Віктор Ноевич (Меєр-Невахович) Ярхо (5 березня 1920, Харків, УРСР — 11 липня 2003, Бордо, Франція) — радянський і російський філолог-класик, спеціаліст з античної драми, письменник. Доктор філологічних наук, професор.

Біографія Батьки — Меєр-Невах (Ной) Соломонович і Рахіль Харитонівна Ярхо. Навчався у МІФЛІ (класичне відділення), звідти пішов на фронт.

Закінчив МДУ (1946). З 1949 року — викладач МДПІІВ імені Моріса Тореза, у 1956—1996 роках — завідувач кафедри давніх мов інституту, з 1964 року — доктор филологических наук (Дисертація «Драматургія Есхіла), з 1966 року — профессор.

У 1996 році переїхав до сім'ї доньки в Бордо (Франція), після чого 8 років присвятив редагування колишніх робіт, написання нових, перекладів та коментування — всього підготував понад 15 книг.

Наукова діяльність Основні галузі дослідницької діяльності Ярхо — давньогрецька трагедія та комедія, давньогрецький епос та лірика, новознайдені папіруси з текстами античної літератури, а також античні письменники міфографічного жанру.

Автор ряду коментованих перекладів античних міфографів (Парфеній, Антонін Ліберал, Псевго-Гігін, Диктіс, Дарет Фригійський, «Перший Ватиканський міфограф»), а також вступних статей та наукових коментарів до нових видань класичних російських перекладів з давньогрецької — «Одіссеї» в перекладі Тадея Зелінського (Ярхо спільно з М. Л. Гаспаровим), трагедій Евріпіда в перекладі Інокентія Анненського, комедій Арістофана, Менандра та ін. Досліджував становлення етико-моральних понять в античному світі.

У своїх роботах Ярхо приділяє особливу увагу трансформації жанру та всього ладу засобів вираження. Член редакційної колегії серії книг «Бібліотека античної літератури», випущеної видавництвом «Художня література».

Під керівництвом та за безпосередньою участю Ярхо на його кафедрі були розроблені принципи викладання латинської мови в інститутах іноземних мов та створений призначений для таких інститутів підручник (Латинский язык. / Под общей редакцией В. Н. Ярхо и В. И. Лободы. — , 1961), а також довідковий словник «Античная культура. Литература, театр, искусство, философия, наука» (1995) для студентів гуманітарних факультетів.

Близько 40 наукових праць Ярхо вийшли у перекладі різними мовами. Протягом багатьох років Ярхо був членом редакційної ради міжнародного наукового журналу «Філологус» (Німеччина), а з середини 1990-х років — був членом міжнародного наукового комітету журналу «Ейкасмос» (Болонья).

За деякими оцінками, Ярхо — «один з найбільших російських антикознавців другої половини XX століття».

Основні роботи Книги

«Аристофан» (, 1954); «Эсхил» (, 1958); «Драматургия Эсхила и некоторые проблемы древнегреческой трагедии» (, 1978); «У истоков европейской комедии» (1979); «Антигона» (1986); «Античная драма. Технология мастерства» (1990); Античность. Словарь-справочник. Общая редакция, предисловие В. Н. Ярхо. Дубна, 1998. Древнегреческая литература: Греческая и греко-римская комедия. — М., 2000. Древнегреческая литература: собрание трудов. В 4 т. М.: Лабиринт, 2000—2002 Том 1. Эпос. Ранняя лирика. М.: Лабиринт, 2001 Том 2. Трагедия. М.: Лабиринт, 2000 Том 3. Греческая и греко-римская комедия. М.: Лабиринт, 2002 Том 4. Обретённые страницы. История древнегреческой литературы в новых папирусных открытиях. М.: Лабиринт, 2001 Античность. Словарь-справочник. Общая редакция, предисловие В. Н. Ярхо. 2-е изд. М, 2002. Внутри и вне Садового кольца: воспоминания обычного заведующего кафедрой. М.: Лабиринт, 2003.

Менандр: у истоков европейской комедии. М.: Лабиринт, 2005. 448 стр. Софокл: жизнь и творчество. М.: Лабиринт, 2005

Статті

Была ли у древних греков совесть? // Античность и современность". — , 1972; Софокл и его трагедии (1988); Трагический театр Софокла (1990); Ф. Ф. Зелинский — переводчик Софокла (1990)

Переклади та підготовлені видання

Еврипид. Трагедии / Пер. Инн. Анненского, ст. М. Л. Гаспарова и В. Н. Ярхо, прим. В. Н. Ярхо. Отв. ред. М. Л. Гаспаров. (Серия «Литературные памятники»). В 2 т. М.: Ладомир-Наука, 1999. (переизд.: М.: Ладомир-Наука, 2006) Т. 1. Алькеста. Медея. Гераклиды. Ипполит. Андромаха. Умоляющие. Гекуба. Геракл. Троянки. Ифигения в Тавриде (Ифигения-жрица). — 656 стр. Т. 2. Электра. Елена. Финикиянки. Ион. Орест. Вакханки. Ифигения в Авлиде (Ифигения-жертва). Киклоп. — 704 стр. Аристофан. Комедии и фрагменты. — 2-е изд., репр. 2000 / Пер. Адриана Пиотровского. Изд. подг. В. Н. Ярхо. — М.: Ладомир; Наука, 2008. — 1034 с. Гомер. Одиссея / Изд. подг. В. Н. Ярхо. — М.: Наука, 2000. — 482 с. Первый Ватиканский мифограф. Пер. с лат., вступ. ст. и комм. В. Н. Ярхо. СПб., 2000.

Драконций. Мифологические поэмы. Перевод с латинского, вступительная статья и комментарии В. Н. Ярхо. М.: Лабиринт, 2001 — ISBN 5-87604-143-2

Примітки

Посилання

Список праць Віктора Нойовича Ярхо