Дорота Анна Свєневич-Брандт (; 27 липня 1972 року, Глушиця, Польська Народна Республіка)Profil zawodniczki na ligi włoskiej. www.legavolleyfemminile.it. [dostęp 2012-07-18]. (wł.) — польська волейболістка, яка виступала на позиції догравальниці. У 1991—2009 роках була гравчинею національної збірної Польщі, у складі якої провела 325 матчів. З лютого 2013 року працювала асистенткою тренера Яцека Пасінського у варшавському клубі «Спарта».

Чемпіонка Європи 2003 та 2005 років. Була визнана найціннішою гравчинею чемпіонату Європи 2005 року та найкращою волейболісткою Європи 2005 року. Завершила спортивну кар’єру у лютому 2012 року, залишивши клуб «Атом Трефл Сопот» під час турніру.

Рішенням Президента Республіки Польща Александра Квасневського від 22 листопада 2005 року нагороджена Лицарським хрестом Ордена Відродження ПольщіPostanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 23 listopada 2005 r. o nadaniu orderów .. Є почесною громадянкою міста Свідніця.

Її чоловік — Марек Брандт, який працював комісаром волейбольних матчів. Також він був спортивним директором волейбольних клубів «Атом Трефл Сопот» та PTPS «Піла». Подружжя має сина Юлека.

Кар'єра

Клуб Дорота Свєневич народилася вГлушиці, однак із ранніх років жила у Свідниці, де зробила свої перші кроки у волейболі в місцевому клубі «Полонія». Її перший тренер Анджей Зомбек так згадував початок її кар’єри:

«Спочатку були плач і скрегіт зубів. Лише з часом Дорота звикла до волейболу, і її вже неможливо було витягнути з майданчика»

Коли їй виповнилося 15 років, тренер Єжи Матляк, який тоді очолював першу команду «Полонії», включив її до складу. Через кілька років разом із командою зі Свідниці вона вийшла до першої ліги, після чого вирішила змінити клуб.

1993 року, за наполяганням Єжи Матляка, перейшла до клубу «Сталь» із Бельсько-Бялої, де він тоді працював тренером. Разом із командою здобула свої перші медалі на національному рівні: стала віцечемпіонкою Польщі 1994 та 1995 роках, а 1996 року виборола чемпіонський титул. Тричі виступала у фіналі Кубка Польщі, однак не змогла здобути трофей. Після сезону 1996/1997, у якому команда посіла останнє місце в лізі, вирішила продовжити кар’єру в Італії.

Протягом наступних дев’яти років представляла клуб «Деспар Перуджа». Разом із командою двічі ставала чемпіонкою Італії — 2003 та 2005 роках, тричі вигравала Кубок Італії — 1999, 2003 та 2005 роках, а також здобула Кубок італійської ліги. 2000 року виборола Кубок володарів кубків, а через чотири роки зіграла у фіналі Ліги чемпіонів. Під час фінального матчу зазнала серйозної травми, через яку не змогла продовжити гру. Її команда поступилася клубу «Марішаль Тенерифе», однак уже через два роки «Деспар Перуджа» зі Свєневич у складі став найкращою командою Європи, перемігши у фіналі клуб «Канни».

2006 року вона призупинила кар’єру через народження дитини. У цей період працювала директоркою Управління спорту та відпочинку міста Варшава, а також тренувала кадеток і юніорок у клубі UKS «Губерт-Охота Варшава».

Через рік повернулася на майданчик, приєднавшись до іспанського клубу «Ікаро Аларо Майорка», з яким здобула срібні медалі чемпіонату Іспанії. 2008 року повернулася до Італії та стала гравчинею клубу «Тена Сантерамо». Упродовж сезону через фінансові проблеми клубу розірвала контракт і повернулася до Польщі. У сезоні 2009/2010 років представляла клуб «БКС Алупроф Бельсько-Бяла» та здобула свій другий титул чемпіонки Польщі. З 2010 року виступала за «Атом Трефл Сопот», з яким стала віцечемпіонкою країни. На початку лютого 2012 року через фінансові проблеми клубу вирішила завершити кар’єру. Представник Свєневич уперше виступила за національну збірну у 13-річному віці, коли її запросили до юніорської команди тренери Данута Галабурда та Рафал Блащик. Дебютувала у складі дорослої збірної Польщі 1991 року. Вона брала участь у чемпіонаті Європи, де польська команда посіла 9-те місце. Такий самий результат збірна повторила 1995 року. 1997 та 1999 року польки завершили турнір відповідно на 8-му та 6-му місцях.

Упродовж кількох наступних років не виступала за національну команду, оскільки тодішній тренер Збігнєв Кшижановський бачив її на позиції ліберо, а сама спортсменка не погоджувалася на таку зміну амплуа.

Найбільших успіхів у складі збірної Польщі досягла під керівництвом тренера Анджея Нємчика. На чемпіонаті Європи 2003 року в Туреччині польська команда здобула золоті медалі. Два роки потому, на чемпіонаті Європи в Хорватії, польки знову стали чемпіонками, а Свєневич отримала нагороду найціннішої гравчині турніру. Європейська конфедерація волейболу визнала її найкращою волейболісткою Європи 2005 року.

2007 року після декретної перерви повернулася до збірної Польщі, яку тоді тренував Марко Бонітта. Польська команда кваліфікувалася до фінального турніру Світового Гран-прі, де посіла 6-те місце. Через кілька місяців вона виступила на чемпіонаті Європи в Бельгії та Люксембурзі, однак цього разу польська збірна залишилася без медалей, завершивши турнір на 4-му місці. Після того як її не включили до складу команди на кваліфікаційний турнір до Олімпійських ігор у Пекіні, який проходив у Галле, Бельгія, вона вирішила завершити кар’єру в національній збірній.

2009 року знову повернулася до складу збірної Польщі за запрошенням тренера Єжи Матляка. Вона брала участь у відбіркових матчах чемпіонату світу та Світового Гран-прі. Після завершення турніру в Кельцях оголосила, що через постійну критику та інтернет-атаки з боку анонімних користувачів остаточно завершує міжнародну кар’єру.У 1991–2009 роках вона зіграла 325 матчів за збірну Польщі . Досягнення

Клуб Чемпіонат Польщі :

1 місце: 1996, 2010 2 місце: 1994, 1995, 2011 3 місце: 1997

Кубок Польщі :

Фіналістка: 1994, 1995, 1997

Чемпіонат Італії :

1 місце: 2003, 2005

Кубок Італії :

Участь: 1999, 2003, 2005

Чемпіонат Іспанії :

2 місце 2008

Ліга чемпіонів :

Участь: 2006 Фіналістка: 2004

Кубок володарів кубків :

Участь: 2000

Кубок ЄВ :

Участь: 2005

Представник Чемпіонати Європи :

1. місце: 2003, 2005

Нагороди та відзнаки

1998 − Найкраща волейболістка італійської ліги 2005 − MVP чемпіонату Європи 2005 − Найкращий волейболіст Європи 2005 − Лицарський хрест Ордена Відродження Польщі Postanowienie Prezydenta Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 23 listopada 2005 r. o nadaniu orderów .

Тренерська кар'єра Після завершення спортивної кар’єри Дорота Свєневич пройшла тренерське стажування у Стамбулі за запрошенням тренера Джованні Гвідетті. Вона брала участь у тренуваннях, які проводили Зе Роберто та Даніеле Кастеллані.

У сезоні 2012/2013 років була асистенткою тренера Мирослава Контайнеца у команді PTPS «Піла». У січні 2013 року залишила цю посаду. З лютого 2013 року працювала асистенткою тренера Яцека Пасінського у варшавському клубі «Спарта».

Примітки