер Макомб народився 3 квітня 1782 року в Детройті, який тоді був частиною Британської Америки, у родині Александера Макомба, купця та торговця хутром з північної частини штату Нью-Йорк, та Мері Кетрін Наварр, яка мала етнічне французьке походження.

У 1798 році, у віці 16 років, Макомб вступив до роти нью-йоркського ополчення. У січні 1799 року, за рекомендацією Александера Гамільтона, поступив корнетом у регулярну армію під час надзвичайного стану у Франції. У березні його підвищено до другого лейтенанта, а в червні 1800 року він був почесно звільнений у відставку.

У лютому 1801 року Макомб повернувся другим лейтенантом 2-го піхотного полку. Згодом був призначений першим лейтенантом в Інженерний корпус армії, який був створений у 1802 році у Вест-Пойнті. Він був одним з перших офіцерів, які пройшли там курс підготовки офіцера інженерних військ.

Протягом п'яти років Макомб керував будівництвом прибережних укріплень у Кароліні та Джорджії. Він також створив укріплення у Форт-Грейтіот, Мічиган, Чикаго, Макіно, Прейрі-дю-Шьєн, Сент-Пітерс та Сент-Меріс у тому, що вважалося північно-західним регіоном — Мічиган та Іллінойс.

На початку Англо-американської війни, у липні 1812 року, Макомба у віці 30 років підвищено до полковника щойно організованого 3-го артилерійського полку. Він командував гарнізоном гавані Сакеттс. Під командуванням Вінфілда Скотта брав участь у захопленні Форт-Джорджа, також брав участь у невдалій експедиції Джеймса Вілкінсона на Святого Лаврентія та командував його бригадою в битві при мисі Ірокез.

Макомб здобув визнання під час війни 1812 року як бригадний генерал, командувач Правої дивізії Північної армії, відповідальної за оборону кордону північного Нью-Йорка. За перемогу в битві при Платтсбурзі 11 вересня 1814 року його підвищено до генерал-майора, і він отримав офіційну подяку Конгресу та Золоту медаль Конгресу. Макомба обсипали похвалами та називали «Героєм Платтсбурга» в американській пресі.

Коли генерал-майор Джейкоб Браун, головнокомандувач армії, помер у лютому 1828 року, Макомб був старшим бригадним генералом у реєстрі армії, хоча, як начальник інженерних військ армії мав платню полковника. Президент Джон Квінсі Адамс призначив його головнокомандувачем армії у званні генерал-майора. Два бригадні генерали, що перебували на службі — Вінфілд Скотт та Едмунд П. Гейнс — боролися за цю посаду. Їхні суперечки щодо старшинства шокували армію, і Адамс обійшов їх, щоб запропонувати посаду Макомбу.

Остання активна служба була у війні проти семінолів у Флориді в 1835 році.

Див. також Вільям Шепард Бенсон Жорж Мутон Джон Колдвелл Келгун Роланд Гілл Гагарін Павло Гаврилович Едуард фон Бьольц

Примітки Виноски

Джерела

Посилання ALEXANDER MACOMB Major General Alexander Macomb War of 1812 hero reburied at Congressional Cemetery

Література Bell, William Gardner, Commanding Generals and Chiefs of Staff, 1775—2005: Portraits & Biographical Sketches of the United States Army's Senior Officer. (Washington, D.C.: Center of Military History, U.S. Army, 2006). ISBN 0-16-072376-0. Everest, Allan Seymour, The military career of Alexander Macomb and Macomb at Plattsburgh 1814, (Plattsburgh, New York: Clinton County Historical Association, 1989.), 85 pp. Peterson, Charles J., Military Heroes of the War of 1812 (10th ed.). (Philadelphia, Pa.: James B. Smith & Co.,1852).

! colspan="3" style="background: #D2B48C;" | Командування військовими формуваннями (установами)США