Революція фламінго () — це серія антиурядових протестів в Албанії. 23 травня 2026 року в селі Звернец, що в окрузі Вльора, та його околицях розпочалися демонстрації проти підготовчих робіт із будівництва елітного туристичного комплексу. Проєкт, який фінансується переважно американським інвестором Джаредом Кушнером, отримав попереднє схвалення уряду та передбачає використання територій на острові Сазан і узбережжі поблизу Звернеца, що потребують особливого захисту з огляду на охорону довкілля. Фламінго, які використовують ці території як місця гніздування, часто використовуються протестувальниками як символ, звідки й походить назва «Революція фламінго»
30 травня протестувальники зіткнулися з представниками приватної охорони, трьох осіб було заарештовано у зв'язку з насильством щодо протестувальників. Згодом демонстрації поширилися на інші частини Албанії та серед албанської діаспори. Тисячі людей вийшли на марш у столиці Тирані, висловлюючи ширше невдоволення політичною корупцією та відсутністю прозорості в роботі уряду. Деякі джерела описують демонстрації як протести покоління Z через помітну роль представників покоління Z в їхній організації та символіці.
Прем'єр-міністр Еді Рама, якого численні протестувальники закликали піти у відставку, підтвердив свою підтримку проєкту будівництва курорту та відкинув звинувачення у неправомірних діях. Він заявив, що протести були частиною «гібридної війни», яку, за його словами, використовують вороги Албанії та Ізраїлю. Хоча поширювалися антисемітські теорії змови, в яких неправдиво стверджувалося, що землю було продано Ізраїлю або що ізраїльські поселенці планували заселити Сазан, більшість протестувальників не підтримують ці твердження. Лідер опозиції Салі Беріша, який також підтримує будівництво курорту, зіткнувся із закликами піти у відставку разом із Рамою.
Передісторія
Курорт острова Сазан Іванка Трамп та її чоловік Джаред Кушнер уперше відвідали Албанію в липні 2021 року, подорожуючи вздовж усього узбережжя на яхті їхнього друга Натаніеля Ротшильда. Під час купання Трамп і Кушнер натрапили на безлюдний острів Сазан, територію з багатимбіорізноманіттям, який раніше був військовою базою, та були здивовані, що він залишався неосвоєним. Прем'єр-міністр Еді Рама зустрівся з ними на яхті, а наступного року обговорив із Кушнером можливості для інвестицій.
У березні 2024 року Кушнер оголосив про плани інвестувати в острів Сазан та прилеглу прибережну зону на материку поблизу села Звернец. Екологічні організації, такі як BirdLife пов'язали туристичний проєкт Кушнера з поправкою до Закону Албанії про охоронювані території, прийнятою незадовго до цього. Вона звільняла «споруди високої якості, 5 зірок і більше» та пов'язану з ними діяльність у сфері гостинності від обмежень на будівництво в екологічно охоронюваних зонах, зокрема таких, де було запропоновано реалізувати цей проєкт.
30 грудня 2025 року уряд Албанії надав проєкту на острові Сазан статус стратегічної інвестиції, зазначивши, що він охоплюватиме 565 гектарів, з яких близько 45 гектарів буде забудовано. У 2025 році прем'єр-міністр Рама заявив, що Албанія «не може дозволити собі не використовувати такий дар, як Сазан», і їй потрібен розкішний туризм. Землю на Сазані було продано за 1,4 мільярда євро, про що місцеві жителі та парламентарі не знали, доки про це не повідомили газети. Після цього албанці почали називати Сазан «Островом Трампа» (Ishulli i Trumpëve).
Кушнер також має плани щодо другої ділянки: неосвоєної прибережної ділянки Піше Поро-Нарта в межах національного парку Вйоса-Нарта. Тут мешкають види, що знаходяться під загрозою зникнення, такі як тюлені-монахи, морські черепахи та понад 200 видів птахів, зокрема фламінго та пелікани. Планується побудувати понад 10 000 одиниць житла. Кушнер заявив, що хоче «створити ідеальний курорт, на якому я хотів би бути зі своєю сім'єю та друзями», і що уряд дуже сприяв цьому. За словами Рами, загальна вартість проєктів може становити до 5 мільярдів євро.
Іванка Трамп також пов'язана з цим проєктом. Вона згадувала про свої плани з Кушнером у подкастах, привернувши до них ширшу увагу. Її опис Сазана як їнього «приватного острова» обурив албанців. Проєкт став предметом публічних обговрень. Опоненти, зокрема місцеві жителі та екологічні організації, висловили занепокаєння щодо потенційного впливу забудови на довкілля та порушили питання щодо права власності на землю в межах території проєкту. Представники проєкту заявили, що забудова здійснюється відповідно до законодавства Албанії та чинних процедур планування.
У травні 2026 року Reporter.al, албанське видання Balkan Insight, повідомило, що компанію Zvërnec South Adriatic Development було засновано у серпні 2024 року і вона належить Dutch Trust Management B.V. Компанія пов'язана через мережу підставних компаній із проєктом на острові Сазан, а також із катарськими інвесторами-братами Рамезом Аль-Хайятом і Мохамадом Аль-Хайятом. Видання також повідомило, що компанія отримала два дозволи на реалізацію проєктів туристичних курортів у Звернеці від Національної територіальної ради, хоча ці дозволи офіційно не були оприлюднені, а згодом підготовчі роботи зі встановлення огорож та будівництва під'їзних доріг були проведені після того, як представники компанії надали інспекторам документ AZHT, який, за словами Reporter.al, ще очікував на офіційне затвердження та підписи. Під час протестів 2026 року Рама підтвердив участь Кушнера і Трампа в проєкті, але також заявив, що існує ширша група інвесторів і архітекторів із Данії, Франції, Греції, Японії та Туреччини.
Корупція та захоплення держави Суперечка навколо курорту розгорталася на тлі ширшого суспільного занепокоєння корупцією, захопленням держави та зв'язками між політичною владою, приватними бізнес-інтересами й державними інституціями в Албанії. Організація Freedom House у своєму звіті за 2025 рік класифікувала Албанію як «частково вільну» і зазначила, що корупція та хабарництво залишаються серйозними проблемами, попри реформи судової системи. У звіті Європейської комісії щодо Албанії за 2025 рік зазначалося, що інституційна база для боротьби з корупцією створена, однак превентивні заходи все ще потребують вдосконалення, а державна поліція залишається вразливою до корупції; водночас відзначалися позитивні результати роботи SPAK у справах про корупцію на високому рівні.
Коментатори пов'язували протести з ширшим невдоволенням олігархічним впливом, непрозорістю ухвалення державних рішень і використанням законів у приватних або політично заангажованих інтересах. BiEPAG описала «Революцію фламінго» як таку, що викрила «системні слабкості» Албанії, зокрема насильство з боку приватної охорони, непрозорі законодавчі поправки та захоплені медіа. В інших аналітичних матеріалах протести описувалися як канал вираження ширшого гніву щодо політичних еліт, звинувачуваних у зловживанні владою й інституціями, захопленні частини медіапростору та використанні закону в партійних інтересах.
Кілька гучних справ про корупцію та державні закупівлі за часів прем'єрства Рами сформували ширший клімат, на тлі якого розвивалися протести. У скандалі зі сміттєспалювальними заводами колишнього міністра довкілля Лефтера Коку засудили до ув'язнення за звинуваченнями в корупції, зловживанні владою та відмиванні коштів, пов'язаними з контрактами на будівництво сміттєспалювальних заводів, тоді як колишньому віцепрем'єру Арбену Ахметаю висунули звинувачення у зв'язку з тією самою справою, і він виїхав з Албанії; Ахметай заперечив звинувачення. Скандал із державними закупівлями AKSHI також став частиною ширшої критики державного контрактування — після того як SPAK розслідувала ймовірні маніпуляції з державними тендерами в Національному агентстві з інформаційного суспільства (AKSHI), установі, підпорядкованій канцелярії прем'єр-міністра, що керує великими контрактами у сфері цифрової інфраструктури й порталу eAlbania.
Демократичний регрес і концентрація влади Протести також відбувалися на тлі занепокоєння демократичним регресом, концентрацією влади та тривалою політичною поляризацією. Соціалістична партія Албанії на чолі з Еді Рамою керує Албанією з 2013 року і в 2025 році вчетверте поспіль перемогла на парламентських виборах. Freedom House охарактеризувала албанську політику як конкурентну, але вкрай поляризовану, де політичні партії часто організовані навколо провідних особистостей.
Аналітики стверджували, що домінування Соціалістичної партії під керівництвом Рами та Демократичної партії під керівництвом Салі Беріші залишило обмежений простір для реальних політичних альтернатив і сприяло формуванню токсичного політичного середовища. Згідно з цією інтерпретацією, протести виражали не лише опозицію до курортного проєкту, а й втому як від влади, так і від усталеної опозиції. Гасла «Рама до в'язниці, Беріша до в'язниці» («Rama në burg, Berisha në burg!») відображали це ширше неприйняття обох домінантних політичних таборів. Критики також описували стиль керівництва Рами як дедалі більш пов'язаний із концентрацією ухвалення рішень і звуженням простору для парламентського діалогу чи консультацій із громадянським суспільством.
Виборчі скандали за часів Рами також стали частиною ширшої критики протестувальниками державних інституцій і політичної влади. У 2019 році німецьке видання Bild опублікувало аудіозаписи, пов'язані з парламентськими виборами 2017 року, зокрема розмови за участю посадовців Соціалістичної партії та місцевих впливових осіб, які опозиційні партії та критики назвали доказом підкупу виборців, залякування та зв'язків політики з організованою злочинністю. «Скандал з патронажем» 2021 року викликав додаткове занепокоєння щодо використання персональних даних та моніторингу виборців, пов'язаного з партією — після того як видання Lapsi.al повідомило, що база даних, імовірно пов'язана із Соціалістичною партією, містила особисту інформацію та позначки про політичні вподобання близько 910 000 виборців чи мешканців Тирани. Підсумковий звіт ОБСЄ/БДІПЛ щодо парламентських виборів 2025 року згодом констатував, що голосування було конкурентним і професійно організованим, проте учасники не мали рівних умов, і навів звинувачення в залякуванні, зловживанні державними ресурсами, тиску на держслужбовців та підкупі виборців.
Занепокоєння щодо поділу влади також зросло у 2026 році, коли Рама оголосив про плани законодавства, яке заборонило б судам відсторонювати міністрів, щодо яких ведеться кримінальне розслідування. Reuters повідомило, що опозиційні партії заявили, що ця пропозиція підірве незалежність судової влади та захистить союзників Рами, тоді як сам Рама звинуватив судову систему у перевищенні повноважень. Ця пропозиція з'явилася після відкриття корупційних проваджень проти високопосадовців, зокрема віцепрем'єрки та міністерки інфраструктури Белінди Баллуку, яка заперечила звинувачення щодо ймовірних маніпуляцій з державними тендерами.
Захоплення медіа та вплив уряду Занепокоєння захопленням медіа та політичним впливом на суспільну інформацію також формували тло, на якому виникли протести. У Всесвітньому індексі свободи преси за 2026 рік, опублікованому організацією «Репортери без кордонів», Албанія посіла 83-тє місце зі 180 країн; у звіті зазначалося, що свободі преси та незалежності медіа загрожують конфлікти інтересів між бізнесом і політикою, недосконала правова база та упереджене регулювання. Також вказувалося, що журналісти, критичні до влади, часто зазнають дискредитаційних атак, доступ до інформації, що перебуває у володінні держави, ускладнений, а самоцензура є поширеним явищем.
Transparency International EU також відзначила занепокоєння концентрацією власності на засоби масової інформації, браком прозорості щодо цієї власності та незалежністю суспільних медіа, а також повідомила про зростання кількості нападів на журналістів у 2025 році.