Старша (чернігівська) гілка Ольговичів, Всеволодовичі — гілка Рюриковичів, що походить від Всеволода Ольговича новгород-сіверського, чернігівського та київського (пом.1146). Виділилася після смерті Святослава Ольговича (1164), смерті без спадкоємців останнього представника гілки Давидовичів Святослава Володимировича (1166) та поділу Чернігово-Сіверського князівства між синами Всеволода та Святослава Ольговичів.
Винятково володіли такими містами, як Стародуб, Вщиж, Козельськ (з Карачевом, усіма в'ятицькими землями), Сновськ, також мали отчинні права на Новгород-Сіверський, Чернігів та Київ. Загальний предок Давидовичів, Ольговичів і муромо-рязанських князів Святослав Ярославич правив у Києві за життя старшого брата Ізяслава, і, ймовірно,Версия БРЭ його сини отримали на Любецькому з'їзді в 1097 році Чернігів з усіма волостями під умовою відмови від претензій на Київ, принаймні після смерті Святополка Ізяславича 1113 року Святославичі на Київ не претендували. Однак Всеволод Ольгович одружився з дочкою Мстислава Великого і таким чином поріднився з Мономаховичами, які правили в Києві з 1113—1139 років.
До межі XII/XIII століть Ольговичі перестали переміщатися уділами. Стародуб відійшов у володіння нащадків Ярослава Всеволодовича, Вщиж — Володимира Святославича, Козельськ — Мстислава Святославича. Збереглося лише переміщення між двома головними містами: Черніговом та Новгородом-Сіверським. Хоча на думку більшості сучасних дослідників, Новгород-Сіверський з 1198 став володінням також старшої гілки: спочатку по черзі синів Святослава Всеволодовича, а потім його онука Давида Ольговича, починаючи зі старшого, Мстислава (в хрещенні Федора), народження якого точно датовано літописом (1193). Принаймні, Любецький синодик згадує Мстислава-Федора новгород-сіверського, потім Костянтина Давидовича новгород-сіверського та Святослава Давидовича. Останнім із цієї гілки на новгород-сіверському престолі згаданий Дмитро Святославич. За іншою версією, батьком Давидовичів новгород-сіверських був не Давид Ольгович, а Давид Всеволодович (онук Ігоря Святославича з молодшої гілки)Безносюк С. НОВГОРОД-СІВЕРСЬКІ .
Представниками старшої гілки були всі чернігівські князі принаймні сер. XIII—XIV століть, аж до вбитого в 1401 на посаді литовського намісника в Смоленську Романа МихайловичаБеспалов Р. А. Черниговский трезубец на вислых печатях XII века и клеймение им монет в 1370-х годах // Куликовская битва в истории России / Сост. А. Н. Наумов. Вып. 2. Тула: Гос. музей-заповедник «Куликово поле», 2012. — С. 129—147. Брянські князі опанували Чернігів у 1263 році, щоправда, у першій половині 1290-х втратили Брянськ на користь смоленських Ростиславичів. Хоча за іншою версією, брянські князі XIV століття Василь Олександрович (1310—1314) та Дмитро (1314—1334, 1340—1352) також мали місцеве походженняБезроднов В. С. КНЯЗЬЯ БРЯНСКИЕ, ИХ ПРОИСХОЖДЕНИЕ И ПОТОМСТВО . У 1356 після третього захоплення смолянами Брянськ був захоплений Литвою і втратив самостійність.
Верховські князі, за традиційною версією, що також вважалися представниками старшої гілки Ольговичів, втратили володіння також на користь Литви до межі XIV/XV століть і в основному від'їхали на московську службу.
Родовід (коротко) Олег Святославич (1115) Всеволод Ольгович (1146) Святослав Всеволодович (князь київський) (1194) ? Роман Старий (1288) Михайло Романович (князь брянський) (1264?) Леонтій/Олег Романович (1285/1307) ? Дмитро (князь чернігівський, XIII століття) Михайло Дмитрович ? Олександр Михайло Роман (1401†) Семен Володимир Новгородський (1201) Олег Стародубський (1204) Давид Ольгович (1196†?) Гліб Ольгович Олександр Ольгович Всеволод Чермний (1212) Михайло Всеволодович (1246†) Ростислав Михайлович (1264) Гліб Святославич (князь чернігівський) (1219) Мстислав Глібович Мстислав Святославич (1223†) Андрій Мстиславич (князь чернігівський)? (1245†)? Іван Мстиславич Василь Козельський (1238†) Ярослав Всеволодович (князь чернігівський) (1198) Ростислав Ярославич Ярополк Ярославич Всеволод Ярополкович Андрій Всеволодович (1263)? Ігор Ольгович (1147†)
Див. також
Молодша гілка Ольговичів
Примітки