Рудні гори (офіційно Рудні гори/Крушногорський гірничодобувний регіон; , ) — це ландшафт промислової спадщини, якому понад 800 років, у прикордонному регіоні Рудних гір між німецькою землею Саксонія та Північною Богемією в Чехії. Він характеризується великою кількістю історичних, значною мірою оригінальних, пам'яток техніки, а також численними окремими пам'ятками та колекціями, пов'язаними з історичною гірничодобувною промисловістю регіону. 6 липня 2019 року гірничодобувний регіон Рудні гори/Крушногорі був внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО завдяки його винятковому свідченню розвитку гірничодобувних технологій протягом останніх 800 років.
Опис Рудні гори гірничодобувний регіон займає приблизно завдовжки та завширшки, на кордоні Німеччини та Чехії, з великою щільністю історичних гірничих об'єктів та пам'яток. Через інтенсивність та безперервний характер видобутку корисних копалин у регіоні, весь ландшафт сильно залежить від гірничої справи, від транспорту до водопостачання та міського планування. Регіон включає багато добре збережених реліквій покинутих шахт, включаючи самі шахти, шахтні стволи, плавильні заводи та водяні кузні.
Об'єкт Світової спадщини становить 22 гірничодобувні об'єкти та пам'ятки, 17 у Німеччині та 5 у Чехії. Найбільшим із них є Абертами — Божі Дар — Горні Блатна — Гірничий ландшафт площею . Список:
Німеччина
Середньовічні срібні копальні Диппольдисвальде Гірничий ландшафт Альтенберг-Циннвальд Адміністративний центр Лауенштайн Гірничодобувний ландшафт Фрайберга Гірничодобувний ландшафт Гоер-Форст Шнеберзький гірничодобувний ландшафт Смальтовий завод Schindlers Werk Гірничодобувний ландшафт Аннаберг-Фронау Гірничодобувний ландшафт Пельберґа Шахтарський ландшафт Бухгольца Шахтарське містечко Марієнберг Лаута Гірничодобувний ландшафт Гірничодобувний ландшафт Еренфрідерсдорфа Ґрюнтальський завод з вилігування срібла та міді Гірничодобувний ландшафт Айбенштока Гірничодобувний ландшафт Ротер-Берга Ландшафт уранового видобутку
Чехія
Яхимовський гірничодобувний ландшафт Абертами — Божи Дар — Горні Блатна — Шахтарський ландшафт Червона вежа смерті в Острові Крупський гірничодобувний ландшафт Гірничодобувний ландшафт на пагорбі Меднік у Меденці
Історія З моменту першого відкриття срібної руди в 1168 році в Кристіансдорфі на території сучасного містечка Фрайберг, яке є частиною Фрайберзького гірничого поля, видобуток корисних копалин у Рудних горах безперервно вівся до 1990 року. Протягом цього часу в регіоні видобували кілька різних металів. Срібло було першим металом, який видобували в регіоні (особливо навколо Фрайберга), і регіон був провідним світовим виробником срібної руди протягом XIV—XVI століть. На богемському боці гір Крупка перетворилася на відоме шахтарське місто, де видобували срібло, олово, а пізніше залізо, свинець, мідь та ртуть. Після того, як поверхневі поклади срібла та олова почали скорочуватися в XVI столітті, регіон став відомим як світовий виробник кобальту, і цей статус він зберігав до середини XVIII століття. Зрештою, антрацит та уран видобувалися у 19-му та 20-му століттях, і вони стали двигунами економічного розвитку Саксонії. Сьогодні родовища індію, вольфраму, олова та літію досліджуються на предмет їхнього економічного потенціалу.
Галерея
Примітки
Посилання
Сторінка об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Рудногорський гірничодобувний регіон Рудні гори