Міжнародне трудове право — сукупність норм, що охоплюють міжнародне публічне та приватне право, що стосуються прав та обов'язків працівників, роботодавців, профспілок та урядів у регулюванні праці та робочого місця. Міжнародна організація праці та Світова організація торгівлі були основними міжнародними органами, що займалися реформуванням ринків праці. Міжнародний валютний фонд та Світовий банк опосередковано стимулювали зміни в трудовій політиці, вимагаючи структурної перебудови для отримання позик або грантів. Питання щодо колізійного права виникають, що вирішуються національними судами, коли люди працюють у більш ніж одній країні, а наднаціональні органи, зокрема в праві Європейського Союзу, мають зростаючий корпус норм щодо трудових прав.
Міжнародні трудові норми — конвенції, узгоджені міжнародними суб'єктами, що виникли в результаті низки ціннісних суджень, розроблених для захисту основних прав працівників, підвищення безпеки зайнятості працівників та покращення їхніх умов праці в глобальному масштабі. Метою таких норм є встановлення всесвітнього мінімального рівня захисту від негуманної трудової практики шляхом прийняття та впровадження зазначених заходів. З теоретичної точки зору, з етичних міркувань, стверджувалося, що існують певні основні права людини, які є універсальними для людства.Brown, Drusilla K., Alan V. Deardorff and Robert M. Stern. "International Labour Standards and Trade: A Theoretical Analysis", Fair trade and harmonisation: Prerequisites for free trade? Cambridge, MA: MIT Press, 1996. 227–272. Таким чином, метою міжнародних трудових норм є забезпечення таких прав на робочому місці, як права проти , цькування, та гендерної нерівності, а з іншого боку – права на , та розширення прав і можливостей.
Хоча існування міжнародних трудових норм не обов'язково означає механізми впровадження чи забезпечення дотримання, у більшості реальних випадків використовувалися офіційні договори та угоди, що випливають з міжнародних установ.Berik, Günseli and Yana Rodgers. 2006. "Asia's race to capture post-MFA markets: a snapshot of labour standards, compliance, and impacts on competitiveness", Asian Development Review 23(1): 55–86. Головною міжнародною установою, відповідальною за розробку трудових норм, є Міжнародна організація праці (МОП). Заснована в 1919 році, МОП виступає за міжнародні стандарти як необхідні для викорінення умов праці, пов'язаних з «несправедливістю, труднощами та злиднями». За даними МОП, міжнародні трудові норми сприяють можливості встановлення тривалого миру, допомагають пом'якшити потенційно негативні наслідки конкуренції на міжнародному ринку та сприяють прогресу міжнародного розвитку.
Однак впровадження не обмежується МОП і не обмежене законодавчою моделлю, яку представляє МОП. Інші альтернативи включають прямі торговельні санкції, багатостороннє забезпечення дотримання норм та добровільні стандарти. Окрім суперечок, що виникають щодо кожної з цих моделей, також виникають серйозніші питання щодо дискусії щодо необхідності самих міжнародних трудових стандартів. Однак, незважаючи на критику, міжнародна спільнота здебільшого дійшла консенсусу на користь базового захисту світової робочої сили від негуманної практики.Maskus, Keith E. "Should core labour standards be imposed through international trade policy?" The World Bank: The Policy Working Paper Series 1 (1999), accessed March 20, 2011.
З розробкою ефективних міжнародних трудових стандартів тісно пов’язаний належний контроль за їх дотриманням та забезпечення їх виконання. Більшість заходів з контролю здійснюється через МОП, проте національні органи та інші неурядові організації також відіграють важливу роль у забезпеченні ефективного контролю за дотриманням міжнародних трудових стандартів.
Див. також
Європейське трудове право Гідна праця Трудове право Міжнародна організація праці Міжнародне право
Права людини Право на працю
Соціальна нерівність
Примітки
Посилання
Офіційний вебсайт Міжнародної організації праці