Пшеничне поле з кипарисами () — одна з трьох подібних картин нідерландського живописця Вінсента ван Гога, які входять до його серії «Пшеничне поле». Усі вони були написані в психіатричній лікарні Сен-Поль-де-Мозоль у Сен-Ремі-де-Прованс поблизу Арля, де Ван Гог добровільно перебував на лікуванні з травня 1889 до травня 1890 року. Одна з трьох картин знаходиться в Метрополітен-музеї в Нью-Йорку, друга — в Національній галереї в Лондоні, третя, меншого розміру, — у приватній власності. Крім того, в Музеї ван Гога в Амстердамі зберігається рисунок, виконаний очеретяним пером.

Передісторія Для Вінсента ван Гога характерними ознаками Провансу були оливкові, фігові дерева, виноградники і особливо кипариси. 25 червня 1889 року він написав своєму братові Тео:

Захоплення Ван Гога кипарисами породило серію робіт: окрім «Пшеничного поля з кипарисами» серед них картини Кипариси (1889, Метрополітен-музей), «Зоряна ніч» (1889, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк)), «Кипариси та дві жінки» (1889, Музей Креллер-Мюллер та 1890, Музей ван Гога) та «Дорога з кипарисом та зіркою» (1890, Музей Креллер-Мюллер).

Опис Після серії нервових зривів взимку 1888 року в Арлі, 8 травня 1889 року Ван Гог добровільно потрапив до психіатричної лікарні Сен-Поль-де-Мозоль у селі Сен-Ремі на півдні Франції. Перший місяць у Сен-Ремі він провів малюючи на території лікарні. Там у нього була власна студія в кімнатці на першому поверсі. А вже на початку червня він мав змогу малювати за межами лікарні в навколишній сільській місцевості. У середині червня 1889 року він написав «Зоряну ніч», у якій домінуючим елементом є кипариси. Згодом ван Гог намалював кілька версій картини «Пшеничне поле з кипарисами». Перша версія картини (F717), яку він описав як етюд, була створена в липні 1889 року, невдовзі після «Зоряної ночі».

На картині зображений типово провансальський пейзаж: золоте поле стиглої пшениці з кількома маками. На задньому плані, праворуч, височіють низький і високий витончені провансальські кипариси, а ліворуч, у світлішому відтінку зеленого, невелика група оливкових дерев. Далі позаду видно обриси гірського хребта. Над ним — білі хмари, що кружляють в небесній блакиті. Ван Гог писав картину на свіжому повітрі поруч з лікарнею під час літнього містралю, сильного, холодного вітру південної Франції, який ніби оживляє весь пейзаж. Все зображено потужними ритмічними лініями та закрученими мазками пензля, які передають відчуття ван Гогом життєвої сили природи. Ван Гог вважав цю роботу однією зі своїх найкращих літніх картин. У листі до свого брата Тео, написаному 2 липня 1889 року, він так описав картину: Зараз картина (F717) є частиною колекції Метрополітен-музею в Нью-Йорку.

Малюнок пером та дві інші версії картини «Пшеничне поле з кипарисами» датуються серпнем або вереснем 1889 року. Малюнок пером найдавніший. Обидві картини, ймовірно, були написані в студії. Ван Гог спочатку зробив ескіз вугіллям, а потім наносив фарбу тоншими шарами, ніж у першій версії. Пшеничне поле має найтовстіший шар фарби. На небі полотно просвічує крізь фарбу в кількох місцях, створюючи особливий ефект. Для хмар ван Гог використав цинкові білила, а не тьмяніші свинцеві білила, незважаючи на гіршу здатність цинкових до висихання. Для інших кольорів він використовував широкий спектр пігментів: кобальтово-синій і ультрамарин для неба, хромово-жовтий — для пшеничного поля, кіновар — для маків на передньому плані, а також і смарагдово-зелений — для оливкових дерев і кипарисів. Повторюючи липневу версію картини, Ван Гог вніс до композиції кілька змін. Деякі ділянки в середній частині полотна було спрощено; силуети кипарисів стали жвавішими, а ритмічні лінії, що проходять крізь композицію, — виразнішими, особливо в контурах гір і краю пшеничного поля. Повторення композиції в студії дало художникові змогу глибше дослідити декоративні та експресивні елементи свого мистецтва. Ці невеликі відмінності показують, як у відносно спокійній атмосфері студії Ван Гог прагнув перетворити безпосереднє спостереження природи на лаконічніше й потужніше живописне висловлювання.

Дві більші версії картини «Пшеничне поле з кипарисами» ван Гог надіслав брату Тео 28 вересня 1889 року. Вдова Тео ван Гога 1900 року продала версію липня 1889 року художнику Емілю Шуффенекеру. Згодом картина побувала у багатьох власників, поки 1993 року була придбана Метрополітен-музеєм за 57 млн доларів.Korenveld met cipressen op de website van het MoMA. Gearchiveerd op 1 augustus 2023. Версія картини (F615) вересня 1889 року належить Лондонській національній галереї з 1923 року.Korenveld met cipressen op de website van de National Gallery. Gearchiveerd op 3 juni 2023. Меншу картину ван Гог подарував матері та сестрі. Тепер вона перебуває в приватній колекції.

Див. також Перелік картин ван Гога

Примітки

Джерела