Барон Луїтпольд Конрад Ебергард фон унд цу дер Танн-Ратзамгаузен (; 19 квітня 1847, Мюнхен — 5 серпня 1919, Вайзендорф) — німецький штабний офіцер і воєначальник, генерал піхоти Баварської армії.

Біографія Луїтпольд був старшим сином баварського генерал-майора Гуго фон дер Танн-Ратзамгаузена (1817–1883) та його дружини Йоганни, уродженої фон Штеттен (1826–1902), дами ордена Терези. Його молодший брат Людвіг (1850–1928) став генерал-майором, а Рудольф (1855–1942) був державним радником і баварським посланцем у Римі.

Після закінчення гуманістичної гімназії та підготовки пажа 24 червня 1866 року вступив до 2-го піхотного полку «Кронпринц» Баварської армії в Мюнхені. Учасник Французько-прусської війни, з 22 липня 1870 року — батальйонний ад'ютант. Танн брав участь у битвах під Вертом, Бомоном, Седаном, Луаньї та Пупрі, Орлеаном та Божансі, а також в оточенні та облозі Парижа. З 1 жовтня 1871 до 1 жовтня 1874 року навчався в Баварській військовій академії в Мюнхені, після чого повернвуся у свій полк. 1 листопада 1874 року відряджений в баварський Генштаб в Мюнхені. 29 листопада 1876 року повернувся у свій полк. З 19 березня 1879 року — ад'ютант 2-ї піхотної бригади в Мюнхені. 3 листопада 1880 року призначений в баварський Генштаб. 1 жовтня 1882 року відряджений в прусський Великий Генштаб в Берліні. 1 жовтня 1884 року поернувся в баварський Генштаб. З 11 серпня 1885 року — командир роти 8-го піхотного полку «Пранк» в Меці. 17 жовтня 1886 року призначений в центральний відділ баварського Генштабу. З 1 жовтня 1887 року — 1-й офіцер (начальник оперативного відділу) Генштабу 3-ї піхотної дивізії в Нюрнберзі. З 31 жовтня 1888 року — радник головного військового відділу Баварського військового міністерства. 19 жовтня 1889 року переведений в баварський Генштаб і того ж дня призначений в Генштаб 1-го армійського корпусу в Мюнхені. 22 вересня 1892 року призначений в центральний відділ баварського Генштабу, з 12 червня 1893 року — начальник відділу. З 14 червня 1894 року — командир 2-го піхотного полку «Кронпринц» в Мюнхені. З 9 листопада 1895 року — начальник штабу 1-го армійського корпусу. З 20 липня 1896 року — командир 10-ї (Мец), з 2 червня 1899 року — 2-ї піхотної бригади в Мюнхені. З 15 квітня 1901 року — комендант Мюнхена. З 11 червня 1903 року — командир 5-ї піхотної дивізії в Нюрнберзі, з 9 квітня 1905 року — 3-го армійського корпусу в Нюрнберзі. З 15 жовтня 1907 року — почесний шеф 2-го піхотного полку «Кронпринц», з 4 травня 1910 року — 11-го піхотного полку «фон дер Танн». Того ж дня звільнений у відставку.

Після початку Першої світової війни 2 серпня 1914 року призваний на службу і призначений заступником командир 1-го армійського корпусу в Мюнхені. 3 вересня 1918 року остаточно звільнений у відставку.

Сім'я Танн одружився з графинею Людвіною фон Галльвіль (1858–1883) у Тепліці 30 вересня 1879 року. Після її ранньої смерті він одружився з графинею Еммою Мікес фон Цабола (1869–1956) у Фельдафінгу 16 червня 1891 року. Його перший шлюб залишився бездітним, тоді як у другому шлюбі народилися дві доньки, Гільда (нар. 1892) та Елізабет (1900–1998).

Військові звання Унтерлейтенант (20 травня 1866) Оберлейтенант (1 вересня 1870) Гауптман (26 квітня 1879) Майор (5 лютого 1887) Оберстлейтенант (1 жовтня 1890) в ранзі начальника відділу (28 жовтня 1892) Оберст (15 травня 1893) Генерал-майор (20 липня 1896) Генерал-лейтенант (15 квітня 1901) Генерал піхоти (9 квітня 1905)

Нагороди

Орден «За військові заслуги» (Баварія) лицарський хрест 2-го класу з мечами (1 листопада 1870) лицарський хрест 1-го класу (27 грудня 1891) командорський хрест (30 жовтня 1898) великий командорський хрест (18 грудня 1901) 1-го класу (6 березня 1906) великий хрест (17 вересня 1909) Залізний хрест 2-го класу (19 січня 1871) 1-го класу (10 квітня 1915) Пам'ятна військова медаль за кампанію 1870-71 в бронзі (20 травня 1871) Орден Святих Маврикія та Лазаря, лицарський хрест (Королівство Італія; 28 вересня 1881) Орден Червоного орла 4-го класу (28 вересня 1882) 2-го класу (29 травня 1897) 1-го класу (15 листопада 1905) великий хрест (8 вересня 1909) Орден Вюртемберзької корони, лицарський хрест (18 листопада 1885) Орден Корони (Пруссія) 3-го класу (12 вересня 1891) 2-го класу із зіркою (27 вересня 1899) Орден Альбрехта Ведмедя, командорський хрест 2-го класу (16 грудня 1894) Столітня медаль (22 березня 1897) Орден Церінгенського лева, командорський хрест 1-го класу (19 жовтня 1898) Орден Франца Йосифа, великий хрест (Австро-Угорщина; 25 вересня 1900) Орден Альберта (Саксонія), великий хрест (22 серпня 1902) Орден Святого Михайла (Баварія), лицарський хрест 1-го класу (24 грудня 1904) Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в сталі (19 березня 1907) Орден Корони Італії, великий хрест Орден «За заслуги» Баварської корони, великий хрест (4 травня 1910) Князівський орден дому Гогенцоллернів, почесний хрест 1-го класу (21 січня 1915) Орден Залізної корони 1-го класу (Австро-Угорщина; 21 грудня 1915) Хрест короля Людвіга (7 січня 1916) Галліполійська зірка (Османська імперія; 21 квітня 1917) Срібна медаль «Ліякат» з шаблями (Османська імперія; 25 травня 1917) Орден Леопольда (Австрія) 1-го класу з військовою відзнакою (8 вересня 1917) Почесний доктор Мюнхенського технічного університету

Примітки

Література

Genealogisches Taschenbuch der Freiherrlichen Häuser. 1918. Achtundsechzigster Jahrgang, Justus Perthes, Gotha 1917, S. 725–726. Max Spindler (Hrsg.), Walter Schärl: Die Zusammensetzung der Bayerischen Beamtenschaft von 1806 bis 1918. (= Münchener historische Studien, Abt. Bayerische Geschichte 1), Verlag Michael Laßleben, Kallmünz/Opf. 1955, S. 270–271. Othmar Hackl: Die Bayerische Kriegsakademie (1867–1914). C.H. Beck’sche Verlagsbuchhandlung, München 1989, ISBN 3-406-10490-8, S. 588. Gen. der Inf. Luitpold Frhr. v. u. zu der Tann-Rathsamhausen. In: Militär-Wochenblatt. Nr. 70 vom 7. Juni 1910, S. 1673–1674.

Посилання

Танн-Ратзамгаузен на сайті The Prussian Machine.