Мінья Коскела (; 1987, Гейнявесі, Фінляндія) — фінська політична діячка, письменниця, музикантка та феміністка. Голова партії «Лівий союз» з 19 жовтня 2024 року. Член Гельсінської міської ради з 2021 року, депутатка едускунти (парламенту) з 2023 року.
Біографія Народилася 1987 року в Гейнявесі. Її батько — офіцер поліції, а мати — стоматологиня-гігієністка. Коскела — старша з чотирьох дочок.
Виросла в районі на заході Лахті, забудованому у 1970-х роках збірними будинками.
Сім'я була бідною, але прагнула респектабельності і намагалася жити за нормами середнього класу. У три роки батьки віддали її до музично-ігрової школи при в Лахті. У третьому класі початкової школи перейшла у музичний клас. Брала уроки гри на фортепіано й уроки гри на скрипці в консерваторії.
У другому класі гімназії самостійно переїхала до Гельсінкі. Отримала житло в районі через фонд студентського житла HOAS і навчалася в з поглибленим вивченням музики та хореографії. Через брак грошей кинула уроки гри на скрипці. Коскела почала складати пісні. Давала концерти, акомпануючи собі на фортепіано.
2016 року здобула ступінь магістра соціальних наук в Університеті Тампере.
У 2013—2018 роках працювала музичною керівницею у в Турку, потім в у Лахті. 2018 року взяла навчальну відпустку.
У 2018—2019 роках була дисертанткою у музичній Академії імені Сібеліуса Університету мистецтв у Гельсінкі. Восени 2020 року захистила дисертацію на тему демократії музичної освіти, здобула ступінь магістра. 2022 року здобула ступінь доктора музики.
2021 року обрана виконавчою директором Фінської спілки музичних шкіл (Suomen musiikkioppilaitosten liitto, SML) — головної організації, до якої входять 97 навчальних закладів, з яких 86 є музичними школами, а 11 — консерваторіями.
З 2012 року виступає з музикантом Тапіо () у складі дуету «Team Play». 2022 року вийшов альбом «Wishes and Desires» на лейблі Soliti.
Літературна діяльність 2019 року у видавництві вийшла друком науково-популярна книга Міньї Коскели «Насамперед феміністка» (), присвячену четвертій хвилі фемінізму у фінському контексті. 2021 року вийшла аудіокнига, текст читає акторка .
2020 року у видавництві вийшла збірка есе про освіту Міньї Коскели й Еліни Туомі «Зроблено по-іншому» ().
Свій досвід вагітності Мінья Коскела описала у книзі «Стати мамою» (), опублікованій 2021 року у видавництві Into.
Своїм досвідом пережитого сексуального домагання Мінья Коскела поділилася у збірці Фатім Діарри й Іїди Тані «Дозвіл бути дівчиною» (), опублікованій 2024 року у видавництві Into.
Політична кар'єра Коскела була секретаркою Феміністської партії у міській раді Гельсінкі. Їй надходили пропозиції щодо включення до виборчих списків відразу від кількох партій, але вона відмовляла їм, щоб закінчити роботу над книгою.
У 2019—2021 роках працювала політичною експерткою в офісі партії «Лівий союз».
За результатами муніципальних виборів 2021 року отримала 5612 голосів й обрана до Гельсінської міської ради.
За результатами парламентських виборів 2 квітня 2023 року обрана депутатом едускунти у Гельсінському виборчому окрузі. Коскела набрала понад голосів.
Навесні 2024 року голова «Лівого союзу» Лі Андерссон, яка очолювала партію з 2016 року, оголосила, що відмовиться від посади голови восени. Свої кандидатури виставили Мінья Коскела, депутат едускунти з Куопіо та член регіональної ради Вантаа Гашав Бібані. Мінья Коскела обрана новою головою партії «Лівий союз» на засіданні ради партійних делегатів 19 жовтня за результатами консультативного голосування, яке відбувалося з 1 по 17 жовтня 2024 року. Загалом у голосуванні взяли участь 6493 члени «Лівого союзу». Право голосу мали члени. Явка становила 47,1 %. Мінья Коскела отримала 4115 (63,4 %) голосів членів.
Особисте життя У грудні 2019 року одружилася з кінорежисером (нар. 1984), з яким познайомилася у навчальній відпустці у 2018 році. Того ж року переїхала до Гельсінкі, де з чоловіком купила квартиру в . Переживши викидень, 2020 року народила дочку. У липні 2024 року пара оголосила про розлучення. З 2024 року зустрічається з однопартійцем та колегою-депутатом, колишнім футболістом Тімо Фурухольмом.
Бібліографія
Примітки
Посилання