Молодша (у XII—XIII ст північна, в XIII—XIV ст путивльська) гілка Ольговичів, Святославичі — гілка Рюриковичів, що походить від Святослава Ольговича новгород-сіверського і чернігівського (пом.1164). Виділилася після смерті Святослава, потім смерті без спадкоємців останнього представника гілки Давидовичів Святослава Володимировича (1166) та поділу Чернігово-Сіверського князівства між синами Всеволода та Святослава Ольговичів.

Винятково володіли такими містами, як Курськ, Путивль, Рильськ, у 1160-70-х намагалися опанувати також Стародуб, але додатково отримали тільки Трубчевськ. Також мали отчинні права на Новгород-Сіверський та Чернігів.

До межі XII/XIII століть Ольговичі перестали переміщатися уділами. Курськ і Рильськ відійшли у володіння нащадків Олега Святославича (за іншою версією, Курськ — у володіння Олега Ігоровича), Путивль — Володимира Ігоровича, Трубчевськ — Святослава Всеволодовича. Збереглося лише переміщення між двома головними містами: Черніговом та Новгородом-Сіверським. Хоча на думку більшості сучасних дослідників, Новгород-Сіверський з 1198 став також володінням старшої гілки: спочатку по черзі синів Святослава Всеволодовича, а потім його онука Давида Ольговича, починаючи зі старшого, Мстислава (в хрещенні Федора), народження якого точно датовано літописом (1193). Принаймні, Любецький синодик згадує Мстислава-Федора новгород-сіверського, потім Костянтина Давидовича новгород-сіверського та Святослава Давидовича. Останнім із цієї гілки на новгород-сіверському престолі був Дмитро Святославич. За іншою версією, батьком Давидовичів новгород-сіверських був не Давид Ольгович, а Давид Всеволодович (онук Ігоря Святославича з молодшої гілки)Безносюк С. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ . Також за цією ж версією, з молодшої гілки походять і багато верховських князів: новосільські та звенигородські від курских, а таруські та оболенські — від трубчевських.

Путивльські князі на початку XIV століття, після падіння улуса Ногая, від якого залежали у другій половині XIII століття, стали правити не тільки в Посем'ї, а й у всьому Київському князівстві, яке досягло таким чином на сході річки Дон. У 1321 вони зазнали поразки від Гедиміна і визнали залежність від нього, а коли Ольгерд розбив ординців при Синіх Водах 1362 року, повністю опинилися під владою Литви.

Родовід (коротко) Олег Святославич (1115) Святослав Ольгович (1164) Олег Святославич (князь новгород-сіверський) (1180) Святослав Ольгович (князь рильський) Олег Курський? Мстислав Рильський (1241†) Андрій Мстиславич (князь чернігівський)? (1245†)? Ігор Святославич (1201) Володимир Ігорович Ізяслав Володимирович (путивльський) (Пилип?) Всеволод-Семен (29ЛС) Олег Курський? Роман Ігорович (князь галицький) (1211†) Святослав Ігорович (князь волинський) (1211†) Всеволод Буй-Тур (1196) Святослав Всеволодович (князь трубчевський) Борис

Див. також

Старша гілка Ольговичів

Примітки