Іван Дмитрович Ситін (, — †) — популярний видавець найбільшого видавництва у Російській імперії, російський підприємець, книговидавець та просвітитель, засновник першого на Росії видавництва літератури масовими тиражами «». Ініціатор кількох десятків видавничих проектів, що отримали широку популярність. До сфери його видавничих інтересів входили всі сегменти книжкового ринку — від підручників та книг для дітей до енциклопедій та зібрань творів класиків художньої літератури.
Життєпис Син селянина Солігалицького повіту Костромської губернії, Ситін переїхав зі свого села Гньоздніково до м. Москви у 13 років і відкрив власну книгарню в 1883 р. Він заробив статок, друкуючи мільйони календарів-альманахів, що містили різноманітну практичну інформацію. Вони були дешевими та привабливо ілюстрованими.
За цим починанням послідували дуже дешеві видання творів Пушкіна, Гоголя та Толстого. Після закінчення терміну дії їхніх авторських прав Ситін стиснув усі їхні твори в один том, який коштував лише 90 копійок. Він був першим видавцем, який охопив селян по всій Російській імперії та сформував народний смак у всій країні .
Максим Горький називав Ситіна фактичним «міністром народної освіти», чиї календарі та листівки «зменшили щонайменше вдвічі кількість рецидивів неписьменності» .
Лев Толстой запропонував редагувати «дешеву, спрощену серію, яка б відображала його моральні вчення і не була б захищена авторським правом» .
У 1882 р. представив свою книгодрукарську продукцію на Всеросійській промисловій виставці і за поданням завідувача художнім відділом виставки М. П. Боткіна був удостоєний срібної медалі «За старанність» на Станіславській стрічці, зображення якої згодом прикрасило фірмовий бланк «».
Між 1887 і 1916 роками друкарня Ситіна в Замоскворіччі випустила понад 400 букварів та підручників. Пізніше він розширив свою діяльність до видання популярних енциклопедій, таких як «Військова енциклопедія» у вісімнадцяти томах, «Енциклопедія для дітей» у десяти томах та «енциклопедія наполеонівських війн» у семи томах.
На початку XX століття Ситін домінував у видавничій галузі Російської імперії. Саме він відродив географічний журнал «Вокруг света» (який видається й донині). Він замовляв численні переклади пригодницької прози таких авторів, як Жюль Верн і Герберт Велс. «Русское слово», маловідома консервативна газета, була перетворена Ситіним на найпопулярнішу (і найдешевшу) щоденну газету Російської імперії; її тираж перевищив один мільйон примірників у 1917 році .
Після державного перевороту комуністів у Російській імперії та проголошення «російської федерації» друкарню Ситіна влада комуністів конфіскувала, але він вирішив не емігрувати та помер у безвісті у своїй маленькій квартирі на Тверській вулиці у віці 83 років. Ця квартира з 1989 р. є національним музеєм Москви .
У 1990 р. видавництво «McGill–Queen's University Press» опублікувало дослідження Чарльза Руда «Російський підприємець: видавець Іван Ситін з Москви, 1851—1934» ).
Примітки
Посилання
Музей Ситіна в Москві Список публікацій Ситіна