Багатовимірна комплексна стабілізаційна місія ООН у Малі ( , MINUSMA) миротворча місія ООН у Малі. MINUSMA була створена 25 квітня 2013 року на підставі резолюції Ради Безпеки ООН 2100 для стабілізації країни після повстання туарегів 2012 року. Офіційно місія була завершена 30 червня 2023 року, після понад десятиліття діяльності. Вона була розгорнута 1 липня 2013 року і вважається найсмертоноснішою миротворчою місією ООН. Хоча місія UNIFIL у Лівані втратила більше миротворців загалом, значна частина цих смертей (135 випадків) офіційно класифікована як «нещасні випадки». Натомість MINUSMA зазнала 175 загиблих унаслідок «насильницьких дій», що робить її офіційно найсмертоноснішою миротворчою місією в історії ООН.

Під час існування MINUSMA у Малі також діяли ще дві міжнародні миротворчі операції — місії Європейського Союзу EUCAP Sahel Mali та EUTM Mali.

Історія У 2012 році туареги та інші народи північного регіону Малі Азавад розпочали повстання під проводом Національного руху за визволення Азаваду. Після перших успіхів повстанців військові армії Малі заявили, що не мають достатнього оснащення для боротьби з ними, оскільки повстанці отримали значну кількість важкого озброєння після громадянської війни в Лівії 2011 року, а також з інших джерел. 21 березня 2012 року частина військових здійснила державний переворот.

Після перевороту повстанці продовжили наступ і захопили три найбільші міста півночі країни — Гао, Тімбукту та Кідаль. Після запровадження економічних санкцій і блокади з боку ЕКОВАС було укладено угоду, посередником у якій виступив президент Буркіна-Фасо Блез Компаоре під егідою ЕКОВАС. Згідно з домовленістю, Амаду Саного, який очолював державний переворот, мав передати владу Діонкунда Траоре, який тимчасово обіймав посаду президента до проведення виборів.

1 липня 2013 року 6000 миротворців ООН із запланованих 12 600 офіційно перебрали відповідальність за патрулювання північної частини країни від Франції та місії ЕКОВАС — Міжнародна місія підтримки в Малі (AFISMA) Pineschi Laura, TUTELA INTERNAZIONALE DEL PATRIMONIO CULTURALE E MISSIONI DI PACE DELLE NAZIONI UNITE: UN BINOMIO POSSIBILE? IL CASO MINUSMA, Rivista di Diritto Internazionale 2018, pag. 5, fasc. 1. Очікувалося, що місія відіграватиме важливу роль у проведенні президентських виборів у Малі 2013 року. Станом на 2013 рік це була третя за чисельністю миротворча операція ООН у світі.

16 червня 2023 року міністр закордонних справ Малі звернувся до Організації Об’єднаних Націй із проханням припинити діяльність MINUSMA, посилаючись на, за його словами, «нездатність» місії стабілізувати ситуацію в країні. Офіційно місію було завершено 30 червня 2023 року, а всі сили ООН мали залишити територію Малі до 31 грудня 2023 року.

Організація та сили Штаб-квартира місії розташовувалася у столиці Малі — Бамако. Оцінювання військової розвідки здійснював розвідувальний відділ U2 штабу сил місії.

У 2015–2016 роках контингент очолював данський генерал-майор Міхаель Лоллесгор, після нього — бельгійський генерал-майор Жан-Поль Деконінк, який перебував на посаді до 2 жовтня 2018 року. Згодом його змінив шведський генерал-лейтенант Денніс Гілленспорре. У листопаді 2021 року командувачем сил місії був нідерландський генерал-лейтенант Йоганнес Маттейссен.

країнами, які надавали військовий і поліцейський персонал для місії, були:

Інциденти У жовтні 2013 року терорист-смертник здійснив напад на чадських військовослужбовців, унаслідок чого загинули двоє солдатів.

13 грудня двоє сенегальських миротворців загинули внаслідок вибуху бомби біля Малійського банку солідарності в Кідалі — за день до другого туру парламентських виборів у Малі.

У жовтні 2014 року загинули 10 військовослужбовців — дев’ятеро з Нігеру та один із Сенегалу, поблизу Гао та Кідаля відповідно. Це збільшило загальну кількість загиблих у місії до 21, ще десятки людей отримали поранення. Події також передували заклику міністра закордонних справ Малі Абдулая Діопа до РБ ООН направити в країну сили швидкого реагування, оскільки, за його словами, зросла активність наркоторговців і ісламістських бойовиків.

Глава миротворчих операцій ООН Ерве Ладсу виступив перед РБ ООН із Бамако, де він також брав участь у меморіальній церемонії за загиблими військовими. Він зазначив, що зростанню атак на миротворців сприяло кілька факторів, зокрема скорочення французької військової присутності та недостатня спроможність малийських сил безпеки. У цих умовах MINUSMA, як основна міжнародна присутність у регіоні, стала головною ціллю нападів. Він також наголосив, що ООН більше не працює у класичних умовах миротворчої місії, і тому посилює захист персоналу, техніки та баз.

20 січня 2019 року база MINUSMA в Агуельхоку була атакована бойовиками. Напад було відбито, однак загинули 10 чадських миротворців ООН, ще 25 отримали поранення. Нападники прибули на кількох озброєних транспортних засобах. Повідомляється, що частину бойовиків було ліквідовано.

Відповідальність за атаку взяла на себе Аль-Каїда, заявивши, що це була відповідь на нещодавній візит прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу до Чаду та подальше відновлення дипломатичних відносин між Чадом та Ізраїлем. Організація Об’єднаних Націй, зокрема Генеральний секретар Антоніу Гутерреш, засудила цей напад.

25 січня 2019 року троє миротворців зі Шрі-Ланки загинули, ще троє отримали поранення внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою (СВП), який уразив їхню броньовану машину в районі Дуенци в Малі.

Організація Об’єднаних Націй повідомила, що внаслідок нападів на конвой ООН на півночі Малі загинули троє миротворців із Чаду, ще четверо отримали поранення. Генеральний секретар Антоніу Гутерреш та речник ООН Стефан Дюжаррік засудили ці атаки, заявивши, що вони можуть кваліфікуватися як воєнні злочини згідно з міжнародним правом.

10 травня 2020 року троє миротворців MINUSMA ООН загинули під час бойових дій поблизу Агуельхока.

Станом на 31 березня 2020 року загинули 209 військовослужбовців MINUSMA.

Двадцять миротворців MINUSMA були поранені, деякі з них — тяжко, під час атак повстанців у Дуенці в регіоні Мопті, 10 лютого 2021 року.

30 березня 2021 року MINUSMA оприлюднила звіт, у якому дійшла висновку, що французький авіаудар 3 січня 2021 року по віддаленому селу Бунті в регіоні Сахель призвів до загибелі щонайменше 22 осіб, з яких 19 були цивільними. Удар було завдано в межах операції «Eclipse» — спільної операції збройних сил Малі, Франції та G5 Сахель. Французькі військові заперечили звинувачення у порушеннях, заявивши, що удар літака Mirage 2000 знищив десятки джихадистів у результаті точкової атаки.

3 жовтня 2021 року один єгипетський миротворець загинув, ще четверо його колег отримали тяжкі поранення внаслідок вибуху саморобного вибухового пристрою.

5 грудня 2021 року два вибухи сталися на території казарм MINUSMA в Гао. Французька армія повідомила, що внаслідок інциденту були лише матеріальні пошкодження і не надала деталей щодо можливого походження вибухів.

8 грудня 2021 року семеро миротворців MINUSMA загинули, коли їхній конвой підірвався на саморобному вибуховому пристрої в центральному Малі, у районі Бандіагара в регіоні Мопті, під час руху між містами Дуенца і Севаре. Жодне угруповання одразу не взяло на себе відповідальність за вибух.

1 червня 2022 року в регіоні Кідаль загинув один миротворець із Йорданії з контингенту MINUSMA, ще троє його колег отримали поранення.

З 1 по 4 листопада 2023 року 37 миротворців отримали поранення внаслідок шести підривів саморобних вибухових пристроїв, спрямованих проти їхнього конвою під час виходу з Кідаля.

Примітки