Суалоцін (Суалокін, α Дельфіна) — кратна зоря у сузір'ї Дельфіна, друга за яскравістю в сузір'ї.
Вона складається з потрійної зорі, позначеної як α Дельфіна A, разом із п'ятьма слабкими, імовірно оптично-подвійними сусідами, позначеними як α Дельфіна B, C, D, E та F. Два компоненти A позначені як α Дельфіна Aa та Ab.
Спостережні характеристики Видима зоряна величина α Дельфіна A у смузі V становить 3,8. Абсолютна зоряна величина — -0,51. Річний паралакс за даними Gaia становить 13,7298 ± 0,3502 mas. Власний рух зорі: RA: 71,57, Dec: -30,66 mas/рік. Променева швидкість — -3,4 км/с. Показник кольору B−V = -0,06.
Фізичні характеристики За спектральним класом α Дельфіна є гарячою зорею класу B. Інфрачервона фотометрія (2MASS): J = 3,904, H = 3,89, K = 3,826.
Назва та позначення α Дельфіна (латинізована як Alpha Delphini) — позначення Байєра цієї системи. Позначення шести компонентів як Alpha Delphini A — F і компонентів A як Alpha Delphini Aa та Ab походять від конвенції, яку застосовує Вашингтонський каталог парних зір (WDS) для кратних зоряних систем, і яку прийняла Міжнародна астрономічна спілка (МАС). Компоненти першої зорі Aa, Ab1 та Ab2 також іноді називають A, Ba і Bb відповідно.
Назва Суалоцін () вперше з'явилася в «Палермському зоряному каталозі» Джузеппе Піацці, який було опубліковано 1814 року. Невідомі раніше назви — Суалоцін та Ротанев — було приписано α та β Дельфіна відповідно. . Помічником Піацці (а пізніше — його наступником на посаді директора Палермської астрономічної обсерваторії) був Нікколо Каччаторе (), латинізовано — Nicolaus Venator (італійське «cacciatora» означає «мисливець», ). Якщо ж записати літери у зворотному порядку, то виходить Sualocin Rotanev. Таким чином, вважається, що у цих назвах зашифровано ім'я Каччаторе.
12 вересня 2016 року робоча група МАС з назв зір затвердила назву Суалоцін для компонента α Дельфіна Aa.
У китайській астрономії астеризм, який складається з α Дельфіна, γ² Дельфіна, δ Дельфіна, β Дельфіна та ζ Дельфіна має назву (), яка означає «Добрий гарбуз». Відповідно, китайська назва α Дельфіна — (, «перша зоря Доброго Гарбуза»).
У індуїстській астрономії зоря відповідала одній з накшатр під назвою Данішта.
Властивості α Дельфіна A — спектрально-подвійна, яка розділена методом спекл-інтерферометрії. Компоненти рознесені на 0,2" і мають 17-річний період обертання. α Дельфіна Aa має спектральний клас B9IV. Це субгігант, який почав відходити від головної послідовності, приблизно в 3,8 раза масивніший за Сонце й приблизно вдвічі гарячіший.
Спектральний тип вторинної зорі не можна визначити, оскільки вона занадто близька й занадто тьмяна порівняно з головною, але було показано, що вона сама є подвійною зорею з періодом обертання 30 днів. Спектральні лінії, що показують зміни променевої швидкості, імовірно, належать тьмянішому компонентові, яких виходячи з його маси, має бути зорею класу F. Масивніша зоря внутрішньої пари, імовірно, є білим карликом, можливо не виявленим у спектрі через те, що швидке обертання маскує його лінії поглинання.
П'ять тьмяних сусідніх зір мають видимі зоряні величини близько 11–13 та кутові відстані 35"–72". Усі вони показують рух відносно α Дельфіна A і мають набагато менші паралакси.
Примітки
Посилання Альфа Дельфіна у базі даних SIMBAD — Centre de données astronomiques de Strasbourg (CDS)