Мікаель Рандріаніріна (1974 року народження) — мадагаскарський військовий офіцер і політик, з 2025 року обіймає посаду президента Мадагаскару та Голови Президентської Ради Республіки з питань відродження Республіки Мадагаскар.

Народився в селі Севохіпоті в регіоні Андруа на Мадагаскарі, що на південному краю Індійського океану. До влади прийшов після ув'язнення, а згодом приєднався до протестів проти попередньої адміністрації. З 2016 по 2018 рік обіймав посаду губернатора Андруа, а пізніше став старшим військовим командиром і керівником підрозділу Армійського корпусу адміністративного та технічного персоналу і служб служб (CAPSAT). Рандріаніріна поступово став активним критиком президента Анрі Радзуеліни. У листопаді 2023 року його швидко заарештували за заколот і звинуватили у підбурюванні до військового повстання та спробі державного перевороту. Його прийняли до суду та негайно взяли під варту у в'язниці Ціафахі. У лютому 2024 року його було звільнено після умовного покарання за злочини проти державної безпеки, а пізніше він повернувся до CAPSAT.

У жовтні 2025 року, будучи головою CAPSAT, Рандріаніріна приєднався до державного перевороту проти Радзуеліни під час протестів на Мадагаскарі 2025 року. CAPSAT скинув Радзуеліну, який втік з країни, а Рандріаніріна був інавгурований президентом Мадагаскару 17 жовтня після затвердження Вищим конституційним судом, хоча сам він заперечував, що його лідерство стало результатом перевороту. Як президент, він заявив, що Мадагаскар має намір прагнути членства в БРІКС. Під час своєї першої поїздки за кордон за межі Африки він зустрівся з президентом Росії Володимиром Путіним. Обіцяв провести вибори протягом 18–24 місяців, оголосив про загальнонаціональні консультації під керівництвом Ради християнських церков Мадагаскару щодо створення нової системи управління та пообіцяв створити Молодіжну Асамблею.

Раннє життя, політична та військова кар'єра Мікеаль Рандріаніріна народився 1974 року в селі Севохіпоті, розташованому в регіоні Андрой на Мадагаскарі, на південному краю Індійського океану. Точна дата його народження та сімейне походження невідомі.

Рандріаніріна здобув військову підготовку у Військовій академії Анцірабе. З 2016 по 2018 рік був губернатором регіону Андруа, за часів президентства Ері Радзаунарімампіаніни. Потім служив командиром піхотного батальйону в Туліарі до липня 2022 року. Пізніше він став керівником елітного підрозділу CAPSAT.

Арешт 2023 року Рандріаніріна поступово став голосним критиком президента Анрі Радзуеліни. Його «поспішно заарештували» за заколот 27 листопада 2023 року та звинуватили у «підбурюванні до військового заколоту та спробі державного перевороту». Того ж дня його осудили та негайно відправили до в'язниці Ціафахі. У лютому 2024 року після умовного терміну за напад на державну безпеку його звільнили та повернули до CAPSAT.

Політична криза 2025 року 25 вересня 2025 року по всьому Мадагаскару спалахнули протести через відключення електроенергії та води, які стали дуже поширеними по всій країні, особливо в столиці Антананаріву. Щоб заспокоїти протестувальників, президент Анрі Радзуеліна звільнив прем'єр-міністра Крістіана Нтсая, однак це не задовольнило протестувальників.

Державний переворот Вранці 12 жовтня 2025 року президент Анрі Радзуеліна оголосив про спробу захоплення влади підрозділами CAPSAT, які приєдналися до протестувальників. Тривога вперше була піднята після того, як було помічено, як кілька військовослужбовців виходили з казарм, щоб приєднатися до протестувальників. Рандріаніріна заперечив факт державного перевороту, заявивши, що вони лише «відповіли на заклики народу».

12 жовтня колишній прем'єр-міністр Крістіан Нтсай та один із радників Радзуеліни, Мамі Раватоманга, прибули на Маврикій приватним рейсом, уряд Маврикію заявляв, що «не задоволений» прибуттям. Речник уряду заявив, що Радзуеліна все ще перебуває в країні та керує національними справами. Він мав звернутися до нації ввечері 13 жовтня, але агентство Reuters повідомило, що Радзуеліна покинув країну французьким військовим літаком, що вилетів з аеропорту Сент-Марі на північному сході Мадагаскару 12 жовтня після досягнення домовленості з президентом Франції Еммануелем Макроном. 13 жовтня Радзуеліна зробив відеозаяву на офіційній сторінці президентства Мадагаскару у Facebook про те, що його евакуювали до нерозголошеного безпечного місця після замаху на нього, скоєного «групою військовослужбовців та політиків». 13 жовтня CAPSAT оголосив, що взяла під контроль усі військові сили, що спонукало президента Анрі Радзуеліну втекти з країни. 14 жовтня Радзуеліна видав указ про розпуск Національної Асамблеї, яка мала розпочати процедуру імпічменту проти нього після консультацій з головами Асамблеї та Сенату. Це дозволило б провести вибори через 60 днів. Незважаючи на накази Радзуеліни, Національна Асамблея провела процедуру імпічменту, проголосувавши 130 голосами «за» та одним незаповненим голосом.

Будучи головою CAPSAT, Рандріаніріна приєднався до малагасійського заколоту 2025 року проти чинного президента Анрі Радзуеліни під час малагасійських протестів 2025 року, закликаючи солдатів «відмовитися від репресій проти населення, взяти на себе відповідальність і зіграти роль захисників». На площі 13 травня Рандріаніріна закликав, серед інших, президента та прем'єр-міністра піти у відставку.

Президентство (2025 – дотепер)

Захоплення влади 14 жовтня Рандріаніріна та кілька солдатів CAPSAT прибули до палацу Яволоха - президентської резиденції, та оголосили, що військові сформують Президентську Раду з питань відродження Республіки Мадагаскар, яка складатиметься з офіцерів армії та жандармерії, а також буде призначено прем'єр-міністра для «швидкого» формування цивільного уряду. Рандріаніріна також пообіцяв провести вибори протягом півтора-двох років та призупинив діяльність усіх національних політичних інституцій, включаючи Виборчу комісію та Вищий конституційний суд, а також самої Конституції Мадагаскару , лише Національній Асамблеї було дозволено продовжувати функціонувати. Того дня Вищий конституційний суд офіційно попросив його виконувати обов'язки президента Мадагаскару як голови Ради президента з питань відродження Республіки.

15 жовтня державне телебачення Мадагаскару оголосило, що інавгурація Рандріаніріни як «Президента Відновлення Республіки Мадагаскар» відбудеться 17 жовтня під час засідання Конституційного суду. Як і планувалося, цього ж дня Рандріаніріна склав присягу. Під час інавгураційної промови у Вищому Конституційному суді Рандріаніріна заявив, що це стало «історичним поворотним моментом» для Мадагаскару, і висловив свою рішучість «порвати з минулим» і «відкрити новий розділ у житті нації». Рандріаніріна подякував протестувальникам покоління Z. Він заявив, що його першими трьома пріоритетами будуть розслідування діяльності водоенергетичної компанії Jirama, вирощування рису та призначення прем'єр-міністра та уряду.

Адміністрація 20 жовтня 2025 року Рандріаніріна призначив бізнесмена Герінцаламу Раджаонарівело прем'єр-міністром країни, змінивши на цій посаді генерала Руфіна Зафісамбо.

В інтерв'ю Sky News 10 листопада Рандріаніріна сказав, що для нього честь служити в палаці та допомагати малагасійцям, які живуть у бідності. Він наголосив, що є одночасно військовим офіцером і частиною народу, і заперечив, що його лідерство було результатом державного перевороту, стверджуючи, що президент Анрі Радзуеліна вирішив покинути країну. Він пообіцяв провести вибори протягом 18-24 місяців після періоду «відродження та відновлення», заявивши, що покоління Z та населення загалом хочуть змін. Він додав, що якщо народ не підтримуватиме його, він піде у відставку.

17 листопада Рандріаніріна виступив зі своїм першим зверненням до країни. Виступаючи в попередньо записаній телевізійній розмові з Державного палацу, він відкинув твердження про те, що падіння його попередника, Анрі Радзуеліни, було наслідком державного перевороту, наполягаючи на тому, що жодного насильства не було. Відповідаючи на звинувачення у судовій помсті, він заявив, що розслідування є питанням правосуддя, а не помсти, і пообіцяв переслідувати тих, хто розграбував країну. Викладаючи дорожню карту Мадагаскару, він оголосив про загальнонаціональні консультації під керівництвом впливової Ради християнських церков Мадагаскару для створення нової системи управління, а потім про проведення референдуму та президентських виборів протягом двох років. Він також пообіцяв створити Молодіжну Асамблею та приділити більше уваги малагасійській мові та історії в школах. Коли його запитали, чи балотуватиметься він на посаду президента, Рандріаніріна сказав, що рішення належить народу, і закликав до терпіння, нагадавши громадянам, що відбудову нації «неможливо здійснити за два місяці» і вимагає колективних зусиль.

12 лютого 2026 року Рандріаніріна відвідав Тоамасіну, щоб оцінити збитки, завдані циклоном Гезані. Він назвав руйнування величезними, заявивши, що значна частина Тоамасіни була зруйнована, та звернувся по міжнародну допомогу. 9 березня Рандріаніріна звільнив кількох членів кабінету міністрів та прем'єр-міністра Радзаонарівело. 15 березня він призначив Мамітіану Радзаонарісон прем'єр-міністром. 20 березня Рандріаніріна заявив, що кандидати, які стануть міністрами в новому уряді Мадагаскару, повинні пройти тест на детекторі брехні, з метою викорінення корупції, а також додав: «Після проходження тесту на поліграфі кандидати, які не пройдуть тест, не проходитимуть співбесіду, а ті, хто пройде - будуть проходити співбесіду зі мною та прем'єр-міністром».

Зовнішні відносини У січні 2026 року під час зустрічі з президентом Південної Африки Сирілом Рамафосою Рандріанірина заявив, що його країна має намір стати партнером БРІКС. 19 лютого Рандріанірина зустрічався з диктатором Росії Володимиром Путіним у Кремлі, щоб обговорити поточний стан та майбутні перспективи російсько-малагасійської співпраці в різних секторах, а також ключові міжнародні та регіональні питання. Це була його перша поїздка за кордон за межі Африки.

24 лютого Рандріанірина зустрівся з Еммануелем Макроном в Єлисейському палаці. Того ж дня Паризьке відділення Групи Світового банку прийняло Рандріаніріну за круглим столом переговорів, присвячених перспективам розвитку Мадагаскару, скликаних Елеонор Каруа, міністеркою-делегаткою Франції з питань франкофонії, міжнародного партнерства та громадян Франції за кордоном.

Особисте життя Рандріаніріна походить із Севохіпоті, села, розташованого на південному сході від Амбовомбе провінції Андруа.</ref> Він одружений з Елізою Рандріаніріною (до шлюбу Марісоа Еліза Бертін).

Нотатки

Посилання