Семе́н Усти́мович Гончаре́нко (9 червня 1928, село Шпакове, нині Новомиргородського району Кіровоградської області — , м. Київ) — український педагог. Доктор педагогічних наук (1989). Професор (1990). Дійсний член Академії педагогічних наук України (1992). Провідний методолог педагогічної науки України.

Біографія Народився 9 червня 1928 року в селі Шпакове Новомиргородського району Кіровоградської області в селянській родині.

У 1935 році вступив до першого класу Шпаківської неповної середньої школи, де до початку Другої світової війни закінчив шість класів.

На початку січня 1944 року разом із братом Олександром уникнув примусового вивезення на роботи до Німеччини, після чого вони вступили до партизанського загону імені Устима Кармелюка (командир — М. Владіміров), що діяв на території Жмеринського району Вінницької області .

Після відступу німецьких військ із Вінниччини повернувся до рідного села, а його брат Олександр продовжив службу в лавах Червоної армії.

1 жовтня 1944 року вступив до 7-го класу Канізької неповної середньої школи.

У 1945 році вступив до 8-го класу Панчівської середньої школи. Навчання у старших класах збіглося з голодом 1946–1947 років та труднощами повоєнного часу, проте продовжив здобувати освіту.

Після закінчення школи у 1948 році вступив на фізико-математичний факультет Кіровоградського державного педагогічного інституту імені А. С. Пушкіна (нині — Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка), отримував підвищену стипендію.

У 1952 році отримав диплом викладача фізики та математики і звання вчителя середньої школи. За розподілом працював учителем фізики та математики 8–10-х класів у середній школі та школі робітничої молоді села Тишківка Тишківського району (нині — Новоукраїнського району) Кіровоградської області з серпня 1952 до листопада 1955 року.

У 1955-1958 роках навчався в аспірантурі Українського науково-дослідного інституту педагогіки за спеціальністю «Методика фізики» (науковий керівник- Марк Йосипович Розенберг).

Після завершення навчання залишився працювати в інституті на посаді молодшого наукового співробітника.

27 січня 1961 року в Київському державному педагогічному інституті імені О. М. Горького (нині — Український державний університет імені Михайла Драгоманова) захистив кандидатську дисертацію на тему «Взаємозв’язок вивчення фізики з виробничим навчанням», за результатами чого йому було присвоєно науковий ступінь кандидата педагогічних наук.

З 1963 року виконував обов'язки старшого наукового співробітника відділу методики фізики, згодом отримав це вчене звання.

У 1966 році був призначений заступником директора з наукової роботи Інституту педагогіки, на цій посаді працював протягом 27 років.

У 1989 році захистив докторську дисертацію на тему «Методологічні і теоретичні основи формування в учнів середньої школи природничо-наукової картини світу». 11 травня 1990 року отримав науковий ступінь доктора педагогічних наук, а в березні 1991 року — вчене звання професора зі спеціальності «Методика викладання фізики».

17 листопада 1992 року був обраний дійсним членом (академіком) АПН України. З березня 1993 року очолював Раду з координації наукових досліджень та обіймав посаду віцепрезидента — керівника Відділення дидактики, методики та інформаційних технологій в освіті. У листопаді 1994 року став академіком-секретарем цього ж відділення, працював на цій посаді до грудня 1998 року.

Протягом 1998-2013 років працював в Інституті педагогічної освіти й освіти дорослих.

Помер 7 квітня 2013 року. Похований на Лісовому кладовищі у Києві.

Наукова діяльність Брав участь у становленні Академії педагогічних наук (АПН) України. Зробив значний внесок у теоретичне обґрунтування засад реформування української школи. Під його керівництвом було розроблено низку засадничих галузевих документів: першу Концепцію середньої загальноосвітньої школи України (1991); Концепцію гуманітаризації освіти (1994); Державний стандарт загальної середньої освіти (1996).

За свою наукову діяльність тричі (у 1997, 1998, 2002 роках) нагороджувався преміями президії АПН України.

Був членом двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських і кандидатських дисертацій.

Педагогічній і науковій діяльності присвятив понад 55 років. Є автором понад 500 наукових праць, серед яких монографії, підручники, посібники, словники та статті з методики викладання фізики й методології педагогіки.

Заснував власну наукову школу, під його керівництвом та за консультування захищено понад 85 докторських і кандидатських дисертацій.

Вибрані праці «Український педагогічний словник» (1997) «Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям» (1995) «Педагогічні закони, закономірності, принципи. Сучасне тлумачення» (2012)

Пам'ять

У 2014 році співробітниками відділу андрагогіки Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України започатковано ініціативу проведення Всеукраїнських педагогічних читань, присвячених пам'яті академіка Семена Устимовича Гончаренка «Особистісний і професійний розвиток дорослих: проблеми і перспективи».

В Інституті педагогіки Національної академії педагогічних наук України до дня науки започатковано щорічний конкурс на здобуття Премії імені видатних учених Інституту педагогіки. Премія імені Семена Гончаренка встановлена за напрямом — методика навчання.

Нагороди та відзнаки 1960 — нагороджений Грамотою Міністерства освіти УРСР 1975 — нагороджений медаллю «30 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 1976 — нагороджений орденом «Знак Пошани» 1977 — нагороджений медаллю А. С. Макаренка 1982 — нагороджений медаллю «В пам'ять 1500-річчя Києва» 1983 — нагороджений почесною грамотою Міністерства освіти УРСР 1984 — нагороджений медаллю «Ветеран праці» 1985 — нагороджений орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня 1985 — нагороджений медаллю «40 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 1987 — нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради Української РСР 1987 — нагороджений медаллю Н. К. Крупської 1990 — нагороджений значком «Відмінник освіти СРСР» 1995 — нагороджений медаллю «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 1998 — нагороджений Почесною грамотою АПН України 1998 — присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» 1999 — нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» 1999 — стипендіат Президента України 2000 — почесний професор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка 2003 — нагороджений нагрудним знаком «Партизан України» 2003 — нагороджений відзнакою «За популяризацію фізики в Україні» за популяризацію олімпіадного руху в Україні, активну участь в олімпіадах з фізики впродовж сорока років 2005 — нагороджений медаллю «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 2008 — нагороджений нагрудним знаком Міністерства освіти і науки України «За наукові досягнення» 2008 — нагороджений знаком АПН України «Ушинський К. Д.» 2010 — нагороджений медаллю «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» 2011 — нагороджений срібною медаллю «Василь Зеньковський» 2011 — нагороджений медаллю «Трудова слава» Міжнародної Академії рейтингових технологій і соціології «Золота Фортуна»

Вибрані твори Гончаренко С. У. Формування наукового світогляду учнів під час вивчення фізики: посіб. для вчителя. — К.: Рад. школа, 1990. — 205 с. Гончаренко С. У. Методика як наука. — К.; Хмельницький: Вид-во ХГПК, 2000. — 30 с. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методол. поради молодим науковцям. — К.; Вінниця: [б. в.], 2010. — 307 с. Гончаренко С. У. Український педагогічний енциклопедичний словник. — 2-ге вид., доповн. й виправл. — Рівне: Волин. обереги, 2011. — 519 с. Гончаренко С. У. Педагогічні закони, закономірності, принципи. Сучасне тлумачення / С. У. Гончаренко. — Рівне: Волинські обереги, 2012. — 192 с. Гончаренко С. У. Формування наукової картини світу в дорослих: метод. посіб. [рукопис] — К.: ІПООД НАПН України, 2013. Гончаренко С. У. Етичний кодекс ученого // Естетика і етика пед. дії: зб. наук. пр. / НАПН України, Ін-т пед. освіти і освіти дорослих, Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. — К. ; Полтава, 2011. — Вип. 1. — С. 25-34. Гончаренко С. Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип / С. Гончаренко // Шлях освіти. — 2008. — № 1 (47). — С. 2-6.

Бібліографія С. У. Гончаренка

Навчально методичні посібники Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / С. У. Гончаренко. — К.: АПН України, 1995. — 45 с. Гончаренко С. У. Методика як наука / С. У. Гончаренко. — К.; Хмельницький: ХГПК, 2000. — 29, с. Гончаренко С. У. …І насамперед — прикладна наука: наук.–теорет. вид. / С. У. Гончаренко. — Хмельницький: Хмельниц. гуманітарн.–пед. ін–т, 2003. — 20 с. Гончаренко С. У. Методика навчання і наукових досліджень у вищій школі: навч. посіб. для ВНЗ / [С. У. Гончаренко, П. М. Олійник, В. К. Федоренко та ін.]; за ред. С. У. Гончаренка, П. М. Олійника. — К.: Вища шк., 2003. — 323 с. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям: [навч. посіб.] / Гончаренко Семен Устимович. — К.; Вінниця: ДОВ Вінниця, 2008. — 278 с. Гончаренко, С. У. Педагогічні закони, закономірності, принципи: сучасне тлумачення / Семен Устимович Гончаренко. — Рівне: Волинські обереги, 2012. — 192 с.

Навчально методичні видання з фізики Гончаренко С. У. Конкурсні задачі з фізики. — К.: Техніка, 1964. Гончаренко С. У. Методика навчання фізики в середній школі. Загальні питання. Механіка: посіб. для вчителів / М. Й. Розенберг, С. У. Гончаренко. — К.: Рад. школа, 1964. — 27с. Гончаренко С. У. Конкурсні задачі з фізики. — 3-тє вид., переробл. і доповн. — К.: Техніка, 1966. Гончаренко С. У. Конкурсные задачи по физике: авториз. пер. с 3-го укр. изд. — К.: Техника, 1966. — 430, с. ил. Гончаренко С. У. Вопросы проблемного обучения на страницах польского методического журнала «Fizika w szkole» // Физика в шк. — 1966. — № 4. — С. 43–44. Гончаренко С. У. Задачі для фізичних олімпіад: посіб. для вчителів: [для 6–10 кл.] / С. У. Гончаренко, Є. Л. Корженевич. — К.: Рад. школа, 1967. — 188 с. Гончаренко С. У. Конкурсні задачі з фізики. — 4-те стер. вид. — К.: Техніка, 1967. Гончаренко С. У. По страницам журнала «Fizyka w Szkole» за 1968 г. (Польская Народная Республика) // Физика в шк. — 1969. — № 6. — С. 75–78. Гончаренко С. У. Фізика для допитливих. Механіка. — К.: Техніка, 1970. — 272, с.: іл. Гончаренко С. У. За развиване на физическото мислене на учениците: [методика навчання фізики] // Математика и физика. — София, 1970. — № 2. — С. 15–18; № 3. — С. 23–28. Гончаренко С. У. Фізика і розвиток наукового мислення учнів // Рад. школа. — 1970. — № 5. — С. 65–69: рис. Гончаренко С. У. Фізика для допитливих. Механіка. — Вид. 2-ге. — К.: Техніка, 1972. Гончаренко С. У. Фізика для допитливих. Молекулярна фізика. — К.: Техніка, 1973. Гончаренко С. У. Zadania z fizyki / tłumaczył mgr Jan Kowalski. — Wydanie 3-e. — Warszawa: Wydawnictwa naukowo-techniczne, 1973. — 587, s.: rys. — Авториз. переклад з-го укр. вид. «Конкурсні задачі з фізики», 1966. Гончаренко С. У. Методика навчання фізики в середній школі. Коливання і хвилі. Оптика. Теорія відносності. Фізика атомного ядра: посіб. для вчителів / С. У. Гончаренко, М. Й. Розенберг. — К.: Рад. школа, 1974. Гончаренко С. У. Задачі для фізичних олімпіад: посіб. для вчителів / С. У. Гончаренко, Є. Л. Корженевич. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К.: Рад. школа, 1975. Гончаренко С. У. Про розв'язування задач з основ електродинаміки // Методика викладання фізики: республік. наук.-метод. зб. / М-во освіти УРСР, Наук.-дослід. ін-т педагогіки УРСР. — К., 1975. — Вип. 10. — С. 34–44: мал. Гончаренко С. У. Будова і властивості речовини. — К.: Вища школа, 1976. — 87 с.: іл. — (Бібліотечка фізико-математичної школи. Фізика).