Сучасні південноаравійські мови, або Східні південносемітські мови — група загрожених мов, поширених серед малої кількості носіїв на півдні Аравійського півострова, у Ємені (зокрема у Сокотрі) та Омані. Разом з ефіосемітськими та давніми південноаравійськими мовами входять до південносемітських мов — підгрупи семітських мов, афразійської мовної сім'ї.

Мехрі та поширені в Ємені та Омані. Сокотрійською говорять лише в архіпелазі Сокотра, що в складі Ємену, а мовами , та  — лише в Омані.

Класифікація у своїй класифікації описує сучасні південноаравійські мови як складову південносемітських мов, а не північносемітських, на відміну від решти семітських мов. Ці мови не є похідними від давніх південноаравійських мов, але є спорідненими.

Мови Мехрі — найбільша із сучасних південноаравійських мов. , цією мовою розмовляють близько 250 300 осіб, з яких 190 000 живуть у Ємені. Мова в першу чергу поширена серед . Сокотрійська також має відносно значну кількість носіїв, усі з яких живуть на Сокотрі та прилеглих островах. нею говорили 60 000 осіб. або джиббалі () поширена у Дофарі, що в Омані, нею говорять від 10 до 30 тис. осіб. Нею спілкувались між собою повстанці під час війни в Дофарі на у 1960-х та 1970-х. — менш ніж 1 000 носіїв у , що в Омані. — менж ніж 100 носіїв у Дофарі. Поширена на північно-східному березі, навпроти острова Курія-Мурія. Дуже подібна до мехрі, багато представників племені говорять саме нею, а не басарі. — менш ніж 1 000 носіїв, біля омансько-єменського кордону.

Фонологія Сучасні південноаравійські мови вирізняються наявністю архаїчних властивостей семітських мов, особливо у фонології. Наприклад, у цих мовах збереглись бокові фрикативні *ś та *ṣ́/ḏ̣ , що були наявні у прасемітській мові.

Сучасні південноаравійські мови зберігають розрізнення, якого вже немає в усіх інших розмовних діалектах арабської, але яке є в класичній арабській — між передньоязиковими, представленими аравійськими літерами дад і за. На відміну від арабської, де розрізнення існує між проривними та із ясенною чи зубно-ясенною артикуляцією, у сучасних південноаравійських ці звуки розрізнюються як бокові або центральні ( проти ). Боковий  — відповідник боковій фонемі , що є характерною для сучасних південноаравійських мов з огляду на її рідкісність у світі загалом.

Майже всі семітологи згодні, що в прасемітській мові було три неемфатичних сибілянти, що скорочено записуються, як *s1, *s2 та *s3, або як š, ś та s. Нема загальноприйнятої думки, як вимовлялись ці фонеми у прамові, але їхні відповідники збереглися у мехрі та шехрі. В арабській *s та *š злилися в арабську , а *ś стала арабською . ПрасемітськаСокотрійськаМехріШехрі (джиббалі)АЛМs₁ (š)(інколи , )(інколи ), s₃ (s)s₂ (ś)ṣ́ṯ̣ṯḏ

Походження Мілітарьов визначив, що в сучасних південноаравійських мов є кушитський субстрат, що, як він припускає, може бути свідченням, що предки носіїв кушитських мов раніше жили на Аравійському півостріві разом із предками носіїв семітських мов. Згідно з , це означає, що семіти асимілювали тих кушитів на півдні, що не мігрували до Сомалійського півострова. На базі цього він припускає, що Левант був , де початково жили предки представників усіх гілок афразійської мовної сім'ї. На підтримку цієї гіпотези, Блажек посилався на дослідження наскельного мистецтва Центральної Аравії, що провів Анаті, де було відмічено зв'язок між "овальноголовими" людьми з щитами у печерних малюнках та аравійськими кушитами зі Старого Заповіту, які теж носили характерні щити.

Реконструкція Реконструкція прамови сучасних південноаравійських мов, авторства Роджера Бленча (2019):

Глоса однина множина один *tʕaad, *tʕiit два *ṯrooh, *ṯereṯ три *ʃahṯayt чотири *ʔorbaʕ, *raboot п'ять *xəmmoh шість m. *ʃɛɛt, f. *ʃətəət сім m. *ʃoobeet, f. *ʃəbət вісім m. θəmoonit, f. θəmoonit дев'ять m. *saʕeet, f. *saaʕet десять m. *ʕɔ́ɬər, f. *ʕəɬiireet голова *ḥəəreeh око *ʔaayn *ʔaayəəntən вухо *ʔeyðeen *ʔiðānten ніс *nəxreer *nəxroor ріт *xah *xwuutən волосся *ɬəfeet *ɬéef рука/долоня *ḥayd *ḥaadootən нога *faaʕm *fʕamtən ступня *géedəl *(ha-)gdool кров *ðoor *ðiiriín груди *θɔɔdɛʔ *θədií живіт *hóofəl *hefool море *rɛ́mrəm *roorəm шлях, дорога *ḥóorəm *ḥiiraám гора *kərmām *kərəəmoom каміння, скеля *ṣar(fét) *ṣeref каміння, скеля *ṣəwər(fet) *ṣəfáyr каміння, скеля *ʔoobən каміння, скеля *fúdún риба *ṣódəh *ṣyood гієна *θəbiiriin черепаха *ḥameseh *ḥoms(tə) воша *kenemoot *kenoom чоловік *ɣayg *ɣəyuug жінка *teeθ хлопчик *ɣeg дитина *mber вода *ḥəmooh вогонь *ɬəweeṭ *ɬewṭeen молоко *ɬxoof *ɬxefən сіль *məɮḥɔ́t ніч *ʔaṣeer *leyli день *ḥəyoomet PWMSA *yiim сітка PWMSA *liix *leyuux вітер *mədenut *medáyten я, ми *hoh *nəhan ти (чол.) *heet *ʔəteem ти (жін.) *hiit *ʔeteen він, вони (чол.) *heh *həəm вона, вони (жін.) *seeh *seen

Примітки

Бібліоінформація

Посилання The Modern South Arabian Languages , by M.C.Simeone-Senelle