Новополтавське рідкіснометалічно-апатитове родовище — комплексне родовище апатитових, рідкісноземельних і рідкіснометалевих руд у Західному Приазов’ї, одне з найбільших карбонатитових родовищ України. Розташоване поблизу села Новополтавка у Запорізькій області. Родовище приурочене до Новополтавського (Чернігівського) карбонатитового масиву Українського щита.

Родовище містить апатит, рідкісноземельні елементи (РЗЕ), ніобій, тантал, цирконій та супутні компоненти. Належить до стратегічних об’єктів мінерально-сировинної бази України.

Загальна характеристика

Новополтавське родовище належить до фосфор-рідкісноземельно-рідкіснометалевої формації карбонатитового типу. Воно пов’язане з палеопротерозойськими глибинними метасоматичними та магматичними процесами в межах Приазовського мегаблоку Українського щита.

Продуктивна структура представлена видовженою смугою розвитку карбонатитів і лужних метасоматитів довжиною понад 14 км. У північній частині масиву поширені апатитові та апатит-рідкіснометалеві руди з підвищеним вмістом ніобію та рідкісноземельних елементів.

Максимальна потужність рудоносних тіл на окремих ділянках досягає 600–700 м.

Новополтавське рідкіснометалічно-апатитове родовище знаходиться в Чернігівському районі Запорізької області і приурочене до однойменного карбонатитового масиву в Західному Приазов’ї. Продуктивний Чернігівський комплекс становить собою видовжену (понад 14 км) складно-зональну смугу розвитку палеопротерозойських високотемпературних глибинних метасоматитів, серед яких поширені карбонатити з апатитовою і апатит-рідкіснометалічною мінералізацією.

В північній розширеній частині структури, в апатитвмісних карбонатитах зафіксовані досить високі концентрації мінералів ніобію та рідкісних земель. Родовище відноситься до фосфор-рідкісноземельно-рідкіснометалічної рудної формації в карбонатитах. Виділяються наступні асоціації рідкіснометалічних мінералів :

1) гатчетолітова з баделеїтом у кальцитових карбонатитах; 2) монацит-церит-фергюсонітова в кальцитових і доломіт-кальцитових карбонатитах; 3) пірохлор-колумбітова з цирконом в карбонатитових фенітах; 4) пірохлор- цирконова в сієнітових лужних породах.

На родовищі поширена кора вивітрювання з багатим вмістом ніобію, рідкісних земель, фосфору. При основній ролі апатиту зустрічаються фергюсоніт, гатчетоліт, флоренсит, колумбіт, пірохлор, ферсміт.

Особливо багатими є ділянки перемитої кори вивітрювання. Ресурси корінних комплексних руд (фосфор, тантал, ніобій, флуор) – 384,7 млн. т. Родовище детально розвідане і підготовлене до експлуатації. Передбачено розробку покладу до глибини 600 м з ціликом заввишки 100 м для перекриття нестійких порід кори вивітрювання. Розробку передбачено провадити знизу камерами із закладкою виробленого простору

Географічне положення

Родовище розташоване в Західному Приазов’ї, у межах Запорізької області України, поблизу села Новополтавка. У геоструктурному відношенні воно приурочене до Чернігівської зони розломів Приазовського мегаблоку Українського щита.

Історія вивчення

Перші геологічні дослідження району були проведені у середині XX століття під час пошуків фосфатної та рідкіснометалевої сировини. У процесі геолого-розвідувальних робіт було встановлено наявність карбонатитових тіл з комплексною апатит-рідкіснометалевою мінералізацією.

У другій половині XX століття на родовищі виконувалися детальні геологічні, мінералогічні та геохімічні дослідження, а також технологічні випробування руд. Було здійснено підрахунок запасів та попередню техніко-економічну оцінку можливості промислового освоєння.

У 2019 році опубліковано спеціальну монографію «Новополтавское (Черниговское) карбонатитовое апатит-редкометальное месторождение Украинского щита», присвячену геології, мінералогії та економічній оцінці родовища.

Геологічна будова

Родовище пов’язане з карбонатитовим масивом, сформованим у межах давніх кристалічних порід Українського щита. У будові родовища беруть участь: карбонатити; лужні метасоматити; фенітові породи; апатитові руди; апатит-рідкіснометалеві руди.

Основними породоутворювальними мінералами є: кальцит; доломіт; апатит; біотит; магнетит.

Серед рудних і акцесорних мінералів поширені: пірохлор; баделеїт; гатчетоліт; монацит; бастнезит; циркон; колумбіт-танталіт.

Руди характеризуються складною багатокомпонентною мінералізацією.

Корисні компоненти

Основними корисними компонентами родовища є: фосфор (у вигляді апатиту); рідкісноземельні елементи; ніобій; тантал; цирконій.

Промисловий інтерес становлять також супутні компоненти, які можуть вилучатися під час комплексної переробки руд.

Запаси та ресурси

Новополтавське родовище належить до найбільших в Україні об’єктів апатитової та рідкіснометалевої сировини.

За різними оцінками, прогнозні ресурси апатитових руд становлять близько 1,2 млрд т. Балансові запаси руд оцінюються у сотні мільйонів тонн.

Родовище містить значні ресурси рідкісноземельних елементів і ніобію, що розглядаються як стратегічно важливі для розвитку високотехнологічних галузей промисловості.

Технологічні особливості

Руди родовища характеризуються комплексним складом і потребують багатостадійної переробки. Основним напрямом технологічного освоєння є отримання: апатитового концентрату; рідкісноземельних концентратів; ніобієвих і танталових продуктів.

Для переробки руд пропонувалися комбіновані гравітаційні, магнітні та флотаційні схеми збагачення.

Господарське значення

Новополтавське родовище є одним із ключових перспективних об’єктів мінерально-сировинної бази України. Його освоєння розглядається як важливий чинник: розвитку фосфатної промисловості; створення власної сировинної бази рідкісноземельних металів; забезпечення потреб високотехнологічних виробництв; зменшення імпортної залежності України у сфері стратегічних металів.

Рідкісноземельні елементи та ніобій використовуються в електроніці, металургії, авіакосмічній техніці, енергетиці та виробництві спеціальних сплавів.

Сучасний стан

Родовище не перебуває у промисловій експлуатації, однак розглядається як перспективний об’єкт для інвестування та подальшого освоєння. У науковій і виробничій літературі Новополтавське родовище часто згадується серед стратегічних рідкіснометалевих об’єктів України.

Див. також

Карбонатити Рідкісноземельні елементи Український щит Приазовський мегаблок Апатит Ніобій Тантал

Примітки

Література

Шеремет Є. М., Дубина А. В., Кривдик С. Г. та ін. Новополтавское (Черниговское) карбонатитовое апатит-редкометальное месторождение Украинского щита. — Київ : Академперіодика, 2019. — 198 с. Михайлов В. А. Високоперспективні об'єкти мінерально-сировинної бази України. Частина 1. Металічні корисні копалини // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. — 2023. — № 1(100). Металічні корисні копалини України : навчальний посібник. — Житомир, 2024. Геологія родовищ корисних копалин України. — Київ : ВПЦ «Київський університет». Металічні і неметалічні корисні копалини України. Том 1. Металічні корисні копалини / За ред. М. П. Щербака. — Київ—Львів : Центр Європи, 2005. Геологія родовищ корисних копалин України / За ред. Г. І. Каляєва. — Київ : Логос, 2001.

Посилання

Високоперспективні об'єкти мінерально-сировинної бази України Монографія про Новополтавське родовище Примітки