Андрíй Ромáнович Лýцик (1 жовтня 1993, с. Сушно, Радехівський район Львівська область — 28 березня 2025 с. Олексіївка, Волноваський район Донецька область) — український військовослужбовець, учасник російсько-української війни, молодший сержант, командир 3 відділення збору та обробки інформації взводу безпілотних авіаційних комплексів батареї управління та артилерійської розвідки військової частини А4350, 46-тої окремої аеромобільної бригади.
Навчання Освітній шлях Андрія Луцика розпочався у Червоноградському державному технікумі гірничих технологій та економіки, який він закінчив у 2011 році. Згодом він переїхав до Тернополя, вступивши до Західноукраїнського національного університету. Саме з цим містом Андрій пов'язав свою долю та професійне становлення. У 2015 році він здобув диплом бакалавра в галузі комп'ютерних наук, а вже наступного року завершив навчання за спеціальністю «Управління персоналом та економіка праці», отримавши кваліфікацію спеціаліста.
Під час навчання та роботи в університеті Андрій зарекомендував себе як природжений лідер і талановитий організатор. Працюючи у відділі творчої самореалізації та виховання ЗУНУ, він став натхненником багатьох культурних проєктів, фестивалів та молодіжних ініціатив. Його знали як людину з невичерпною енергією, креативним підходом до справ і загостреним почуттям справедливості. За зовнішньою наполегливістю та цілеспрямованістю ховалося велике серце — він завжди залишався щирим, товариським і готовим прийти на допомогу.
Героїчний шлях захисника обірвався 28 березня 2025 року під час виконання бойового завдання на Донеччині. Його відвага та жертовність у боротьбі за Україну стали прикладом незламної волі та щирого патріотизму. Міський голова Тернополя Сергій Надал висловив глибокі співчуття рідним, друзям та побратимам полеглого воїна. Світла пам'ять про Андрія Луцика назавжди залишиться в серцях тих, хто його знав.
Нагороди
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Примітки
Посилання
* Літопис мужності. Луцик Андрій Романович * Андрій Луцик