Кіммо Кільюнен (; , Руоколахті) — фінський письменник і політик Соціал-демократичної партії. Працював у парламенті Фінляндії з 1995 по 2011 рік. Був членом Великого комітету парламенту та головою Комітету у закордонних справах до відставки у 2024 році. Він також обіймав посаду голови міської ради Вантаа.
Освіта та початок кар'єри Народився в Руоколахті. Здобув ступінь доктора філософії в Університеті Сассексу.
На початку кар'єри публікував книги про фінську політику, міжнародні відносини та розвиток. Він зосереджувався на європейській інтеграції та впровадженні парламентського виміру в роботу міжурядових організацій. Він також працював у Програмі розвитку ООН у Нью-Йорку та ЮНІСЕФ у Найробі.
Політична кар'єра Кілюнен був членом Європейського конвенту, який розробив проєкт конституції ЄС. 2009 року програв на виборах до Європейського парламенту.
Кільюнен був членом і заступником голови Парламентської асамблеї Організації з безпеки та співробітництва в ЄвропіTerhi Kinnunen and Sami Torma (November 20, 2007), OSCE parliamentarians to observe Russia election Reuters. й очолював місії зі спостереження за виборами у Східній Європі та Центральній Азії. 2010 року очолював Незалежну міжнародну комісію з розслідування подій на півдні Киргизстану, створену після того, як президент Киргизької Республіки Роза Отунбаєва звернулася до нього, як до спеціального представника Парламентської асамблеї ОБСЄ з питань Центральної Азії, координувати процес її створенняOlga Dzyubenko (July 8, 2010), Kyrgyzstan requests $500 mln to rebuild ruined south Reuters..
Після широких консультацій було встановлено та схвалено коло повноважень. Комісії доручили розслідувати факти та обставини, що стосуються інцидентів, що сталися на півдні Киргизстану в червні 2010 року, кваліфікувати порушення та злочини згідно з міжнародним правом, визначити відповідальність і надати рекомендації, зокрема щодо заходів щодо відповідальності, щоб забезпечити неповторення порушень і сприяти миру, стабільності та примиренню. Після публікації висновків звіту парламент Киргизстану оголосив Кільюнена персоною нон ґрата.
Окрім своєї ролі в парламенті, Кільюнен з 2019 року очолював фінську делегацію в Парламентській асамблеї Ради Європи. Як член групи соціалістів, демократів і зелених, він входив до складу Комітету з політичних питань і демократії; Комітету з питань виконання зобов'язань та дотримання обіцянок державами-членами Ради Європи (Моніторинговий комітет); Підкомітету з питань зовнішніх відносин; Підкомітету з питань конфліктів між державами-членами Ради ЄвропиKimmo Kiljunen Parliamentary Assembly of the Council of Europe.. В останній якості був доповідачем Асамблеї з питань ВірменіїArmenia: PACE monitors express concern at the high level of tension between institutions Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of January 31, 2020. та БілорусіBelarus: Statement by PACE rapporteur on the occasion of the 3rd anniversary of the presidential elections Parliamentary Assembly of the Council of Europe, press release of 8 August 2023.. Був членом Керівної ради AWEPA.
У листопаді 2024 року, під час його роботи на посаді голови Комітету у закордонних справах, з'явилося відео, на якому Кільюнен розмовляє з членами проросійської асоціації в будівлі парламенту Фінляндії. У відео Кільюнен говорить, що закриття східного кордону Фінляндії, яке запровадили після того, як Росія дозволила хвилю нелегальних мігрантів перетнути кордон, є порушенням прав людини, і кордон має бути знову відкритий для пасажирських перевезень. Він також назвав законодавство, що обмежує операції з нерухомістю росіянами, расистським і заявив, що висвітлення Росії у фінських таблоїдних ЗМІ є формою сильного гібридного впливу. Ці коментарі розцінили як такі, що різко суперечать офіційній зовнішній політиці та політиці безпеки Фінляндії, і Кільюнен пішов у відставку з посади голови Комітету у закордонних справах після цієї суперечки.
Особисте життя 1972 року одружився з посолкою Мар'єю-Лісісою Кільюнен. 21 жовтня 2008 року пара подала на розлучення. У них народилося двоє доньок, Рауха та Рікка, і двоє синів, Вейкко та Яакко. 2017 року одружився з уродженкою Росії Світланою Кільюнен (до шлюбу Пороєва).
Примітки
Посилання