Мілосла́в Ма́сопуст (; 26 вересня 1924 — 4 січня 2026) — генерал чехословацької армії, учасник бойових дій у складі 1-го Чехословацького армійського корпусу в СРСР.
Ранні роки Масопуст народився 26 вересня 1924 року в селі Чеський Страклов на Волині (Дубенський повіт). На той час ця територія входила до складу Західної України, яка була окупована Польщею. Масопуст навчався в польській гімназії, доки у 1939 році Радянський Союз не анексував цей регіон. Під час німецько-радянського вторгнення до Польщі Масопуст став свідком того, як німецький пілот на чехословацькому літаку бомбардував залізничні ешелони з біженцями та пораненими солдатами.
Незабаром після початку окупації радянська влада ліквідувала гімназії, замінивши їх десятирічними школами. Українські гімназії були відновлені після німецького вторгнення в 1941 році. Масопуст продовжив навчання в гімназії імені Симона Петлюри, поки її не закрили через дев'ять місяців після відновлення роботи. Йому вдалося влаштуватися на роботу на м'ясокомбінат, завдяки чому він уникнув примусових робіт.
Після вторгнення нацисти створили в Дубні гетто, куди відправили єврейське населення Західної України. Згодом, пограбувавши їхнє майно, окупанти вивезли мешканців гетто на місце незавершеного радянського аеродрому поблизу Дубна. Людей змусили роздягнутися, загнали в котловани, призначені для будівництва ангарів, і розстріляли. Ті, кому вдалося втекти до сусіднього села, згодом були вбиті разом із сім'ями, які надали їм притулок.
Чехословацький армійський корпус До лютого 1944 року радянські війська увійшли на Волинь і опинилися в позиційному протистоянні з німцями, які закріпилися на висотах за річкою Іква поблизу Дубна. Масопуст перетнув лінію фронту та вступив до чехословацького армійського корпусу. Він пройшов підготовку і був призначений командиром відділення кулеметників.
Після поранення під Кросно його направили на курси водіїв та зарахували до 5-го артилерійського полку, у складі якого він брав участь у Словацькому національному повстанні як командир підрозділу постачання.
Повоєнний період Після закінчення Другої світової війни Масопуст деякий час працював разом із батьком управителем на сільськогосподарській фермі. У 1947 році він вступив до військової академії і надалі служив на керівних посадах в артилерійських підрозділах. Він завершив службу у званні бригадного генерала (згодом отримав звання генерал-лейтенанта). У 2002–2004 роках він обіймав посаду віцепрезидента Чехословацької асоціації легіонерів. У 2015 році, у віці 91 року, він одружився вдруге. 26 вересня 2024 року він відсвяткував 100-річний ювілей, а помер 4 січня 2026 року у віці 101 року.
Примітки
Посилання