«Герань-4» (БПЛА) — російський ударний безпілотний літальний апарат (баражуючий боєприпас), що є подальшим розвитком серії безпілотників «Герань-1» (іранський Shahed 131) та «Герань-2» (іранський Shahed 136), які використовуються під час російського вторгнення в Україну.

Історія створення Перші згадки про модифікацію або нову модель під індексом «Герань-4» з'явилися у повідомленнях військових аналітиків та моніторингових каналів на початку 2026 рокуhttps://nv.ua/world/countries/geran-4-novyy-boevoy-dron-rossii-s-turboreaktivnym-dvigatelem-i-usilennoy-konstrukciey-50610634.html. Поява цієї моделі пов'язана зі спробами російського оборонно-промислового комплексу модернізувати наявні зразки для обходу українських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) та протиповітряної оборони.

Технічні особливості та відмінності За попередніми даними аналізу уламків та звітів ОСІНТ-дослідників, «Герань-4» має кілька ключових відмінностей від попередніх версій БПЛА серії «Герань»: Система навігації: Інтеграція нових завадостійких антен типу «Комета-М» або альтернативних систем оптичної чи тепловізійної навігації для термінального наведення. Двигун: Використання зміненої силової установки, турбореактивний (модель Telefly LX-WP-160)

Матеріали фюзеляжу: Ширше застосування композитних матеріалів з радіопоглинаючим покриттям (чорний вуглепластик або аналоги) для зменшення радіолокаційної помітності. Бойова частина: Можливе встановлення термобаричної або комбінованої уламково-фугасної бойової частини зміненої ваги.

Іноземні компоненти У безпілотнику «Герань-4» були виявлені іноземні компоненти. Географія походження елементів охоплює такі країни, як США, КНР, Тайвань, Швейцарія, Німеччина, Велика Британія та Японія.

Бойове застосування Зафіксовано поодинокі випадки застосування «Герань-4» під час повітряних атак на критичну інфраструктуру України у 2026 році. Особливістю застосування стало використання безпілотника у комбінації з фальш-цілями для виснаження українських мобільних вогневих груп та комплексів ППО.

Модифікації У липні 2026 року стала з'являтися модель "Герань Сікер". Головна особливість функції «Сікер» полягає в тому, що вона автоматично розпізнає, захоплює й наводиться на ціль. Штучний інтелект доводить «Сікер» до цілі без участі оператора. Див. також Shahed 136 («Герань-2») Гербера (БПЛА) Безпілотний літальний апарат

Примітки

Посилання Які головні недоліки реактивного "Герань-4" для самих рашистів у порівнянні зі звичайним "Шахедом" БПЛА "Герань-4"