Генріх Михайлович Фукс (, село Поповкіно (Йост) Новоузенського повіту Самарської губернії, тепер неіснуюче село Саратовської області Російської Федерації — розстріляний , місто Саратов, тепер Російська Федерація) — радянський діяч, голова Центрального виконавчого комітету АРСР Німців Поволжя, голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя.

Життєпис Народився в селянській родині. З 1905 року жив у місті Саратові. Навчався в Саратовській 2-й чоловічій гімназії, яку закінчив у 1915 році (атестат від 29 квітня 1915 року за № 687).

У 1915 році вступив на механічне відділення Варшавського політехнічного інституту імператора Миколи II, який не закінчив, оскільки був мобілізований до російської імператорської армії. Учасник Першої світової війни.

У 1918 році добровільно вступив до Червоної армії. У 1918—1919 роках — командир 1-го Катериненштадтського комуністичного німецького полку. Брав участь у боях в Україні проти військ УНР Симона Петлюри, а пізніше проти білогвардійських військ генерала Денікіна.

Член РКП(б) з січня 1919 року.

У 1919 році відкликаний з фронту і працював на різних відповідальних посадах в Області німців Поволжя.

У 1921 році — начальник управління територіального батальйонного округу, відповідальний за випуск додатка до газети «Nachrichten» — «Das neue Heer». Навесні 1921 року обраний членом революційного комітету Трудової комуни області німців Поволжя і командував загонами з придушення селянського повстання в Марксштадтському повіті.

З липня 1921 до січня 1924 року — завідувач сільськогосподарського відділу виконавчого комітету Трудової комуни Області німців Поволжя. Під час голоду в Поволжі, з серпня 1921 до вересня 1922 року був членом обласної комісії допомоги голодуючим (облкомдопгол).

З березня 1923 року — член ради Німецько-Волзького банку сільськогосподарського кредиту (Німволбанку).

У січні 1924 — квітні 1927 року — народний комісар землеробства АРСР Німців Поволжя.

У квітні 1927 — 5 січня 1930 року — представник Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя при Торговому представництві СРСР у Німеччині.

5 січня 1930 — лютий 1931 року — заступник голови Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя.

Одночасно в травні 1930 — лютому 1931 року — т.в.о. заступника голови Центрального виконавчого комітету АРСР Німців Поволжя.

У лютому 1931 — 30 грудня 1934 року — голова Ради народних комісарів АРСР Німців Поволжя.

Одночасно в січні — 30 грудня 1934 року — голова Центрального виконавчого комітету АРСР Німців Поволжя.

30 грудня 1934 року на позачерговому пленумі обласного комітету ВКП(б) АРСР Німців Поволжя знятий з посад голови ЦВК і РНК АРСР. Переведений на радянську роботу в Башкирську АРСР.

23 червня 1935 року постановою Президії ЦВК Башкирської АРСР призначений заступником голови Ради народних комісарів Башкирської АРСР. 29 лютого 1936 року постановою Президії ЦВК Башкирської АРСР звільнений від обов'язків заступника голови РНК Башкирської АРСР у зв'язку з призначенням його на посаду керуючого Уфимським міським будівельним трестом Башкирської АРСР.

Делегат XV Всеросійського з'їзду Рад (26 лютого — 5 березня 1931), XVII з'їзду ВКП(б) (26 січня — 10 лютого 1934).

30 березня 1937 року заарештований органами НКВС СРСР у справі «про підпільну націоналістичну фашистську організацію» в АРСР німців Поволжя. Обвинувачений за статтями 58-1а, 58-7, 58-9 карного кодексу РРФСР. 21 січня 1938 року Військовою колегією Верховної Ради СРСР засуджений до вищої міри покарання. Розстріляний того ж дня.

Посмертно реабілітований Військовою колегією Верховного суду СРСР 29 грудня 1956 року.

Родина Дружина — Валентина Герасимівна Фукс-Леонтьєва; діти — Юрій, Михайло.

Примітки

Джерела Фукс Генрих Михайлович Фукс Генрих Михайлович (Fuchs Heinrich)